Презентація «Зовнішнє замовлення 2021-2022» відбулася 25 лютого за участі команди Суспільного мовника, представників Наглядової ради НСТУ, учасників ринку кіно- й телевиробництва, а також народних депутатів.
Під час зустрічі відбулося обговорення ефективної взаємодії з індустрією виробництва контенту та законодавчих змін, яких потребує суспільний мовник для такої роботи.
«Ми є замовником — ви є виконавцем, — звернувся до присутніх голова правління Суспільного мовлення Зураб Аласанія. — Ринок потребує нескінченної кількості контенту. За чотири роки ми змінили багато що — реформа НСТУ йшла. Ми передивилися всі наявні процеси, удосконалили їх та написали нові, створили бізнес-процеси, які відповідають ринку, створили протоколи та положення, які дозволяють нам робити контент, і це привело нас у бізнес, що абсолютно логічно. Ми прийшли в ринок і готові вийти з пропозицією. Ці пропозиції в кейсах, цифрах і показниках».
Читайте також: Відбулося публічне обговорення викликів та завдань Суспільного у 2021 році
За словами члена правління, відповідального за телевізійну платформу Суспільного, Ярослава Лодигіна, мета презентації — розповісти про всі сфери, в яких Суспільне хоче розбудувати взаємодію з індустрією та позначити ті виклики, які хотіли б вирішити.
«Суспільний мовник — це не тільки UA: ПЕРШИЙ, а набагато більше. Це 21 млн контактів з аудиторією, які ми щотижня досягаємо через діджитал-, радіо-, регіональне та національне мовлення. Це показує, що суспільство справді потребує суспільного незалежного мовника, який би інформував, розважав та займався просвітницькою складовою.
Ми прагнемо взаємодіяти з іншими телевізійними групами та створювати контент разом. Ми готові бути джерелом для створення такого важливого контенту, як художні та документальні серіали, дитячий і підлітковий контент, але це має відповідати стандартам та місії Суспільного мовника.
Ми хотіли б робити дорогі, за українськими мірками, серіали. Станом на зараз ми можемо робити тільки їх повне фінансування і забирати авторські права собі й розуміємо, що це одне з питань, яке потребує вирішення. Проте у нас є унікальна можливість виходу на міжнародні майданчики. Ми готові до створення контенту, який був би цікавим не тільки в Україні, а й у Європі, оскільки Суспільний мовник є членом ЄМС та учасником спільних програм, до яких можна приєднатися. Також бачимо перспективи після ухвалення українсько-канадського договору про копродукцію. Зараз хочемо запропонувати CBC спільно створити майданчик для знайомств індустрії України і Канади», — розповів Ярослав Лодигін.
Про свій досвід роботи із зовнішнім замовленням розповіла генеральна продюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей:
«2019 — це 9 проєктів і 2,5 млн грн, не рахуючи того, що весь 2018 рік ми витратили на те, щоб прокомунікувати й розібрати, як працювати з аутсорсом у кожному регіоні України. 2021 рік — уже станом на зараз 68 проєктів і загальна сума виробництва 36 млн грн. Для регіональної мережі Суспільного це величезний крок вперед, але тільки перший крок. Зараз географія виробників — уся країна.
Ми замовляємо короткі телевізійні формати, в яких термін виробництва від трьох до восьми місяців, і таким чином вкладаємося в наш бюджетний рік, закриваючи всі бюрократичні процедури впродовж 11 місяців. Поки що ми на цьому в регіональних філіях і затримуємося на деякий час. Що ми хочемо зробити далі — впродовж 10 років виховати для телевиробників конкурентів, впродовж 5 років — виховати потенційних працівників, які прийдуть до нас працювати. Ми даємо їм можливість розвиватися, а вже далі вони приходять у великі компанії, де розробляють великі проєкти, і таким чином створюють продукт національного рівня».
Читайте також: Ефективне реформування Суспільного: виклики та загрози
Цього року діджитал-платформа Суспільного вперше оголосила зовнішнє замовлення на дитячий та підлітковий контент.
«Ми робимо лише перший крок. Мистецький конкурс уже стартував, заявки приймаються до 9 березня. Ми обрали дві цільові групи: 3-5 років і 13-16 років. Хочемо обрати два-три проєкти, бо розуміємо, що анімований контент дуже дорогий. Утім, на пітчингу побачимо, скільки проєктів ми отримаємо.
До нас звернулися з питанням про копродукцію, яку нам закон забороняє і тому потребуємо законодавчих змін. Також є ідеї, які потребують на реалізацію понад рік — і в цьому ми теж маємо складність, бо потрібні зміни до фінансування, які виходять за фінансовий рік», — розповіла генеральна продюсерка цифрових платформ Тетяна Кисельчук.
Про законодавчі зміни, яких потребує Суспільний мовник розповіла членкиня правління Суспільного Інна Гребенюк:
«Є бажання Суспільного мовника брати участь в амбітних і глобальних суспільних проєктах, але, на жаль, є юридичні обмеження, які цьому заважають. Якщо ми беремо участь або проєкт розробляється за нашим замовленням протягом одного року — складнощів немає. Якщо ми говоримо про проєкт на декілька років та спільне виробництво, то це передбачає дуже довгий етап погодження, що є нереальним. Також потрібні зміни, щоб мати можливість авансувати й працювати з іншими бюджетними періодами. Всі напрацювання у суспільного мовника є і ми дуже сподіваємося на підтримку у розв’язанні цих питань».
Зі свого боку голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який брав участь у заході через онлайн-зв’язок, підтримав потреби Суспільного у законодавчих змінах.
«Я вважаю, що перспектива Суспільного мовника полягає в тому, щоб бути максимально гнучким, мати можливість максимально оперативно реагувати на конкурентні виклики та вимоги суспільства як споживачів інформації. Тому Суспільний мовник має отримувати всі потрібні для цього можливості», — зазначив Микита Потураєв.
До обговорення презентації долучилися представники телевиробництва від «Української кіноасоціації», асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!», ГО «Українська кіноакадемія», FILM.UA Entertainment, ТОВ «Стар медіа», ТОВ «ТРК “Студія 1+1”», ESSE Production House.
