Перед 66-им Міжнародним пісенним конкурсом «Євробачення-2022», який уже сьогодні ввечері стартує в італійському місті Турин, британський суспільний мовник BBC розпитав коментаторів конкурсу з різних країн про їхній досвід та найцікавіші моменти коментування. Своїм досвідом поділився й легендарний український коментатор Тімур Мірошниченко.
Читайте також: Євробачення-2022: де дивитися та як голосувати
УКРАЇНА — Тімур Мірошниченко
Як давно ви їздите на Євробачення?
— Сімнадцять років. Це більше, ніж робота, це моя релігія, моє життя. Я готуюся до Євробачення всі 365 днів у році.
Тобто ви коментували, коли Вєрка Сердючка та Ані Лорак були такі близькі до перемоги. Як ви реагуєте, коли ваша країна займає друге місце?
— Ну, у 2008 році, коли Ані Лорак стала другою, я думаю, що Росія купила свою перемогу.
Звичайно, завжди є звинувачення в політичному голосуванні. Чи отримує Україна якусь допомогу від сусідів?
— Цього року чи історично?
Цього року всі припускають, що ви переможете.
— Навіть якби я співав?
Я б хотів це побачити!
— Ну, можливо, років через 10 чи 20!
Мабуть, дивно думати про цьогорічний конкурс, поки ваша країна піддається нападу.
— Трохи незвично. Але в Києві зараз все відносно нормально. Звісно, ти ніколи не знаєш, коли і з якого боку прилетять ракети.
Чи зможете ви поїхати в Турин?
— Я коментуватиму зі Львова. Зазвичай це був би Київ, але Росія обстріляла наш телеканал на третій-четвертий день [війни].
У 2016 році ви бачили, як Джамала принесла перемогу Україні. Коли це стається, ви зберігаєте самовладання чи шаленієте?
— О, шаленію. Звичайно, шаленію! Пам’ятаю, того року в Стокгольмі я кричав у коментаторській кабіні. Дуже голосно, дуже голосно.
Через кілька секунд двері відчинилися, і хтось із команди ЄМС сказав: «Приготуйся. Треба виходити на сцену», бо за традицією Євробачення коментатор бере перше інтерв’ю з переможцем. Потрібно десь три-чотири хвилини, щоб дійти з коментаторської кабінки на сцену, і за ці три-чотири хвилини в моїй голові пролетіло все моє життя.
Який у вас стиль коментарів?
— Я думаю, що ти маєш бути голосом глядача. Тож я дивлюся шоу як звичайний глядач, досвідчений.
Але глядачі вдома мають кращі місця, чи не так?
— О, так. Кабінки маленькі, може, метр на метр. Винятком була Сербія 2007 року. Того року в моїй кабінці був душ, кухня та кімната для когось іще! Дійсно, дуже хороші умови.
Читайте також: Суспільне запустило новий сайт Євробачення
НІМЕЧЧИНА — Петер Урбан
Фото — GETTY IMAGES
Як давно ви ведете Євробачення?
— Я почав працювати коментатором на німецькому телебаченні в Дубліні 1997 року, отже цьогоріч виповнюється 25 років.
Чи можете ви описати, як виглядають кабіни коментарів?
— Дерев’яна кабінка, просякнута запахом поту, з вікном спереду і одним-двома з боків, якщо пощастить. Там є стіл з технікою й екраном і отвір у стелі для вентиляції — і все.
Як ви ставитеся до такого, як вторгнення на сцену під час виступу Surie у 2018 році?
— Я був здивований, як і всі, але не говорив під час пісні. Потім я описав сцену і згадав, як неймовірно круто співачка впоралася з цим інцидентом.
Чи існує суперництво між ведучими з різних країн?
— Зовсім ні, навпаки. Багато з нас знають один одного роками, і коли ми знову зустрічаємося, то дуже радіємо. Ми допомагаємо один одному жартами, новинами та інформацією, тут завжди надзвичайно дружня атмосфера, взагалі ніяких суперечок. Я дуже близький з Марті Віланом з Ірландії та моїми німецькомовними колегами Енді з Австрії та Свеном зі Швейцарії.
Який ваш найгірший досвід Євробачення?
— У 2014 році данські організатори постаралися бути смішними і розіграли коментаторів. Прямо перед нашими вікнами вибухнув неоголошений феєрверк, який мене так шокував і налякав, що я в прямому ефірі вигукнув: «F…k! Дідько, вони що, намагаються нас убити?!»
Як ви думаєте, хто переможе цього року?
— Я думаю, що повинен перемогти Сем Райдер з Великої Британії. Я також бажаю і сподіваюся, що відважні українці отримають найбільшу підтримку та солідарність від усіх — ведучих, глядачів, артистів, коментаторів — як під час шоу, так і після, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.
ФРАНЦІЯ — Стефан Берн
Фото — GETTY IMAGES
Ви вже давно коментуєте Євробачення. Чи дуже воно змінилося?
— Так. Перший раз, коли я туди поїхав, я подумав, що це застарілий, дуже старомодний конкурс. А коли ми були у Відні [у 2015 році], коли Монс Зельмерльов переміг, ми зрозуміли, що конкурс став чимось новим, дуже популярним. Це був такий успіх на телебаченні, що ми вирішили змінити свою точку зору.
Я думаю, що Велика Британія усвідомила це лише цього року...
— Так. Я впевнений у цьому. Німеччина зробила те саме. Ми сприймали все як належне і не докладали жодних зусиль, щоб перемогти. Але у скандинавських країнах перемога дійсно багато значить. Вони вважають Євробачення найкращим представленням країни.
Який стиль Ви вносите у коментування?
— Перш за все, у нас є правило не говорити погано про виступ перед його виконанням. Я думаю, хто я такий, щоб судити чи знущатися над тим, як вони виглядають? Отже, я даю інформацію про групу чи співака і як вони сюди потрапили. Ми не ділимося власними думками [до] під час голосування.
Чи є інші правила?
— Ми не можемо говорити про політику країн, але я сказав пару слів після війни між Азербайджаном і Вірменією; і про те, що росіяни роблять в Україні.
Цього року буде важко уникнути цього.
— Я роблю свою роботу з душею, тому цього важко уникнути. Але правила дуже суворі.
Чи можете Ви описати коментаторську кабінку?
— О, ми розташовуємось на самому верху під дахом. У кожної країни є маленькі крихітні кабінки. Я постійно коментую з колегою. Нам навіть дихати нема чим, взагалі немає місця!
Але ми настільки сконцентровані на шоу, що не хочемо їсти, пити, ходити до вбиральні. Це диво.
Розум перш за все!
— Так! Зазвичай в житті потрібно ходити в туалет, але не в цей момент. Зізнаюся, це дуже незручно.
ШВЕЦІЯ — Едвард Аф Сіллен
Фото — GETTY IMAGES
Скільки разів Ви коментували Євробачення?
— Це буде мій 11-й раз.
Як Ви готуєтеся до нього?
— Я намагаюся відвідувати кожну репетицію. Чим більше у мене буде інформації, тим спокійніше я почуватимусь, коли настане час виходити в ефір. Крім того, я беру з собою маленький вентилятор. Ті кабінки нагріваються!
Який Ваш стиль?
— Дуже шанобливе ставлення до події та самого конкурсу й багато жартів. Це довга трансляція, часто без гумору від ведучих (принаймні навмисного гумору), тому я вважаю, що коментатору важливо розважити глядачів своєї країни.
Ви бачили перемогу двох шведських виконавців — чи змогли Ви залишатися професіоналом?
— Абсолютно ні. Першого разу я втратив контроль над собою, але я уявляв, що шведи роблять так само вдома, тому відчував, що ми святкуємо разом.
Чи приносите Ви якісь обереги на удачу в студію?
— Насправді так. У мене є спеціальна ручка, якою я завжди користуюся. Як безглуздо.
Який Ваш найкращий чи найгірший досвід Євробачення за ці роки?
— Моїм найкращим досвідом було створення сценарію та режисури, коли Швеція приймала Євробачення у 2016 році… Ми робили номер під назвою «Love Love Peace Peace», який жартома пародіював конкурс. Реакція глядачів — це мій найкращий спогад. Мій найгірший досвід? Не думаю, що він у мене є. Євробачення, як правило, проходить дуже весело.
Як Ви думаєте, хто переможе цього року?
— Зарано говорити, мені треба побачити більше репетицій. Але так, я відчуваю, що Україну буде неможливо перемогти.
КІПР — Меліна Карагеоргіу та Александрос Тарамутас
Скільки разів Ви коментували Євробачення?
Меліна: Це буде мій 10-й раз!
Александрос: Це буде мій перший раз, і я дуже схвильований! Не можу дочекатися, щоб пережити цей унікальний досвід.
Як готуєтеся до ефіру?
Меліна: Слухаю пісні, читаю біографії виконавців з різних джерел, дозволяю пісням та їхнім ідеям розвиватися в моїй свідомості. У мене також є своє щотижневе радіо-шоу під назвою «Europhoria» на CYBC [кіпрський мовник], тому я в настрої Євробачення задовго до травня.
Александрос: Оскільки ми будемо коментувати зі студії CYBC в Нікосії, я планую стежити за всіма репетиціями та пресконференціями онлайн. Таким чином я зможу отримати інформацію з-за лаштунків, щоб ділитися з глядачами протягом усього шоу.
У чому секрет цікавого коментаря?
Меліна: Любити Євробачення до глибини душі, проробивши всю важку роботу перед конкурсом, знаючи все про все. Тоді ви можете просто плисти за течією та насолоджуватися подією, але завжди будьте напоготові!
Кіпр жодного разу не перемагав, хоча у 2018 році ви були близькі. Ви би залишалися професіоналами, якби Андромаха виграла цього року?
Меліна: Я б закричала професійно!
Александрос: Це єдиний раз, коли під час трансляції коментування можна бути не таким професіоналом!
Чи приносите Ви якісь обереги на удачу в студію?
Меліна: Чи чорний шоколад вважається гарним талісманом?
Александрос: Я не збираюся розкривати свою таємницю, тому що я не хочу наврочити! Я можу сказати, що у мене буде прапор Кіпру, щоб підтримувати настрій.
Меліна, який твій найкращий досвід Євробачення?
— Було багато незабутніх моментів (переважно хороших!), але найкращий момент був, коли Кіпр вийшов у фінал у 2010 році. Це був мій четвертий раз у ролі коментаторки, а Кіпр не проходив кваліфікацію роками. Тож коли з’явився шостий конверт зі словом «Кіпр», я була приголомшена — хоча й трохи спокійніша за тих футбольних коментаторів, які божеволіють на Чемпіонаті світу.
Крім того, з якоїсь таємничої технічної причини звук моєї кабінки був відключений на кілька хвилин до кінця оголошення результатів, тому люди з Кіпру надсилали повідомлення та дзвонили, щоб запитати, чи я в порядку та все таке!
Як ви думаєте, хто переможе цього року? Точніше, хто буде другим після України...
Меліна: Я знаю, що це може звучати дипломатично, але дуже важко вгадати, перш ніж побачиш артистів на сцені. Але мені дуже подобається британський астронавт цього року (і це не дипломатична відповідь!)
Александрос: Євробачення несподіване! У мене є фаворит, але я вірю, що після того, як усі країни проведуть свої репетиції, стане очевидно, хто буде переможцем.
ІСЛАНДІЯ — Гіслі Мартейн Бальдурссон
Фото — RUV
Як давно Ви працюєте на Євробаченні?
— Це буде мій 12-й раз. Я почав у 1999 році в Єрусалимі, але зробив 10-річну перерву після 2005 року і знову почав у Стокгольмі 2016 року.
Як готуєтеся до ефіру?
— Я намагаюся знайти цікаву інформацію про артистів і навіть намагаюся познайомитися з деякими з них, якщо у мене є конкретні запитання. Потім я дізнаюся, де розташований наступний туалет і скільки часу мені потрібно, щоб пробігти туди й назад, тому що зазвичай потрібно пити багато води, щоб зволожитися в дуже жаркій і душній кабінці, з якої ведеться трансляція. А пісні Євробачення — три хвилини максимум!
Який Ваш стиль коментування?
— Я пишу повний сценарій від початку до кінця і розраховую свої репліки відповідно до того, що відбувається на листівках між піснями. Я намагаюся, щоб інформація була легкою та смішною, де це можливо. Люди в Ісландії дуже цікавляться Євробаченням, але вони не обов’язково сприймають цей конкурс дуже серйозно. Тому можна добродушно посміятися з конкурсу, але це має бути зроблено з душею.
Коли артисти з Ісландії виступають успішно, як минулого року, як це змінює Вашу роботу?
— В основному це змінює роботу в тому сенсі, що ми входимо в число країн, що змагаються в суботньому шоу! Якщо ми не виходимо у півфінал, атмосфера, звичайно, буде іншою — хоча ісландці все одно дивляться шоу в суботу, навіть якщо нас там немає. Але я єдиний з делегації повинен продовжувати працювати незалежно від того, вийдемо ми до фіналу чи ні!
Як Ви думаєте, хто переможе цього року?
— Я думаю, що Україна, Швеція та Італія займуть трійку лідерів. Але я жахливий провісник, і я вже досить довго в цій справі, щоб знати, що все може статися.
Вперше опубліковано на сайті bbc.com
