Три проєкти членів Наглядової ради та представників Суспільного мовлення — найбільшого незалежного медіа в України — стали лауреатами Премії імені Івана Франка. Премія у галузі інформаційної діяльності присуджується щорічно до дня народження Івана Франка, який відзначають 27 серпня.
Читайте також: Суспільне готує масштабні спецпроєкти до Дня Незалежності України
Зокрема, проєкти від Суспільного відзначені у таких номінаціях:
- «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»: Світлана Остапа, Вадим Міський та Ігор Розкладай за книгу «Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики»;
- «За кращий твір у телевізійній сфері»: Анастасія Гудима та Олена Дей за випуск програми «Відтінки України: «Родина Бартошів. Хранителі замку «Сент-Міклош»;
- «За кращий твір у радіомовній сфері»: Володимир Носков за радіопередачу «Радійні історії. Говорить Харків!».
Окрім того, за оригінальну авторську радіопередачу «Київ інкогніто. Володимирський собор» отримала грамоту й завідувачка редакції творчого об’єднання Українського радіо Ірина Тимошенко.
Як зародилася ідея створення кожного проєкту, що автори прагнули показати аудиторії та які мають плани надалі — читайте у коментарях нижче.
Книга «Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики»
«Незалежна Україна дуже довго йшла до створення суспільного мовлення, порівняно з іншими пострадянськими східноєвропейськими державами. По суті, наразі тільки в Білорусі немає суспільного, а в Росії воно перетворилося на квазісуспільне, — зазначила голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа. — З дня народження НСТУ, а саме з січня 2017-го, зроблено дуже багато. Тепер керівництво компанії призначає не уряд чи президент, а обирає незалежна Наглядова рада. Вже двічі пройшли демократичні вибори голови правління: 2017-го обрано Зураба Аласанію, 2021-го — Миколу Чернотицького. Оптимізовано штат з 7,5 до 4,5 тисяч працівників. Здійснюється перехід на грейдингову систему оплати праці. Новини очистилися від «паркету» і «джинси», стали одними з найкращих в українському медіапросторі. Зрештою створено FM-мережі для трьох каналів Українського радіо, яке стало лідером серед розмовних. Створюється контент в інтересах суспільства, а не власника чи влади. Усі троє авторів книги заглиблені в процес реформи. І я маю надію, що колись ми напишемо й другу частину про створення Суспільного мовлення в Україні».
«Перед НСТУ стоїть немало викликів — як внутрішніх, так і зовнішніх. Українське суспільство не до кінця розуміє важливості незалежного мовника для становлення демократичної України. І представники влади не до кінця розуміють значення такого мовника, весь час порівнюючи НСТУ то з державними, то з комерційними каналами. А насправді просто хочуть контролювати його редакційну політику. НСТУ фінансується з держбюджету, і саме щорічне виділення цих коштів стає одним з найбільших викликів для Суспільного. Ми хочемо змінити цей ручний механізм на більш незалежний», — додав секретар та член Наглядової ради НСТУ Вадим Міський.
Випуск програми «Відтінки України»: «Родина Бартошів. Хранителі замку «Сент-Міклош»
«Перемога у номінації “За кращий твір у телевізійній сфері” — це приємні емоції для нашої команди, хоча вона була доволі очікуваною, адже Історія про замок Сент-Міклош і родину, яка його врятувала не просто як будівлю, а як частку історії українських угорців Закарпаття, була справжньою знахідкою. І знімальній групі Суспільного вдалося зафіксувати всі акценти історії родини для глядачів. Проєкт “Відтінки України”, у межах якого відзнято епізод про родину Бартошів і відроджений ними середньовічний замок, — це оповіді про збереження історії різних національних спільнот і корінних народів України у перетині з особистими історіями людей, — відзначила керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима. — Те, що наш проєкт нині відзначений престижною міжнародною премією імені Івана Франка — це ще одне підтвердження того, що ми рухаємося правильним шляхом. 2-й сезон проекту “Відтінків України” стартує у вересні з новими героями та їх історіями».
Радіопередача «Радійні історії. Говорить Харків!»
«Ця радіопередача — унікальний експеримент-реконструкція першого радіоефіру, присвяченого 95-річчю Українського радіо. Як відомо, перша радіогазета прозвучала з Харкова 16 листопада 1924 року о 19:00. Знаючи цю історію, я, свого часу житель Харкова, слухав архівні документальні записи-спогади колишніх робітників радіо, спілкувався з Віталієм Артеменком, який досліджував історію радіо. І за цими спогадами ми спробували змоделювати, як би міг виглядати перший радіоефір, радіогазета чи радіоконцерт. Разом з продюсеркою Юлією Шелудько, ведучими Українського радіо Харків, зокрема із Зоєю Рудь, та інженером Євгеном Полярусом готувалися до створення цього проекту, — розповідає ведучий та автор радіопрограм Українського радіо Володимир Носков. — Сам ефір виходив з філармонії, де, власне, і проходив перший радіоефір. Для цього ми домовились з художнім керівником філармонії та її директором Юрієм Янко. Також долучили для цього акторів харківських театрів, музикантів Харківської консерваторії та місцевий гурт Юрека Якубова “Alcohol Ukulele”. Вони створювали цю атмосферу. Серед гостей — представники Харківського літературного музею, з якими ми говорили про прямі трансляції судів над українською інтелігенцією 1930 року, та Віталій Артеменко, який і відкрив Україні дату першого радіоефіру. Тобто ми згадали радіо від 1924-го до 1934 року: харківський період, який застав і сплеск діяльності української інтелігенції, те, що називається “Українське відродження”, і початок політичних репресій».
Володимир Носков додав, що продовжує вести авторську щотижневу програму «Небайдужі» та займається новими проєктами: «“Небайдужі” — це хрестоматія людських доль із різних куточків України, де ми розповідаємо, як люди можуть змінювати свої громади у селищах, містах. В одній з останніх передач ми говорили про дніпропетровську соціальну кав’ярню, яка працює для потреб шелтеру, де живуть люди, які потерпали від насильства в родині. Зараз готую аудіоблог “Інклюзив”, в якому простою мовою намагаюся пояснити, як переводити незрячу людину через дорогу, чи варто кричати на вухо людині із порушеннями слуху і чи треба хапатися за візок людини, яка пересувається ним. Також в планах зробити радіофільм про життя засуджених у колонії, де перебувають особи з інвалідністю».
Випуск авторської радіопередачі «Київ інкогніто» про Володимирський собор
«Програма “Київ інкогніто” — це цикл програм, які я веду вже багато років. Інколи певна дата або подія в Києві спонукає мене до якоїсь теми чи інтерв’ю з науковцем. Так трапилося і напередодні чергової річниці Хрещення Київської Русі. Якось одразу виникла ідея підготувати випуск про Володимирський собор, присвячений князю Володимиру. На цю тему я поспілкувалась з Дмитром Степовиком, відомим фахівцем з історії релігії, який кілька років тому видав книгу, присвячену саме дослідженню цього собору, — зазначила завідувачка редакції творчого об’єднання Українського радіо, ведуча програми «Київ інкогніто» Ірина Тимошенко. — Раніше у контексті створення собору зазвичай згадували художників російського походження, а про те, що в розписах споруди брала участь велика частина українських художників, можливо, менш знаних і відомих, говорили мало. І саме Дмитро Степовик показує читачам, яку важливу роль відіграли українці у створенні Володимирського собору. До речі, його історія тісно пов'язана зі встановленням київського пам'ятника князю Володимиру. Про все це можна послухати на Українському радіо. Програма “Київ Інкогніто” виходить щотижня.
Цього року в планах — новий випуск до 150-річчя з дня створення приватного освітнього закладу, заснованого Григорієм Галаганом, і в приміщенні якому зараз розміщений Національний музей літератури України. А до свята Покрови Пресвятої Богородиці плануємо випуск про захисників і захисниць».
Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.
Фото — Володимир Шевчук
