Новини компанії

15 липня у телеефірі філій Суспільного з’явилось міжрегіональне шоу «Ранок на Суспільному» — в одній програмі історії й події всієї України. Технічну взаємодію і координацію проєкту забезпечує команда у Києві, а рубрики, сюжети та включення наживо роблять 46 кореспондентів і відеографів з областей. У липні до великої ранкової команди приєдналась і спеціальна кореспондентка Вікторія Скубацька.

Вікторія вже мала досвід ведучої ранкової програми, але розуміла, що у міжрегіональному проєкті її чекає щось нове. Зараз вона невтомно шукає нових героїв, розповідає про події, генерує ідеї, ділиться своїм оптимізмом і підтримує тих, хто потребує допомоги.

Вікторія Скубацька, спеціальна кореспондентка «Ранку на Суспільному» у Черкасах

Віко, з чого починали роботу в команді?

— Починали ми з активного пошуку нових рубрик, які були б цікаві глядачам, а ще довелося опанувати прямі включення у загальнонаціональний ефір. Якось поїхали включатися із пасіки. Якщо не помиляюся, до Медового Спаса це було приурочено. Пам’ятаю, бігали по всій пасіці — шукали інтернет і до останнього думали, що не зможемо включитися, але все пройшло добре. Головне, що бджоли нас прийняли дружелюбно. Щоправда, трохи сивого волосся на моїй голові відтоді з’явилося.

Знімання сюжету про любителів авіації

Про що вже розповідали глядачам?

— І про ситуацію із коронавірусом у Черкасах, і про пожежну безпеку в лісі, і про виставку «Музей виборчого трешу». Так одразу й не згадаю всього, багато вже було включень наживо.

Також ми долучались до міжрегіональних рубрик, зокрема, до «Мандруй із Суспільним». Ми відвідували місця, що можуть підійти для сімейних мандрівок вихідного дня такі, як Корсунь-Шевченківський і місця для подорожей прихильників нестандартного відпочинку, як місто Орбіта де проживає 25 сімей.

Знімання рубрики «Мандруй із Суспільним», Орбіта

— Нині працюємо над медичною рубрикою. У ній ділимося практичними порадами, як дбати про своє здоров’я, що особливо актуально у період пандемії COVID-19. Темами наших розмов стають не тільки буденні речі, наприклад, як правильно мити руки, а й соціально значущі питання такі, як медичне страхування.

Що найбільше подобається у роботі?

— Виходити за межі своїх можливостей. У нашому випадку — це пошук неординарних героїв. Я і не знала, що Черкащина настільки багата на людей, які створюють унікальні речі, відроджують старовинні традиції, мають рідкісні хобі. Коли спілкуюся з такими особистостями, то розумію, наскільки це надихає і мотивує мене. А якщо це допомагає мені, значить і нашій аудиторії теж сподобається. Ми розповідаємо історії життя, і кожна з них особлива.

Знімання сюжету про співачку-вишивальницю Катерину Лось

Була у нас історія про дитячу мрію, така мотивуюча історія. Чоловік продав два автомобілі й будинок у Харкові, аби здійснити свою мрію — купити яхту.

Після виходу в ефір сюжету телефонували журналісти з різних всеукраїнських телеканалів, аби взяти інтерв’ю у цього чоловіка. Та й підписники соціальних сторінок Суспільного часто залишають свої відгуки під відео. А нашу команду це неабияк мотивує працювати ще краще, якісніше і продуктивніше.

Ви розповідаєте про цих людей всій Україні. Як вони реагують на таку широку аудиторію?

— Спершу дивуються, згодом починають перепитувати, чи насправді це так? А потім кажуть щось на кшталт: «Як це круто. Треба зателефонувати своїм родичам у Полтаву, щоб вони мене подивилися по тєліку у ранковій програмі» або «Це наше черкаське телебачення на такий рівень вийшло? Клас». Я, на свій сором, інколи не встигаю говорити героям про те, що сюжет за їхньої участі вийде в ефір. Тоді зранку вже чую дзвінок: «А чому це ви не кажете, що сюжет сьогодні був. Мені тітка із Сум телефонує і каже, що бачила мене по телевізору».

Знімання сюжету про музикотерапію із черкащанкою Юлією Пенч

Вас упізнають на вулиці? Що кажуть?

— Зараз у громадському місці ще й у масці навряд чи мене хтось може розгледіти, але був випадок, коли у тролейбусі жінка підійшла і перепитувала, чи дійсно у Корсуні так гарно, як було на відео.

Як вам працюється у великій команді ранківців?

— Ранківцям вдалося створити теплу, дружню і сімейну атмосферу. І хоч ми знаходимося у різних містах, нас розділяють тисячі кілометрів, ми всі різні за характером — завжди є взаємодопомога. Ми охоче допомагаємо один одному порадою, а інколи й відеорядом, з регіональним редактором обговорюємо питання та проблеми, які нас хвилюють.

Суспільне у мене асоціюється з домом. Це і справді моя друга домівка. Тут все рідне і близьке. Усі колеги — родичі, усі герої — друзі. Це не робота, а задоволення, те, від чого я отримую насолоду.

Знімання історії про екопоселенців, з відеографом Олександром Куликом

Що мотивує?

— Герої сюжетів, колеги з якими працюю (це професіонали своєї справи й такі ж ентузіасти, як і всі працівники Суспільного) та моя сім’я, яка розуміє, наскільки важливою є моя робота і завжди у всьому підтримує.

Що є в робочих планах черкаського спецкора ранку?

— Планів та ідей дуже багато. Готуємо до ефіру «Нове життя старих речей». Ця рубрика допоможе нашим глядачам проявити креативність та зробити корисними старі речі. Незабаром вся Україна побачить і черкаські «Історії в будівлях», це теж міжрегіональна рубрика Ранку на Суспільному. Плануємо долучитися до акції добрих справ для дітей, яку ініціювала київська команда ранківців  – знімемо сюжет про здійснення мрії братика і сестрички із малозабезпеченої родини.

Ми рухаємося вперед, шукаємо нові історії, хочемо мотивувати інших і бути разом з усією країною кожного ранку.

Той випадок, коли поєднуються робота і любов до тварин

Нагадаємо, міжрегіональний проєкт «Ранок на Суспільному» транслюється в ефірі всіх регіональних телеканалів щобудня із 6:30 до 9:00. Над програмою працюють 23 регіональні команди, щоб поєднати в один всеукраїнський ефір подієве «поле» і локальну ідентичність регіонів. 

Фото з фейсбук-сторінки Вікторії Скубацької