29 серпня о 13:25 на регіональних телеканалах Суспільного покажуть фільм «Депортовані», присвячений 80-річчю депортації з України німців. Телеглядачі UА: КРИМ побачать фільм о 14:35, UA: ДОНБАС та UA: ЗАКАРПАТТЯ — о 15:55. 

Фільм виготовлений на замовлення Ради німців України та Благодійного Фонду «Товариство Розвитку». Автори фільму використали інтерв’ю з більш як 40 депортованими німцями та їхніми нащадками, які відзняли протягом 2020 року за підтримки Українського культурного фонду та у співпраці з MinimalMovie.

Читайте також: «День страху»: онлайн-прем’єра серіалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»

«Колись ми запитали школярів, які вивчають німецьку мову, що вони згадують коли чують словосполучення «німці в Україні», і отримали дуже цікаві асоціації: більшість цих асоціацій — це пиво, автомобіль Mercedes та свастика. Дуже багато німців перебувають під тиском цього кліше більш ніж 80 років, — розповідає Володимир Лейсле, голова Ради німців України. — Наше завдання — показати на широкий загал, що німців пов’язують з Україною багато різноманітних позитивних подій і особистостей ще задовго до початку Другої світової війни.

Депортація для всього німецького населення України стала справжньою масштабною трагедією — через ці жорна прийшли майже всі, і ми не в праві це забути».

До початку Другої світової німці мирно співіснували з іншими етносами, що проживали на території України. Багато хто з них зробив значний внесок у культуру, науку і виробництво на цих землях. Імена Фрідріха Фальц-Фейна, який заснував заповідник Асканія Нова на Херсонщині, видатного піаніста Святослава Ріхтера, підприємця-цукрозаводчика Леопольда Кеніга і багатьох інших німців України залишили значний слід у нашій історії.

Та з початком війни, вже у липні-серпні 1941 року, цілий етнос, без жодних доказів і суду, звинуватили у співпраці з ворогом — декілька сотень тисяч етнічних німців забрали зі своїх домівок і насильно вивезли до Сибіру та Середньої Азії. У радянських концтаборах і на поселеннях від хвороб, голоду й рабської праці загинув кожен третій з них.

Режим спецпоселень скасували у 1955 році, але адміністративну заборону на повернення до рідної для них України з німців зняли лише у січні 1974-го, через 33 роки після депортації. На момент здобуття Україною незалежності, у 1991 році, на території нашої держави проживало трохи більше 38 тисяч німців. Це лише п’ять відсотків від кількості тих, хто тут жив у довоєнні часи.

Німецька спільнота вже у найближчі дні планує відкрити пам’ятну дошку біля Лютеранської кірхи в Києві, на якій викарбувані слова: «Пам’яті жертв репресій та депортації». І на цій дошці, і у фільмі «Депортовані» втілено прагнення зберегти пам’ять не лише про німців, які були депортованими одними з перших, але і про кримських татар, болгар, вірменів, греків, українців та багато інших народів, які пережили радянські репресії ХХ століття.

Довідково: 

• Режисер фільму «Депортовані» —  Роман Блажан, оператор — Олександр Покшиванов, монтажер — Михайло Волков, композитор — Антон Дегтярьов, оператор дрона — Андрій Нога.

• Регіональні Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — Суспільного мовлення.