У травні в ефірі UA: ДНІПРО та всіх регіональних каналів Суспільного мовника вийшов останній 24-й епізод екологічного проєкту «Небезпечна зона». Але й по завершенню цей актуальний для екологічно небезпечних регіонів проєкт набирає переглядів в інтернеті.
«Небезпечна зона» — один із проєктів, що у 2019 році переміг у відкритому відборі ідей «Створюй із Суспільним». Проєкт запропонували для грантового фінансування спільно з міжнародними партнерами Суспільного й реалізують за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Перший епізод вийшов у телеефір UA: ДНІПРО 15 лютого, а 21 лютого його побачили глядачі Суспільного у всіх регіонах України.
Головна ціль «Небезпечної зони» — донести, що кожна людина має можливості змінити стан довкілля на краще, достатньо просто трохи змінити свої звички. Проєкт знімали на території Дніпропетровської та Запорізької областей — найбільш забруднених регіонів України. Це 24 окремі історії звичайних людей, які знайшли прості рішення допомоги довкіллю, та застосовують їх у житті.
Читайте також: «Люблю радіо за те, що воно виявляє фальш і штучність»,— редакторка UA: Українське радіо Дніпро Вікторія Сидоренко
«"Небезпечна зона" — про звичайних мешканців Дніпра та Запоріжжя, які щодня малими кроками, але покращують життя власне і громади у своїх містах, — говорить продюсер UA: ДНІПРО Влад Зінкевич. — Герої проєкту підтверджують, що кожен може почати з себе. І якщо хтось з глядачів раніше мав бажання відмовитися від пластику, почати сортувати сміття, впливати на чистоту довкілля, але з якихось причин соромився або не знав, як це робити, які альтернативи існують, то герої "Небезпечної зони" є тими порадниками, які на власному прикладі демонструють, що це — можливо».
Наприклад, герой першого епізоду «Небезпечної зони» запорожець Дмитро Коршиков ніколи не викидає пластикові пляшки, бо робить із них класні та необхідні в господарстві речи, як то сітка для винограду, загорода для саду, господарські кошики та інше. Технологія перероблення пластикових пляшок на матеріал для плетіння нескладна і не потребує спеціальних навичок, але це добра допомога довкіллю.
Учитель Антон Казанцев із Запоріжжя з власної ініціативи організував пункт приймання батарейок у школі. І хоч автори проєкту з’ясували, що з утилізацією батарейок в Україні не все так просто, але приклад запорізького вчителя про те, що громадяни можуть робити перший крок, відповідно, наступний уже за профільними інституціями.
Ще один приклад свідомої позиції — Микита Васецький. Виявляється, можна не лише гуляти містом і нарікати на купи сміття, а під час пробіжки прибирати парк біля свого будинку. І це зовсім не соромно.
«"Еколюдей" тепер бачать, вони говорять відкрито про екологічні проблеми. Сподіваємось, після "Небезпечної зони" таки почують», — говорить Влад Зінкевич.
Під час зйомок «Небезпечної зони» оголилися факти, які відкидають Україну далеко за межі цивілізованого міжнародного суспільства: серйозні законодавчі діри у сфері екології, повна відсутність моніторингу повітря у регіоні, що задихається від промислових викидів, необов’язковість для промислових підприємств України діяти згідно з міжнародними екологічними нормами тощо. Окрім того, відкрилися й такі тривожні факти, які напряму вказують на наявну небезпеку. Наприклад, перевищення показників важких металів у піску на дитячих майданчиках Запоріжжя та повна відсутність реагування міської влади Запоріжжя на інформаційні запити журналістів.
«"Небезпечна зона" показала чимало законодавчих прогалин у сфері екології. Виявилося, що у Запорізький області відсутні взагалі програми моніторингу якості атмосферного повітря. Лабораторний центр МОЗ водночас проводить вимірювання вмісту забруднюючих речовин, але навіть у випадку перевищення шкідливих елементів, жодним чином реагувати чи вживати заходів протидії не уповноважений. Про це в рамках нашої роботи відповіли у ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України», — розповідає Влад Зінкевич. — Також у Запоріжжі у піску на дитячих майданчиках виявлено перевищення важких металів, це було з’ясовано в рамках іноземного дослідження, про яке більше можна дізнатися у сюжеті "Небезпечної зони". Ми з командою авторів надсилали запити до міського голови та виконавчого комітету, аби отримати відповідь, чи взагалі відомі міській владі про такі факти і чи було вжито відповідних заходів. Відповіді, на жаль, ми так і не отримали. Чому не отримали, можемо лише здогадуватися. Тобто цей проект насправді показав не лише проблеми екології наших регіонів, а й чимало інших похідних».
Авторка «Небезпечної зони» Оксана Цибуля каже, що недосконалість українського екологічного законодавства — не новина, але що для неї стало справжнім відкриттям — що Україна до 2021 року не рахувала викиди парникових газів.
«"Небезпечна зона" — надзвичайно важливий проєкт не тільки для Запорізької та Дніпропетровської областей, а й для України в цілому. Недосконалість українського законодавства у сфері екології — не новина. Але для мене справжнім відкриттям стало те, що Україна до 2021 року не рахувала викиди парникових газів. Тобто звіти підприємств про такі викиди не були обов’язковими! І тільки у 2021 році з’явився відповідний реєстр. Проте як все це працює (і чи працює взагалі) — ми побачимо лише у 2022 році», — говорить Оксана Цибуля.
Але проєкт відкрив і чимало позитивних моментів. Головне — це кількість екологічно свідомих людей, що дає надію на перспективні зміни.
«Я була вражена кількістю екологічно свідомих людей, — каже Оксана Цибуля. — Спочатку ми довго шукали героїв, але вже під кінець проєкту зрозуміли, що таких активних людей дуже багато. Це надихає жити та споживати все свідомо. Але я відверто розумію, і це не тільки моя думка, це підтверджено екологами, що Україна лише на початку свого шляху щодо правильного поводження з побутовими відходами й екосвідомості загалом. Але щороку потроху відбуваються систематичні зміни».
Проєкт «Небезпечна зона» вже набрав десятки тисяч переглядів на ютубі й має велику кількість реакцій та обговорень у соціальних мережах. Але, на думку продюсера UA: ДНІПРО Влада Зінкевича, ці цифри будуть підійматися в гору.
«Ми маємо понад 33 000 переглядів проєкту на ютубі й бачимо велику кількість реакцій та взаємодії у фейсбуці, але ці цифри лише зростатимуть, як на мене, оскільки тема екології, особливо, у східних регіонах актуальна», — сказав Влад Зінкевич.
Після фіналу показу «Небезпечної зони» в телевізійних ефірах регіональних мовників Суспільного, проєкт продовжить своє життя у інтернеті: найцікавіші моменти проєкту з’являтимуться у зручному форматі на сторінках UA: ДНІПРО у соціальних мережах.
Місцеві Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (UA: Українське радіо, UA: Радіо Промінь, UA: Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — UA: Суспільне мовлення.
Дивитись UA: ДНІПРО можна в ефірі та онлайн на сайті філії.
Оперативні новини Дніпропетровщини шукайте на діджитал-платформах:
