Зміни, які відбулися за рік перетворення державної телерадіокомпанії в суспільний мовник, стали предметом дискусії під назвою "Плюси і мінуси реформи державних ЗМІ", що відбулася на Львівському медіафорумі 18 травня. В обговоренні взяли участь члени правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький і Роман Вінтонів, засновниця й голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, медіакритик і редактор MediaLab Отар Довженко та експерт із комунікацій і керівник "Проекту комунікації реформ" Українського кризового медіа-центру Роман Вибрановський.
"UA: Суспільне мовлення зараз вибудовує стосунки з новими стейкхолдерами – своїми нинішніми й потенційними глядачами. Ми вже перестали обслуговувати владу й втратили її як стейкхолдера, але ще не набули довіри суспільства. Саме якісним контентом ми маємо завоювати довіру глядачів", – сказав член правління НСТУ Микола Чернотицький.
Одним із найбільших викликів, який впливає на процес реформування Суспільного, Микола Чернотицький і Роман Вінтонів назвали ситуацію з недофінансуванням мовника, який, попри вимоги закону, цього року недоотримав із державного бюджету 50% належних йому коштів. Як наслідок, це перешкоджає Суспільному створювати якісний конкурентний контент і змінюватися швидше.
За словами члена правління НСТУ Романа Вінтоніва, який відповідає за суспільно-політичний напрям, незалежно від рівня профінансованості, компанія щороку має низку обов’язкових видатків – комунальні платежі, податки, оплата сигналу трансляції, заробітна плата. Тож зважаючи на суму, яку держава виділила цього року, коштів на виробництво в бюджеті Суспільного немає взагалі.
Окрім цього, Роман Вінтонів додав, що через недофінансування Суспільне також не може дозволити собі наймати найкращих фахівців, оскільки їм потрібно запропонувати ринкову заробітну плату. А навчання й підвищення кваліфікації власних працівників вимагає певного часу. Разом усе це суттєво сповільнює та ускладнює діяльність мовника.
"Щоб Суспільне почало виробляти якісний контент – його потрібно дофінансувати. У цій ситуації ми активно працюємо з грантодавцями й намагаємося залучити кошти на створення нових програм, а також на оновлення застарілого технічного обладнання. Тож, попри все, на UA: Суспільне мовлення з’являються нові й цікаві нашій аудиторії програми, як-от проекти UA: КЛАСИЧНА МУЗИКА та UA: КАЗКИ, дитяче лялькове шоу "Додолики" на UA: ПЕРШИЙ. Суспільне разом у сумі всіх своїх каналів і шляхів доставки контенту має покривати максимальну кількість аудиторій", – наголосив Роман Вінтонів.
Також під час Львівського медіафоруму обговорювали і становище регіональних ЗМІ. Зокрема, 19 травня відбулася дискусія "Регіональні ЗМІ: що робити, щоб вижити", у якій взяли участь продюсерка Львівської філії Суспільного Уляна Антоник, керівник "Громадського Запоріжжя" Тарас Білка, співзасновниця суспільно-політичного проекту "НАКИПІЛО" Наталія Курдюкова та головна редакторка інформаційного агентства "Дивись.інфо" Валерія Печеник.
Розповідаючи про зміни, які відбулися після того, як колишня ЛОДТРК стала філією Національної суспільної телерадіокомпанії України, продюсерка UA: ЛЬВІВ Уляна Антоник зазначила: "Реформа Суспільного – одна з найскладніших. Вона полягає не лише в зменшенні кількості працівників, а й у зміні підходів до виробництва контенту, в ідеологічній і тематичній площинах. Не всі до кінця розуміють, що таке суспільний мовник. Одна з місій Суспільного загалом і UA: ЛЬВІВ зокрема – пояснити людям, що ж таке Суспільне мовлення в Україні. Ми маємо говорити правду і забезпечувати баланс думок, як зрештою і всі ЗМІ. Абсолютно щиро кажу, ми не вважаємо себе опонентами до влади, ми – журналісти, які працюють за стандартами і готові висвітлювати всі цікаві суспільству теми незалежно і збалансовано. Так ми здобуваємо найважливіше – довіру".
Нагадаємо, 18 травня на Львівському медіафорумі член правління ПАТ "НСТУ" Микола Чернотицький оголосив про присвоєння Львівській і Чернігівській філіям своєрідного знаку якості Суспільного – логотипу "UA:". Відтоді вони називаються UA: ЛЬВІВ і UA: ЧЕРНІГІВ.
Фото Анастасії Гудими