24 грудня у Київському хабі Академії суспільного мовлення відбувся показ документального фільму «Кіровоградщина: життя на урані». У ньому йдеться про уранові ресурси Кіровоградщини, кризу видобувних підприємств, майбутнє уранових шахт, екологічні наслідки видобутку та вплив на здоров’я жителів області. Проєкт для Суспільного на аутсорсі зняла команда Олени Горобець із Кропивницького. Ідея — Суспільне Кропивницький.
Читайте також: Як радянська каральна психіатрія знищувала українців — унікальний проєкт Суспільного «Діагноз: ВІЛЬНІ»
«Суспільний мовник, на відміну від інших медіакомпаній, підіймає теми незалежно від інформаційних приводів. У своїх проєктах ми створюємо простір для обговорення важливих суспільних проблем, незалежно від того, чи це на хайпі в даний короткий проміжок часу чи ні», — каже генеральна продюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.
В обговоренні фільму взяли участь Дарина Романська, радниця члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Максима Онопрієнка, медіаексперт-тренер Міжнародного республіканського інституту Андрій Богданович, голова Атомпрофспілки Валерій Матов, голова профспілки Інгульської шахти Михайло Мельник, члени МБО «Екологія – Право – Людина», журналісти та автори фільму.
«Фільм від початку був задуманий як перша комплексна спроба осягнути низку питань, пов'язаних із сьогоденням та перспективами уранодобувної галузі на Кіровоградщині. Тема непроста, багатовимірна і місцями навіть суперечлива. Нам було важливо показати ситуацію такою, яка вона є, без перекручувань фактів та оцінних суджень. Своє слово у фільмі сказали і шахтарі, і керівництво галузі, і лікарі, й екологи, і науковці. Фінал же цієї історії — досі відкритий, а тому далі слово за тими, хто безпосередньо приймає рішення — Кабмін, Верховна Рада. Ми хочемо сподіватися на те, що такі презентації та предметні обговорення сприятимуть пришвидшенню цього процесу», — каже продюсерка Кропивницької філії Суспільного Яна Бабак.
Яна Бабак
Тема уранових шахт для Кіровоградщини — питання резонансне: видобуток не рентабельний, соціальні та екологічні проблеми шахтарських селищ, поширеність онкозахворювань у жителів області. Разом з тим при комплексному і фаховому підході, за словами шахтарів, видобуток урану в Україні може стати основою енергетичної незалежності.
Голова Атомпрофспілки Валерій Матов зазначив, що сьогоднішні проблеми уранових шахт є наслідком невмілої політики й підходів, що призвели до поганого технічного стану і цілої низки проблем галузі.
Валерій Матов
«Ті регламентні документи, які приймались на рівні уряду з 1995 року, — це більше робота на папері, бо їх реалізація складала від 2 до 4 %. Тому ми маємо на виході теперішній стан колись високотехнологічного підприємства, яке видобувало достатню кількість урану, щоб використовувати як паливну складову для атомних станцій, — сказав Голова Атомпрофспілки Валерій Матов. — Атомпрофсоюз не перший десяток років намагається пробити залізобетонну стіну. Ми б’ємося за те, щоб держава почула і підставила плече такому важливому стратегічному підприємству у вигляді держпідтримки. Я б хотів, щоб зробили продовження цього фільму, зробив би цикл, що показав би важливу роль атомної енергетики».
Підтримує його думку й медіаексперт Андрій Богданович.
«Цей фільм — це круто, тому що це перший і дуже впевнений крок, щоб порушити такі проблеми, про які раніше не говорили. У цьому фільмі дуже багато тем, на які можна говорити далі. Тут проситься серіал і детальне розслідування, щоб розуміти, хто винен, чому виникла така ситуація і що робити з цією галуззю», — прокоментував медіаексперт-тренер Міжнародного республіканського інституту Андрій Богданович.
Яна Бабак і Олена Горобець
«Уран — це водночас і стратегічний ресурс, і фактор значного ризику для жителів Кіровоградської області, де зосереджені значні його поклади й розташовані всі три діючі уранові шахти. На місцевому рівні ці питання не вирішуються. Потрібні рішення на рівні центральної влади щодо майбутнього уранодобувної промисловості, потрібна державна концепція захисту населення від іонізуючого випромінювання, — коментує продюсерка фільму Олена Горобець. — Тому ми сьогодні тут, щоб показати тих людей, чиї життя зараз напряму залежать від цих рішень, щоб привернути увагу і журналістів, і посадовців, і активістів до цих питань».
Головний герой стрічки Максим — шахтар у третьому поколінні. Його дід розвідував поклади урану, батько видобував уран. Автори фільму хотіли через їхню історію наблизити тему до глядачів.
Дарина Романська
Радниця члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Дарина Романська відзначила, що звернення авторів до історії одного з шахтарів є цінним для комплексного розуміння проблеми: «Ви звертаєте увагу людей на проблематику, яка дійсно є важливою, але до якої досить важко залучити аудиторію, якої це не стосується безпосередньо. Тобто люди, що працюють у цій сфері, розуміють, у чому проблематика. Людей, які просто вмикають телевізор, дуже складно зацікавити, занурити у цю тему. А просто ввімкнути якісний продукт і зрозуміти, чому це важливо, як на мене, такого контенту не вистачає. І круто, що у цього фільму є людське обличчя, показане через головного героя».
Раніше команда Суспільне Кропивницький уже влаштовувала покази фільму «Кіровоградщина: життя на урані» в навчальних закладах Кропивницького, у Кіровоградській обласній науковій бібліотеці імені Д. Чижевського та в Одеській національній науковій бібліотеці.
Нагадаємо, місцеві Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — Суспільне мовлення. Щомісяця Суспільне дивляться, слухають і читають понад 13 млн українців. У Кіровоградській області — це телеканал UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ та Українське радіо Кропивницький.
Оперативні новини регіону шукайте на діджитал-платформах:
Фото — Анастасія Мантач
