Про подальший розвиток телеканалу UA: КРИМ як частини суспільного мовлення йшлося під час робочої зустрічі, що відбулася 27 лютого в телецентрі "Олівець".
До обговорення було запрошено першу заступницю міністра інформаційної політики України Еміне Джепар, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергія Костинського, члена Політради партії "Українське об’єднання патріотів УКРОП", медіаексперта й громадського діяча Дмитра Сіманського, виконавчого директора фонду "Відродження" Олександра Сушка, генеральну директорку каналу ATR, генеральну директорку "Qara Deniz Production" Ельзару Іслямову, редакторку й журналістку проекту "Новое время" Ольгу Духніч, публіциста, оглядача проекту "Крим. Реалії", ведучого й філолога-літературознавеця Павла Казаріна, політологиню, дослідницю ісламу й міжетнічних відносин у Криму Ельвіру Муратову, кримськотатарську поетесу й журналістку Лілю Буджурову, кримськотатарського громадського та політичного діяча Арсена Жумаділова.
Від команди Суспільного в обговоренні взяли участь член правління ПАТ "НСТУ" Роман Вінтонів, програмна директорка Дарія Юровська, менеджерка суспільно-політичного напряму по роботі з регіональними філіями Марія Фрей і представники каналу UA: КРИМ – виконавчий продюсер Осман Пашаєв, менеджер напряму Георгій Спасокукоцький та шеф-редакторка новин Тетяна Рихтун.
Виконавчий продюсер UA: КРИМ Осман Пашаєв представив учасникам обговорення першу редакцію концепції мовлення телеканалу. Він розповів про мету й завдання телеканалу, а також його контент-стратегію.
UA: КРИМ має стати головним виробником контенту про Крим і для Криму, а також основним джерелом інформації про Крим і для Криму. Це два рівнозначні завдання, котрі ставить перед собою творча команда каналу. "Наша місія – нагадувати, що Крим – український і одночасно зробити всю Україну трохи кримською", – розповів Осман Пашаєв.
За словами виконавчого продюсера, UA: КРИМ ставить перед собою три ключові завдання – емансипацію, десовєтизацію та просвітництво. Основна його цільова аудиторія – кримське населення та громадяни України, які мало знають про Крим або володіють недостатньою інформацією про півострів. Контент телеканалу має сприяти утриманню Криму в українському культурному та політичному просторі, що особливо актуально в умовах окупації.
Окремий виклик для команди телеканалу – його мовна політика. Нині в ефірі UA: КРИМ більшість мовлення відбувається українською, а також є щоденні випуски новин кримськотатарською та російською мовами.
На думку Османа Пашаєва, важлива роль телеканалу полягає, серед іншого, в тому, щоб популяризувати кримськотатарську мову через розважальний контент, який стане інструментом для сприйняття більш складної інформації кримськотатарською.
Під час обговорення присутні зосередилися переважно на контент-стратегії телеканалу UA: КРИМ.
Медіаексперт Дмитро Сіманський зауважив, що каналу варто працювати над тим, щоб Крим як бренд у європейському інформаційному просторі асоціювався з Україною. А також запропонував створити корпункт у Генічеську, оскільки, на його думку, Херсонщина як межова з Кримом територія має стратегічне значення та потребує особливої уваги. Окрім цього, Дмитро Сіманський додав, що UA: КРИМ може стати містком із мусульманським світом і розповідати йому про Україну.
Журналістка видання "Новое время" Ольга Духніч зазначила, що одне з основних завдань команди – привабити й утримати кримську аудиторію на телеканалі. На її думку, як перевагу можна використати те, що російське та українське телебачення різні за своїм стилем, через що певна частина аудиторії "сумує за неагресивним українським телебаченням". Вона також вважає, що нині кримчанам дуже потрібен контент про сучасний Крим зі знаком "плюс".
Своєю чергою оглядач "Крим. Реалії" Павло Казарін наголосив, що під час розробки концепції мовлення телеканалу необхідно врахувати й те, що зростає покоління кримчан, свідоме політичне й культурне життя котрих відбувається в умовах російської дійсності.
"У Криму є дві аудиторії – старша, котра пам’ятає життя при Україні, й молодша, яка цього фактично не застала. Ті, кому у 2014-му було 12 років, сьогодні отримують російські паспорти. Ця молода аудиторія щороку дорослішатиме й зростатиме. Цим людям, крім загальних візіонерських речей про Україну, деталі взагалі не цікаві. І ця аудиторія є серйозним викликом для UA: КРИМ", – пояснив Павло Казарін.
Він запропонував команді телеканалу подумати, чи не варто серед іншого висвітлювати в ефірі й правдиву інформацію про процеси в Росії, що їх не показує російське телебачення. Проте більшість присутніх не погодилися, що є нагальна потреба в такому контенті, особливо зважаючи на те, що з питань безпеки UA: КРИМ не може дозволити собі кореспондентів на території півострова.
Натомість усі учасники обговорення погодилися, що телеканал має виробляти й транслювати також і контент про кримських татар кримськотатарською мовою: програми про культуру, історію, традиції. Популярними, на думку присутніх, можуть бути освітні програми для дітей українською та кримськотатарською мовою, серіали кримськотатарською.
"UA: КРИМ має стати альтернативним майданчиком для самоідентифікації кримчан, простором для висвітлення культури та історії Криму. Також важливо, щоб у програмах звучала "жива" кримськотатарська мова, а телеканал сприяв збереження та розвитку цієї мови", – наголосив кримськотатарський громадський та політичний діяч Арсен Жумаділов.
Усі пропозиції та зауваження, висловлені під час обговорення, команда UA: КРИМ врахує в подальшій роботі над концепцією мовлення телеканалу.
