19–21 листопада медійники регіональних філій Суспільного відвідали центральний офіс суспільного мовника Швеції в Стокгольмі (Шведське радіо та SVT) та філію в Гетеборзі. Візит відбувся в межах проєкту співпраці UA: Суспільне мовлення та Офісу медіарозвитку Шведського радіо (SR MDO) «Підтримка регіоналізації суспільного мовлення в Україні». Журналісти, продюсери й ведучі UA: ЛЬВІВ, UA: ХАРКІВ та UA: КАРПАТИ поділилися враженнями про роботу шведських колег.
Галина Держипільська, головна продюсерка UA: КАРПАТИ:
«Візит до Швеції і відвідини суспільних радіо та ТБ стали для мене історією про справжність у всьому, про відповідальність за те, що робиш, про чітке розуміння цінностей і покроковий упевнений рух до мети. Шведські колеги за коротких три дні встигли поділитися досвідом служіння своїй спільноті. Найвищий рівень довіри в суспільстві тут цілком виправданий: суспільне радіо Sveriges Radio й телебачення SVT щодня на всіх своїх платформах віддзеркалюють поточне життя звичайних шведів із їхніми проблемами й радостями.
Цікавим кейсом, про який говорили в підсумку всі учасники нашої групи, була розповідь про проєкт «10 millions», у якому журналісти всією командою суспільного мовника Швеції дізнаються думки й турботи мешканців їхньої країни: спілкуються зі шведами, які живуть не лише в центральних містах, а й на віддалених територіях, аби в такий спосіб озвучувати та шукати рішення для питань, які справді хвилюють людей.
Неймовірною була історія з трейлером Шведського радіо, який курсує містами й селами задля налагодження безпосереднього контакту зі своєю аудиторією — це вже не просто робота, а ціла пригода, головними героями якої є журналісти мовника й саме суспільство.
Звісно, вразили добре технічно обладнані студії і на радіо, і на телеканалі, комфортні відпочинкові зони на всіх поверхах. Шведський суспільний мовник дбає про людей, а спільнота підтримує його у відповідь — своєю довірою».
Христина Лебедь, керівниця проєкту «Добрий ранок» UA: ЛЬВІВ:
«Побачити, як працює суспільний мовник, який має історію в дев’яносто років — унікальна можливість. Адже за цей час вони вже встигли зробити чимало помилок, проаналізувати їх та вивести власні формули успіху. Звісно, потрібно розуміти нашу відмінність: фінансову, ментальну, історичну. Однак їхня багаторічна робота — яскравий приклад успішного, якісного діалогу між населенням та суспільним мовником, розуміння головного призначення незалежного мовника. Це безкомпромісне дотримання правил, повага до професії та повага до людини в професії. За цим стоїть прозора й професійна робота потужної команди, у якій злагоджено всі процеси, чітко прописано правила. Це потужний, якісно налаштований механізм, який працює на єдиний результат. Такий приклад дає неабияке натхнення».
Олександра Новосел, журналістка новин на UA: ХАРКІВ:
«Цікаво було ознайомитися з роботою радіо для нацменшин та побачити планування новин у ранковій редакції. Те, як працює телевиробництво й у Стокгольмі, і в Гетеборзі — це інша реальність порівняно з нашою роботою. Корисно було дізнатися про правила спілкування з користувачами в соцмережах — ці рекомендації спробую використати у своїй роботі».
Наталія Димніч, лінійна продюсерка UA: КАРПАТИ:
«Насичена тренінгова програма у Швеції дала змогу зрозуміти, що Суспільному в Україні ще є куди рости. Ми отримали відповіді на чимало запитань, які щоденно постають перед працівниками медіа. Особливо корисними були поради шведських колег про творення інтернет-спільноти Суспільного, роботу в соцмережах, образ нашого цільового глядача-слухача, співпрацю з нацменшинами, роботу ранкових програм. Знадобиться інформація про критерії вимірювання якості та ефективності мовлення. Усі ці поради ми зможемо застосовувати у своїй роботі. Загалом програма нашого перебування у Швеції була пізнавально насиченою та інформаційно корисною».
Анастасія Бахур, редакторка та ведуча проєкту «Тема дня» на UA: ЛЬВІВ:
«Найбільше вражає те, як співпрацюють департаменти телебачення й радіо, як комунікують редактори новин, ранкового шоу та діджитал. Ми побачили налагоджений контакт між філіями шведського суспільного та центральною дирекцією в Стокгольмі.
Також важливим для нас було почути, як шведські журналісти змогли здобути довіру людей, залучаючи свою аудиторію через різні проєкти, але водночас працюючи за всіма стандарти журналістики.
Ми ознайомилися з роботою спортивних журналістів телеканалу SVT Sport. Його команда зробила, здавалося б, неможливе — залучила жіночу аудиторію до перегляду спортивних подій. А все через те, що телеканал порівну висвітлює та транслює і чоловічі, і жіночі спортивні події.
Загалом цей досвід хочеться впроваджувати вдома, у Львові. Аби довіра українського суспільства до Суспільного мовника зростала».
Наталія Асатурян, лінійна продюсерка радіо UA: КАРПАТИ:
«Готовність суспільного мовника Швеції до постійного розвитку й змін — в орієнтації на свою аудиторію. Ось це постійне «налаштування» мовника на людину (тобто розмаїття людей) і застосування всіх можливих інструментів, щоб віддзеркалювати суспільство, говорити про всіх і до всіх, стало для мене спільною тезою чи не всіх зустрічей упродовж навчання.
Захопила ідея конструктивної журналістики як пошуку рішення. У редакціях суспільного Швеції в Гетеборзі ми почули про те, що новини мають бути пояснювальними й глибокими — це не потік того, що сталося, а дві третини їх планують, і вони містять елементи розслідування. Захопила можливість побувати саме на суспільному радіо Швеції — і в столиці, і в регіональній філії в Гетеборзі. Ми дізналися, що є спеціальний регіональний радіоканал Р-4, який об’єднує 25 локальних радіостанцій країни і є найпопулярнішим радіо в регіонах. І що по всій країні працюють редактори аудиторії, які мають «зустрічати людей у реальному житті та робити радіо разом із ними», як це пояснила редакторка аудиторії Дженні Джонсон-Рус.
Як лайфхак думаємо використати запитання до людей із проєктів «10 millions» та дорожнього радіо — щоб налагодити публічний діалог, краще зрозуміти аудиторію і створити базу «місцевих амбасадорів». Дуже хотілося б спробувати «новини з машини», працювати в дорожніх редакціях».
Тетяна Колісніченко, менеджерка UA: ЛЬВІВ:
«Для шведів їхній суспільний мовник — одна з основ демократії в країні. У Швеції кожен розуміє місію, цінність та потрібність незалежного медіа, а також зацікавлений у співпраці з ним. Висока довіра — результат багаторічної робити з аудиторією та аналізу власного контенту мовника. Ретельні регулярні моніторинги випусків новин і тем, які висвітлюють журналісти Шведського радіо та телебачення SVT — один з інструментів шведських колег, який впроваджуємо на Львівській філії Суспільного.
Крім того, команда UA: ЛЬВІВ уже почала впроваджувати шведський досвід: створюємо спільний простір для роботи на діджитал-платформах, щоб бути там, де зручно нашій аудиторії. Ми намагаємося робити все для того, аби Суспільне відповідало потребам громадян».
Нагадаємо, головна мета проєкту «Підтримка регіоналізації суспільного мовлення в Україні» — зміцнення Суспільного мовника й утвердження стандартів незалежної журналістики в Україні.
Для співпраці іноземна сторона обрала чотири філії — UA: РІВНЕ, UA: ЛЬВІВ, UA: КАРПАТИ та UA: ХАРКІВ. Цієї осені там відбуваються тренінги та воркшопи від іноземних медійників: розробляють діджитал-стратегії для кожного регіону та оптимізують роботу служби новин. Члени команди Суспільного відвідують офіси шведських суспільних мовників у Гетеборзі та Стокгольмі.
