У Дніпрі 19 травня відбувся громадський захід "Валить нельзя остаться", покликаний мотивувати молодих людей залишатися в Україні та досягати успіхів тут. Організатори запросили українських реформаторів із різних секторів поділитися своїм досвідом. У події взяли участь перший заступник міністра економрозвитку Макс Нефьодов, керівник проекту "ProZorro.Продажі" Олексій Соболєв, засновник порталу "Work.ua" Артур Міхно, представники міністерства охорони здоров’я та Єврокомісії. Серед запрошених спікерів був і голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія.
У своєму виступі Зураб Аласанія розповів про становлення та наявну структуру Суспільного мовлення, про те, як державні телерадіокомпанії перетворилися у філії НСТУ.
"Наразі мовлення Суспільного покриває 98% країни та нараховує у собі 31 телеканал", – зазначив він.
Зураб Аласанія нагадав і про те, що Суспільне – це не тільки телебачення, а й радіо, котре стрімко розвивається: "Ми вперше отримали FM частоти для "Українського радіо".
Він розповів присутнім, якою раніше була система управління на державних телеканалах: від Президента країни до губернатора спускалося право обрання директора обласного телеканалу. "Це не було законом, але так було прийнято", – зауважив Зураб Аласанія. Тож державні канали були політично заангажовані: "Багато контенту становила джинса й "заказуха".
Тепер замість колишніх директорів у регіональних мовників є менеджер (адміністративний керівник) і продюсер (творчий керівник) філії, яких обирають на незалежному та відкритому конкурсі.
"Наші відносини з владою урвалися, – заявив Зураб Аласанія. – Це голови місцевих адміністрацій, губернатори… Як тільки вони відчули, що філії більше їм не підкорюються, що ми не призначаємо директорів через них, а обираємо на відкритих і незалежних конкурсах – ми одразу втратили їх".
Виявилося, що багато техніки і приміщень обласних філій Суспільного належить саме місцевій владі, а не каналам. Тож ображена влада пішла в наступ і забрала все своє майно. "Тут постає питання: ковбаса чи свобода? Хочеш бути вільним – будеш голодним. Суспільне має бути вільним, тож – віддавайте, починайте майже з нуля", – так прокоментував голова правління позицію Суспільного щодо майна від місцевої влади.
Зураб Аласанія розповів, що Суспільне готове до того, щоб продовжувати працювати з політиками, але вже в іншому форматі. Посадовці не просто будуть говорити на камеру, а й відповідатимуть на питання громадськості. Вони до цього ще не готові.
Влада так само втративши свої щотижневі ефіри, завдала удару у відповідь. "Тож маємо результат – замість належних 0,2% від державного бюджету Суспільне отримало 0,1% – рівно половину", – повідомив Зураб Аласанія.
У дискусії із Зурабом Аласанією говорили також про скорочення в НСТУ: "Європейці запрошують нас читати їм цей кейс. Вони називають це найбільшою реформою в європейських медіа, коли посад у компанії було понад 7 тисяч і 3 тисячі з них було скорочено. Я страшно шкодую про цих людей, адже вони багато років тут працювали, але якщо ти хочеш робити реформу – мусиш йти на непопулярні кроки". Завдяки скороченню посад у НСТУ з’явилася можливість підвищити заробітну плату працівникам некерівного складу.
Також триває підготовка для збільшення обсягу виробництва власного контенту. У лютому розпочався перший внутрішній відбір творчих проектів для регіональних телерадіоканалів Суспільного, основним завданням якого було створити портфель проектів, повністю пропрацьованих та готових до запуску, аби, щойно в НСТУ з’являться кошти, одразу розпочинати виробництво.
"Думаю, що на наступний рік ми вже вийдемо на зовнішній ринок. Тобто контент готуватимуть не тільки наші люди, а буде і зовнішня конкуренція. Ми хочемо за 3-4 роки дійти до пропорції: приблизно 40% свого продукту, 60% – на аутсорсі", – поділився планами голова правління Суспільного.
Зураб Аласанія переконаний, що така модель роботи Суспільного ще й стимулюватиме до розвитку український медіа ринок і стане поштовхом до появи продакшенів та креативного підприємництва в регіонах для виробництва контенту.
Щодо основної теми події, голова правління запевнив присутніх, що виїжджати з країни у пошуках кращого майбутнього – погана ідея. "За кордоном не так солодко, як нам здається", – сказав Зураб Аласанія.
На його думку, краще майбутнє варто будувати тут, в Україні, а не шукати десь. І саме зараз, у час реформ у багатьох галузях, країна дуже потребує молодих фахівців і нових підходів до роботи, саме зараз є шанс змінювати щось кардинально на краще.
"Тож я свою кому поставив. Ні в якому разі не валити", – так резюмував свій виступ Зураб Аласанія.
