Під таким гаслом 10 травня відбувся дипломатичний сніданок за участю представників посольств Канади, Данії, Чехії, Франції, Угорщини й Естонії, Представництва Європейського Союзу в Україні, Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, Департаменту з політичних питань ООН, Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, Агентства США з міжнародного розвитку USAID, Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX і Національної ради з питань телебачення й радіомовлення України.
Захід організовано Реанімаційним пакетом реформ спільно з громадськими організаціями, котрі працюють у сфері медіареформ – Центром демократії та верховенства права CEDEM і Детектор медіа.
Як спікери в події взяли участь голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія, секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ", програмний директор Детектор медіа та ключовий експерт групи РПР-медіа Вадим Міський, головний експерт групи РПР-медіа і юрист CEDEM Ігор Розкладай і старша спеціалістка проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова.
Ігор Розкладай розповів про основні етапи медіареформи в Україні, а також окреслив увесь корпус законопроектів, які регулюють на сьогодні сферу ЗМІ та роботу українського медіаринку. Він нагадав, що з 2003 року Україна взяла на себе зобов’язання створити замість державного мовлення повноцінне суспільне мовлення з гарантіями політичної, фінансової та редакційної незалежності, провести "роздержавлення" друкованої державної і комунальної преси, запровадити ефективні механізми розкриття справжніх власників ЗМІ. Так, для виконання цих зобов’язань у процесі реформування медіасфери було ухвалено Закон "Про суспільне телебачення і радіомовлення", Закон "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації", а також зміни до низки законів щодо запровадження прозорості медіавласності. Власне, утворення в Україні суспільного мовника є одним із ключових досягнень медіареформи.
"Ми розраховуємо, що Суспільне як новий гравець на українському медіаринку запроваджуватиме нові стандарти й правила в цій сфері. Завдяки виробництву нового типу контенту, Суспільне покликане започаткувати новий дискурс в українській теле- і радіожурналістиці", – наголосив Ігор Розкладай.
Своєю чергою, голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія сфокусувався на трьох ключових тезах, котрі стосуються діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Перше, в Україні було запроваджено суспільне мовлення, і воно працює. Це відбулося завдяки новій команді – Наглядовій раді ПАТ "НСТУ", яку обрало суспільство, правлінню, котре обрала Наглядова рада, і керівникам, що їх обрало правління. За останній рік на Суспільному мовнику відбулася низка масштабних структурних реформ.
Друге, у процесі переходу від державного до суспільного мовлення, НСТУ втратила своїх попередніх стейкхолдерів, котрими була влада, однак не здобула довіру нових – суспільства. Щоб вибудувати стосунки з новою аудиторією, Суспільному потрібно трохи часу, а також належне, відповідно до закону, фінансування, що дозволить виробляти новий якісний контент. На проміжному етапі реформи Суспільне опинилось у своєрідній повітряній ямі: коли з колишніми стейкхолдерами відносини розірвано, а з новими – не налагоджено.
Це зумовлює третю тезу про те, що цей рік буде вирішальним для Суспільного в контексті прийдешніх президентських і парламентських виборів, котрі відбудуться у 2019 році. Низка політиків не можуть змиритися з втратою необмеженого доступу на найбільший медіамайданчик у країні і хотіли б повернути мовнику статус державного, що цей доступ забезпечить. Унаслідок цього Суспільний мовник починає зазнавати різного типу опосередкованих втручань у свою роботу. Зокрема, як метод тиску на Суспільне мовлення доводиться розглядати критичне недофінансування ПАТ "НСТУ". У 2018 році компанія недоотримала 50% гарантованих законом коштів із державного бюджету. Одним із наслідків цього є тотальний брак коштів на оплату трансляції, в тому числі й в аналоговому форматі.
У відповідь на недофінансування Наглядова рада ПАТ "НСТУ" розробила та схвалила пропозиції щодо нової моделі фінансування Суспільного мовлення, засновані на рекомендаціях Ради Європи.
"Пропозиції передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення в українському законодавстві шляхом спрямування до Спеціального фонду Державного бюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України", – пояснив секретар Наглядової ради НСТУ Вадим Міський.
Своєю чергою, старша спеціалістка проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова нагадала про стандарти Ради Європи щодо суспільного мовлення, відповідно до яких модель фінансування повинна відповідати низці принципів. Так, потрібні надійні та прозорі законодавчі гарантії фінансування суспільного мовлення, мають працювати запобіжники використання фінансування з метою редакційного впливу або обмеження інституційної автономії Суспільного мовника, фінансування повинно бути на рівні, що відповідає визначеним завданням суспільного мовлення. Окрім цього, процес визначення рівня фінансування має унеможливлювати втручання в редакційну незалежність суспільного мовника.
"Очікуємо, що протягом року суспільному мовнику нададуть повне фінансування відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні" і в майбутньому буде вироблено надійний, сталий і захищений від політичних впливів механізм фінансування суспільного мовлення", – наголосила Галина Смірнова.
