Дар’я Озерна, ведуча радіоблогу «Фізкультура» на UA: Радіо Культура, працювала в Інституті молекулярної біології, потім — біохімії. Займалася молекулярною генетикою, генетичною інженерією та імунологією. Найбільше любить популяризувати біологію, науку, здоровий спосіб життя, а також поєднувати науковців і медіа.
1. Проблемні предмети стали улюбленими
У школі головні проблеми в мене були з голосом, українською та англійською, біологією та фізкультурою, і мені довелося багато над ними працювати. Саме вони тепер лежать в основі моєї професійної діяльності.
2. Обрала іншу освіту й не пошкодувала
Мріяла стати лікаркою і навіть вступила до медичного інституту, але зрештою вирішила, що за стану медицини й освіти на той час класична освіта в столиці цікавіша, і пішла до Києво-Могилянської академії. Ще побоялася лікарського вигорання. Потім, бувало, шкодувала, тепер же здається, що все склалося як треба.
3. Ірландка із Запоріжжя
На півдні України мене вважають львів’янкою, у Львові — киянкою, за кордоном — ірландкою, але я із Запоріжжя й живу в Києві дев'ятнадцятий рік.
4. Писала книжку разом із котиками
Книжку «Ви це зможете! Сім складових здорового способу життя» писала переважно під альбом «Мадонна» гурту «Жадан і собаки», на дивані, в оточенні кота Кавуна й кішки Зусі.
5. Час запроваджувати нові формулювання
Мова закарбовує наші погляди, травми, помилки й колись актуальні речі. Тому коли я пишу, часто наводжу поширені фрази, які всім нам доводилося чути: «годинник цокає», «то не депресія, то неробство», «їсти на пів відра менше», «то уже вікове» тощо. Я не згодна з такими формулюваннями, але з пісні слів не викинеш. Вважаю, час запроваджувати нові усталені вирази, більш людяні й конструктивні.
6. Вплітала в текст слова Подерв'янського й Жадана
Ще про мову. Крім отаких токсичних висловів, у нас, здається, майже немає спільного коду. От нині є «зрада», «непозбувна бентега», «та й таке», «лупаємо сю скелю», але решта — це досі цитати із совєцьких фільмів (і я теж їх вживаю та не соромлюся цитувати «Покровські ворота», наприклад) чи якоїсь неукраїнської попси. Навіть цитат культових Гадюкіних не знають ті, кому двадцять п'ять. Коли писала, то вплітала в текст ті цитати й вирази з новітньої української культури, що пасують на роль «спільного коду» й, на мою думку, важливі: слова Ліни Костенко, Леся Подерв’янського, Сергія Жадана, Івана Семесюка, Святослава Вакарчука. Цікаво, як це сприймають і чи сприймуть читачі й читачки.
7. Переусвідомила цінності
Поки писала першу книжку, суттєво покращила життя, бо втілила багато речей, які описувала: купила боксерський мішок, придумала рецепт кексу з пророщеного борошна, купила світловий будильник, відчутно накачала ноги й сідниці. Не те щоб я про такі речі не знала раніше, але написання тексту — це впорядкування інформації та усвідомлення цінностей.
8. Рада, що відмовляли на співбесідах
Після народження сина я з різних причин не працювала чотири роки. Потім було дуже важко почати життя з нуля. Тоді я сумно жартувала, що з огляду на всі обмеження: виховання дитини самій, незнання маркетингу, економіки, бізнес-процесів, нелюбов до офісу, біологічну освіту, любов до жартиків і текстів — у мене є лише один вихід. Написати книжку, що стане бестселером. Не знаю, чи стане «Ви це зможете!..» бестселером, але рада, що послухала себе й що мені відмовляли на співбесідах. Роботу без офісу, що приносить гроші, теж маю.
9. Присідати, поки готується кава
Коли я працюю, то часто ходжу варити каву й присідаю з гантелями, поки вона готується. Це працює. Вважаю такий підхід до тренувань дуже цінним життєзламом (лайфхаком). Уже купила важчі гантелі, чотирикілограмові.
10. Не живіть мареннями про тістечко
Здоровий спосіб життя — це не якесь занудство, що забирає в людини радість, вільний час, гроші, сили й давніх «неправильних» друзів. ЗСЖ — це такий розпорядок і цінності, коли нам і фізично, і морально, і фінансово із цим окей і ми ладні й надалі охоче дотримуватися цього способу життя.
Уперше опубліковано на blog.yakaboo.ua
