Нормативно-правова база з питань праці має сприяти роботодавцям і працівникам, однак часто застарілі чи абсурдні норми стають перешкодою для офіційного працевлаштування та якісного формування команди у сфері медіа.
Чому варто змінювати законодавство й підходи до кваліфікаційних вимог у медіа, розповіла директорка з управління персоналом Суспільного Вікторія Сидоренко на онлайн-дискусії «Журналістська освіта: що потрібно для якісної трансформації?»*.
Читайте також: Журналіст Суспільного увійшов до шорт-листа премії PRESSZVANIE
Вікторія Сидоренко зазначила, що ринок роботодавців України поділився на два табори: тих, хто ігнорує нормативно-правові вимоги до кваліфікації працівників, і тих, хто має суворо їх дотримуватися. До першого належать переважно комерційні компанії. А до другого — Суспільний мовник, один із найбільших українських роботодавців у сфері медіа, так само як і низка інших компаній різних галузей.
«Журналістика — це професія, а не наука. Це не комплекс суто теоретичних підходів, а цілком конкретні навички роботи з інформацією за стандартами. Як роботодавці ми маємо бути зацікавлені в професіоналах, а не просто дипломах», — стверджує директорка з управління персоналом Суспільного.
Наприклад, на сьогодні, аби офіційно працевлаштуватися коментатором, потрібно мати ступінь магістра або спеціаліста за спеціальностями «Видавнича справа та редагування», «Журналістика» або «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво».
Читайте також: Усі тренінги Академії суспільного мовлення — на новому сайті
«Скажіть, чи хочете ви під час футбольного матчу почути в ефірі фахівця з видавничої справи? Чи для вас усе-таки важливіше, наскільки добре коментатор розуміється на футболі, яка дикція та манера подання інформації? Чи всі фотографи, про фотосесію з якими ви мрієте, мають відповідну професійно-технічну освіту в цьому напрямі, — прокоментувала Вікторія Сидоренко. — Складається враження, що державі байдуже на портфоліо чи конкретні практичні навички. Вона вимагає лише формальностей. І це формує нездоровий запит у суспільстві на дипломи, а не знання. Таку систему потрібно докорінно й негайно змінювати. Переглядати треба не лише кваліфікаційні вимоги до посад, а й сам перелік таких посад, адже сучасні технології вимагають нових професій».
Виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик звернула увагу на важливість відповідності нормативно-правової бази в галузі медіа до вимог ринку: «Оновлення класифікатора професій — це питання, яке ми виявили під час підготовки до цього проєкту. Тут важливо розуміти, яких фахівців нині мають готувати факультети журналістики. Як вони мають трансформуватися, щоб у майбутньому не зникнути з ринку».
Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, колишній міністр освіти та науки й експрезидент НаУКМА Сергій Квіт розповів, що сьогодні немає безпосереднього зв’язку між університетами та ринком праці.
«Наприклад, у Німеччині, аби стати журналістом, не обов’язково закінчувати факультет журналістики. Можна потрапити через редакцію, чи коли журналістика була вибірковим предметом в університеті, загалом є кілька шляхів», — зазначив він.
Сергій Квіт додав, що більшість комерційних українських ЗМІ не висувають вимог до факультетів, а без цього змінити умови підготовки випускників неможливо. Диплом журналіста не стає тим маркером, який справді допомагає знайти роботу.
«Майже вісімдесят відсотків людей приходять у журналістику з інших галузей. Тому до Києво-Могилянської школи журналістики ми беремо людей, які зробили вибір для себе й не обов’язково закінчували бакалаврат за відповідним напрямом. Медіасфера потребує не лише журналістів, а й різних фахівців», — зауважив Сергій Квіт.
Аби оновити перелік професій і вимог до кваліфікації, потрібно, щоб сама галузь вимагала цього від університетів, підсумував Сергій Квіт.
Народна депутатка, членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба стверджує, що сучасний світ розмиває межі профільної освіти: «Коли ми говоримо про журналістську освіту, я б пропонувала сприймати це ширше — як медійну освіту. У наш час кожна людина може стати журналістом-блогером або відкрити свій ютуб-канал й увійти до медійної журналістської спільноти, навіть не маючи цієї (профільної — прим. ред.) освіти».
Тож Тетяна Циба порадила впроваджувати медійну освіту ще зі школи як факультатив чи окремий предмет, аби виховувати критичне мислення й підвищувати рівень медіаграмотності.
До онлайн-дискусії також долучилися:
- Кирило Савін, керівник проєктів Deutsche Welle Akademie в Україні;
- Даніела Кляйнерт, проєктна менеджерка Deutsche Welle Akademie;
- Філіпп Вассершайдт, викладач Університету Гумбольдта (Берлін);
- Галина Будівська, експертка ГО «Український інститут медіа та комунікації»;
- Сергій Бондаренко, завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса;
- Вікторія Романюк, заступниця директора Могилянської школи журналістики;
- Вікторія Шевченко, завідувачка кафедри медіатехнологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка;
- Роман Романюк, журналіст, Школа економічної журналістики «Української правди»;
- Андрій Яценко, заступник декана факультету журналістики з наукової та навчально-методичної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка;
- Любов Василик, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
- Оксана Почапська, викладачка Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
- Богдан Басій, студент Могилянської школи журналістики.
Відео дискусії — за посиланням.
Зазначимо, Суспільне давно працює задля вдосконалення підходів до освіти журналістів. У телерадіокомпанії періодично проводять «Практикум на Суспільному» — навчальний проєкт для студентів, що дає змогу переймати практичний досвід фахівців медіагалузі. А з 2017 року на базі мовника працює навчальний центр Академія суспільного мовлення (Public Media Academy), який організовує освітні події для всіх, кого цікавить тема медіа. Для підлітків цьогоріч почала роботу PMA Juniors — Дитяча академія суспільного мовлення, яка має на меті підвищення рівня медіаграмотності молоді.
* Подія відбулася в межах проєкту Journalism Teachers’ Academy, який реалізує ГО «Український інститут медіа та комунікації» в співпраці з Deutsche Welle Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства та розвитку Німеччини (BMZ).
Фото Володимира Шевчука та з особистих фейсбук-профілів
