Новини компанії

Вересень 04, 2020

Лук’ян Галкін: Для UA: КУЛЬТУРА виробництво документального кіно — пріоритет

Новий сезон на суспільному телеканалі UA: КУЛЬТУРА стартував з оновленим наповненням власного й закупного контенту. Про прем’єри на телеканалі та плани з підготовки проєктів розповів в інтерв’ю виконавчий продюсер UA: КУЛЬТУРА Лук’ян Галкін.

Читайте також: Фільм UA: КУЛЬТУРА «Херсонщина на Вулкані» потрапив до програми кінофестивалю «Молодість»

Традиційно телевізійний сезон приваблює глядачів новим контентом. Розкажіть, що ви пропонуєте цього сезону глядачам каналу UA: КУЛЬТУРА?

— У новому сезоні UA: КУЛЬТУРА плануємо запустити власний історичний проєкт, котрий нині на стадії розроблення. Фокус-групи показали високе зацікавлення аудиторії, тому історичного контенту, не лише закупного, а й виробленого нашим каналом, з'являтиметься більше.

Певною мірою історичним можна вважати й запланований цикл про українських композиторів. Перший фільм ми присвятили Мирославові Скорику. Його створить режисер Олег Карнасюк, який уже відзначився своєю роботою над цикловою програмою про музеї. Для каналу такий досвідчений режисер-документаліст — великий здобуток. Також до роботи над циклом як сценаристка долучилася відома музикознавиця Любов Морозова, а ідейне наповнення розробляємо за участі головного редактора Суспільного Юрія Макарова. За цим напрямом маємо потужну команду.

Читайте також: Телепрем’єра «Мої думки тихі» в День Незалежності на UA: КУЛЬТУРА

На продовження теми власного виробництва — що, окрім історичного напряму, у вашому фокусі?

— Виробництво документального кіно (а в далекій перспективі, коли матимемо бюджет не на виживання, а розвиток, то й кіносеріальне виробництво) — пріоритет для каналу UA: КУЛЬТУРА

Культура — найпридатніший інструмент для розмови на актуальні й гострі теми за допомогою емоційних художніх образів, котрі зрозуміє широкий загал. Не треба бути фаховим музикознавцем, щоб дивитися документальне кіно про Скорика, адже його зроблено не у форматі «народився — помер». Цей фільм є людинознавчим і людинолюбним. У його фокусі не забронзовілий митець, а реальна людина, яка своєю діяльністю змінює уявлення про культурний контекст нашої країни та музичне мистецтво.

 

Ви назвали виготовлення документального кіно пріоритетом для каналу. Які кроки для цього вже зроблено? 

— У ці нелегкі часи для медіа й ринку виробництва відеоконтенту розумію, що UA: КУЛЬТУРА може стати скромним, однак вагомим джерелом можливостей для режисерів, сценаристів, відеографів і креативних працівників, яким цікаво спробувати себе в не зовсім комерційному форматі виробництва. Маємо перед очима ринкові стандарти, але ніколи не забуваємо нашого головного принципу: ми — Суспільний мовник, тому повинні передусім відповідати його цінностям. 

Я розпочав роботу на Суспільному 2017 року в період скорочень. Це був болісний, проте важливий перехід мовника від державного до суспільного. Добре пам’ятаю етапи цієї реформи, тому розумію, що здобутки, які маємо нині, заклали ще тоді. Пам'ятаю, що одним із неодмінних, але збіса болісних завдань було розформування творчого об'єднання документальних фільмів. Більша частина працівників цього ТО стала моїми колегами на каналі UA: КУЛЬТУРА, однак я не полишав ідеї відродити підрозділ.

Читайте також: «Чесний щоденник молодої мами» — фільм про післяпологову депресію презентує UA: КУЛЬТУРА

Відтак до нас приєдналися режисерки Анна Єресько й Олена Зашко, котрі раніше працювали на Громадському. Вони талановиті фахівчині з великим досвідом, я бачу в них ядро майбутнього творчого об’єднання, відповідального за документалістику, і радий нашій співпраці. 22 серпня глядачі вже мали змогу оцінити роботу нової команди. Ми показали документальну стрічку «Чесний щоденник молодої мами», у якому героїня чесно розповіла про власні психологічні труднощі перших років материнства. А невдовзі, уже на День Незалежності, відбулася прем’єра ще однієї стрічки — «Велосипед “Україна”», історія про іронічний артефакт, що має багато спільного з нашою державою. 

Чи буде продовження музейної програми, котра так припала до душі глядачам телеканалу? Адже заморожені рахунки Суспільного, а потім і карантинні обмеження завадили весняним зйомкам програми, які мали розпочатися в Берліні.

— Циклова програма «Музеї. Як це працює», яка в цьому сезоні одержить нову назву — «Ідемо в музей», особлива втіха для мене.

Легко хвалити ідею без зайвої скромності, коли це результат командної роботи — тут хвалиш не себе, а команду, частиною якої ти є. У цій команді — продюсерка проєкту Юля Дичук, ведуча й авторка програми Оля Носко, незмінна редакторка Інна Олексієнко та ідейний натхненник й автор візуальної складової Владислав Васильченко. У цьому сезоні відеографкою проєкту стане талановита українська режисерка Оксана Казьміна, відома у світі фестивального кіно.

Читайте також: 5 причин дивитися «Музеї. Як це працює» на UA: КУЛЬТУРА

Проте найкраща похвала — результати переглядів. Ми знаємо, що наш перший сезон — успішний, це один із тих слотів, який стабільно набирає показник не менший за середню частку каналу. Це класний результат і велика перемога. Успіх програми в тому, що її ідея проста й водночас влучна. Тому програму неодмінно потрібно масштабувати. 

У першому сезоні оновленої програми з ведучою Олею Носко ми ходили київськими музеями. Другий сезон буде всеукраїнським. Планували це вже давно, але чекали, коли пом’якшать карантин і музеї відкриються для відвідувачів. Стартуватиме другий сезон із важливого культурного майданчика — Мистецького арсеналу. Ми взяли дві події, вони надзвичайно різнопланові, однак показові з погляду культурного життя в країні й інтересу до музейної культури зокрема.

З Мистецького арсеналу рушаємо українськими містами, і це будуть не лише мільйонники. Стежте за проєктом — о 9:00 щосуботи.

Читайте також: Ведуча програми «Музеї. Як це працює» Ольга Носко: «Кожен музей — це калейдоскоп історій»

У планах, від яких ми в жодному разі не відмовляємося, — європейський сезон «Музеїв». Ми вже мали перший досвід освоєння музейного острова в Берліні, коли їздили знімати спецпроєкт на цьогорічний Берлінале. Берлінський музейний острів уже був готовий приймати нас для зйомок. Це мав бути старт нашого європейського сезону — сподіваюся, плани справдяться 2021 року.

Які проєкти телеканалу вважаєте найвдалішими?

— Вважаю великим успіхом іміджеві проєкти, які ми запустили.

Фестивальне телебачення. До нас регулярно звертаються фестивалі з ідеєю його поновлення. Це специфічний нішевий контент, тут ми знаємо своїх глядачів мало не в обличчя.

Задоволений проєктом «Відкривай Україну з Суспільним». Особливо другим сезоном, де драматургію створювала наша команда.

Читайте також: «Відкривай Україну з Суспільним» — проєкт, що змінює майбутнє, на UA: КУЛЬТУРА

Спільний із Британською Радою проєкт «Захопи сцену», котрий зафіксував театральний конкурс. Вийшов емоційним, було цікаво спостерігати за п'єсами, які створювали на конкурсі. 

Документальні фільми «П’ять портретів Майдану», «Примирення з перемогою» та «Херсонщина на Вулкані» — наші спільні роботи з головним режисером телеканалу Владиславом Васильченком.

Ну й звісно, музейний проєкт.

Читайте також: Прем’єра нового сезону «Ідемо в музей» на UA: КУЛЬТУРА

Сподіваюся, цього року запустимо прямоефірний майданчик для висвітлення актуальних подій. Раніше це був «Пізній ранок шоу», потім вечірня програма «Культура діалогу». Тепер працюємо над створенням студії для денного слоту.

Ще один цікавий проєкт, реалізації якого чекаю з нетерпінням, задумали з нашим стратегічним партнером — Українським інститутом. Думаю, це буде один із найкращих проєктів телеканалу UA: КУЛЬТУРА

У планах також адаптація до концепції культурно-мистецького каналу форматів комерційного телебачення, як-от реаліті, тревел і кулінарне шоу.

У серпні ви з командою працювали над зйомками проєкту «Україна за кадром», який профінансувало Держкіно. Розкажіть про цей проєкт.

— Так, із частиною команди UA: КУЛЬТУРА знімаємо фільм «Україна за кадром» про міста-привиди, який міститиме кілька новел.

Цей проєкт ми подали на дванадцятий пітчинг Держкіно разом із продюсеркою Олександрою Костіною. Пітчинг виграли, однак наразі існують законодавчі обмеження для Суспільного мовника щодо участі в копродукції, тому цей пункт поки незмінний. Тож стрічку знімаємо у вільний від роботи час, і зйомки з’їдять усю мою щорічну відпустку smiley

Вірю в ідею і фантастичну команду, котра її втілює. Окрім згаданої продюсерки Саші Костіної, чиї роботи регулярно звучать на світовому рівні, це працівники Суспільного: лінійна продюсерка Юля Дичук, режисер та співавтор ідеї фільму Владислав Васильченко, режисер монтажу Сергій Байдецький і операторка Світлана Коваль

До того ж, коли робиш одночасно й телевізійний продукт, і документальне кіно, треба постійно працювати над розмежуванням їхніх принципів та канонів створення. Це теж тримає в тонусі, є водночас викликом і джерелом натхнення.

 

Фотографувала Анастасія Мантач