У межах дискусійної платформи Донбас Медіа Форум-2021*: переосмислюємо нові реалії, яка проходила онлайн 5-6 листопада, команда Суспільного мовлення порушила проблеми загрози свободі слова в Україні, потребу громади в правдивій інформації та новій етиці у ЗМІ.
Читайте також: На Донбас Медіа Форумі обговорили питання саморегуляції в медіа та дезінформації в соцмережах
Зокрема під час панельної дискусії «Нова етика: як інформувати коректно та отримати довіру аудиторії» Ангеліна Карякіна, генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного зазначила, що політика вживання фемінітивів, коректної термінології та дотримання гендерного паритету мають стати частиною не лише редакційних політик, а й загальної редакційної культури
«Це питання зазвичай залишається за редакцією. Саме тому так важлива мова, якою послуговуються самі редактори й редакторки, погляди, які сповідує редакція: що у ній загалом є нормою, а що — ні. Усе це не скасовує необхідності прописувати й відповідні правила та політики — у великах медіа інакше це, на жаль, не працює. Але першочергову роль відіграє власне сам відповідальний редактор або редакторка та його або її оптика», — прокоментувала Ангеліна Карякіна.
У дискусії, присвяченій дослідженню «Що об'єднує українців від Луганська до Львова», Ангеліна Карякіна також розповіла про теми та підходи, які є спільними для аудиторій з різних куточків України.
«Ключовим для українців з різних регіонів є визнання, залучення, розмова про спільний досвід стійкості у складні часи. Люди переважно хочуть, щоб їх чули, хочуть впливати на контент, який виробляють редакції, хочуть, аби їхні життя були представлені. Кожне медіа має знайти для себе спосіб та інструмент для реалізації цього бажання. Це можуть бути редакційні опитування, відкриті для аудиторії планірки, робота з юзерським контентом тощо», — прокоментувала Ангеліна Карякіна.
Про п’ять ключових причин поляризації та розділеності у суспільстві розповіла слухачам членкиня Наглядової ради НСТУ, виконавча директорка ІМІ, членкиня Комісії з журналістської етики Оксана Романюк.
«Першим постає популізм політиків, за яким, особливо зараз, відбуваються маніпуляції на олігархічних каналах. Другою причиною є те, що за три роки не було проведено медійної реформи, нового закону про медіа та нового незалежного регулятора, який би стояв на захисті прав громадян на правдиву інформацію та свободу слова. Досі в Україні медіа не стали незалежними, тому закликаю дивитися і підтримувати Суспільне мовлення, яке дотримується незалежності своєї редакційної політики, — акцентує Оксана Романюк. — Третя причина полягає у впливі соцмереж, які популяризують негативну інформацію через алгоритми, що поширюють її завдяки емоційності та кількості переглядів. Останні дві — це якість медіа та соціальна причина. Медіа не повинні вигадувати новини замість того, щоб об’єктивно та коректно їх висвітлювати. Ми маємо об’єднуватися перед глобальним викликом та сприяти розвитку медіаграмотності населення».
Ще одна панельна дискусія стосувалася наявності та можливим загрозам свободі слова в Україні. На думку ведучої токшоу «Зворотний відлік» на UA: ПЕРШИЙ Мирослави Барчук, прагнення суспільства захистити свободу слова можуть використати олігархічні медіа у власних інтересах, тому важливо зрозуміти як відстоювати свободу слова так, щоб її не використали в політичних інтересах партійних каналів і власників.
«Ми маємо визначити як маркувати свободу слова та що є тиском, а що ні. Нещодавні події яскраво вказали на це. Після того, як редакція Суспільного мовлення зробила заяву про тиск на редакційну політику з боку представників влади, піднялася суспільна хвиля. Її наскрізною темою став захист незалежності та свободи слова. І постає питання: як сприяти єдності української медіаспільноти?», — розповіла Мирослава Барчук.
Водночас секретар Наглядової ради АТ «НСТУ» Вадим Міський зауважив, що тиск на свободу слова та ЗМІ сьогодні набув нових форм, що вже відображається на контенті комерційних телеканалів.
«Форми тиску зазнали трансформації. Тиск став непрямим та більш варіативним. Високопосадовці та політичні діячі можуть передавати свої інтереси та думки через посередників, через інші джерела інформації, блогерів тощо, таким чином залишаючись нібито осторонь, уникаючи можливої критики чи відповідальності.
Зараз існує багато альтернатив сформувати для себе лояльне медіаполе, наприклад, використовуючи анонімні телеграм-канали. Дослідження медіаспоживання в Україні вказує, що люди значно менше довіряють телеканалам, навіть тим, які дивляться. Сьогодні глядачі знають власників сучасних комерційних телеканалів. Тому часто шукають правдиву інформацію в соціальних мережах і в тих же телеграм-каналах. Тому альтернативу я вбачаю в Суспільному мовленні, яке не є комерційним і не має власників, які б впливали на редакційну політику», — відзначив Вадим Міський.
Переглянути онлайн-трансляцію можна:
- на фейсбук-сторінці події Донецького інституту інформації;
- на ютуб-каналі Donbas Media Forum.
Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media. Щомісяця Суспільне дивляться, слухають і читають понад 13 млн українців.
*Донбас Медіа Форум-2021 спрямований на переосмислення ролі медіаспільноти в ціннісному аспекті. Цьогорічна дискусійна платформа допоможе журналістам розкрити актуальні принципи доказової журналістики, а також обговорити методи пошуку й аналізу відкритих даних.
