Задовго до концерту, присвяченого 90-річчю Симфонічного оркестру Українського радіо, який відбудеться 1 листопада, квитки розпродали.
Між репетиціями й підготовкою до святкування художній керівник і головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо в складі Суспільного мовника, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Володимир Шейко розповів про місію оркестру та масштабну роботу свого колективу.
Як у Суспільного радіо з’явився власний симфонічний оркестр?
— Загалом оркестри потрібні були ще при створенні радіо, адже вони грали в ефірі. А далі це стало природним поєднанням, коли кожне велике радіо має власний оркестр. Наприклад, радіо BBC — відомий бренд у сфері медіа, а оркестр BBC — це один із найвідоміших брендів у культурній сфері. Оркестрові колективи за кордоном престижні, вони найбільш оплачувані й висококласні. В оркестру радіо насправді специфічна робота — музиканти не просто зіграли на концерті й забули. Адже цей виступ почує сорокамільйонна аудиторія національної радіостанції.
Яке головне завдання Симфонічного оркестру Українського радіо в складі Суспільного мовника сьогодні?
— Ми завжди сподіваємося на успіх, адже представляємо Україну у світі! Дивлячись на нашу гастрольну мапу, можна зрозуміти, що там, де UA: Українське радіо ще не звучало, його представив симфонічний оркестр Українського радіо. Відтак, представляючи UA: Українське радіо й Суспільний мовник загалом, ми представляємо нашу країну. А отримуючи овації, здобуваємо й нових радіослухачів — так ми розширюємо аудиторію Суспільного радіо. І вважаємо це своєю місією.
Чи це унікальна практика, коли радіо має свій оркестр?
— 2018 року я був на симпозіумі керівників мистецьких колективів суспільних мовників різних країн, який відбувається двічі на рік. Усі мовники мають оркестр чи навіть кілька й утримують їх. А хто не має, то хоче цього. Наприклад, BBC має шість оркестрів, Німеччина — аж дев’ятнадцять, по кілька мистецьких колективів є у мовників країн, які менші за площею від України — у Болгарії, Словенії та Хорватії.
Які країни вже дізналися про Симфонічний оркестр Українського радіо?
— Італія. Якось нам поталанило зимувати в теплих краях: в італійському місті Барі. Ми з оркестром грали в театрі опери Петруццеллі, який є третім за величиною і значенням у країні.
Туніс. Потім ми отримали запрошення від міністра культури Тунісу Мохамед Зін ель-Абідін узяти участь у відкритті Національної опери. І не просто відкрити, а стати колективом, який мав право провести там репетиції, а потім дати перший концерт! Це велика честь, адже це важлива мистецька подія для Євразії: відкрився не просто театр, а ціле містечко з кількома театрами, бібліотекою, відеотекою, музеями — усе для мистецтва. І ми долучилися до відкриття разом із керівниками країни. Хотілося б, щоб і в Україні, де так багато талантів і бурхливе мистецьке життя, також розбудовували концертні зали, театри, щоб залишити майбутньому поколінню.
Алжир. Потім була поїздка на Х Міжнародний фестиваль симфонічної музики, де представлено багато країн світу. Ми виступали на сцені Національної опери — уже сьомий раз, і завжди наш виступ закінчувався гучними оваціями. З нами їздила також солістка Національної опери України Ксенія Бахрітдінова-Кравчук і невеликий склад оркестру. Ми грали дуже віртуозно, і, як завжди, нас винагородили гучними оплесками.
Об’єднані Арабські Емірати. У цій країні оркестр побував уперше. Ми грали музику, написану або аранжовану арабськими музикантами, а також дві українські мелодії — «Коломийка» й «Колядка». В оркестр увійшла група із шести музикантів, які грають на арабських народних інструментів, хор і солісти: троє чоловіків та одна співачка із сопрано — молода ліванка, яка нині виконує партію Есмеральди в першому складі «Нотр-Дам де Парі» у Франції. Знайомство з ліванською музикою однозначно розширило наші професійні можливості, і тепер у нас немає жодних труднощів із тим, щоб грати східну музику або стилістично близькі до неї твори.
Румунія. У Румунії є п’ять національних театрів, і два з них — створені майстрами, які будували нашу Львівську й Одеську опери та Чернівецький театр. Ми виступили в усіх п’яти театрах і всюди зривали овації — відвідувачі йшли з концерту щасливі. Думаю, вони захочуть запросити нас ще раз, а це означає, що ми свою місію виконали. Часом ми одночасно отримуємо запрошення з кількох країн. Тобто нас пам’ятають й охоче кличуть до себе.
Стільки закордонних поїздок! А чим займається Симфонічний оркестр в Україні?
— Гастролі забирають значну, але не найбільшу частину нашого часу. Тому що основна наша діяльність зосереджена в Україні. Вона має два напрями: концертна діяльність і записи.
Ми пишемо багато музики для Фонду Українського радіо. Суспільне радіо робить величезну справу — воно зберігає записи українських музичних творів, даючи уявлення про те, як наша країна звучала в минулому столітті, із 1929 року. Це феноменально! Це містичний процес, якесь релігійне дійство: записали й віддали майбутньому поколінню.
Щодо нашої концертної діяльності — ми вільні вибирати. Ми граємо на запрошення до видатних дат. Наприклад, на запрошення латвійського посольства ми відіграли концерт, присвячений століттю Латвії, разом із видатною групою «Дагамба». А на запрошення турецького посольства — виконали симфонію «Роксолана» Йозефа Гайдна за участі акторки Ольги Сумської, яка свого часу зіграла головну героїню фільму «Роксолана».
Також влаштовуємо концерти й самі, як-от циклічний проєкт «Мистецькі історії» за участі Галини Бабій або концерт «Джордж Гершвін. Найкраще» до сторіччя з дня народження музиканта. Спеціально для цього концерту із США прилетів піаніст Володимир Зайцев, який народився й виріс у Києві, але вже багато років живе за кордоном. Ми також беремо участь у фестивалях «Київські прем’єри сезону», Kyiv Music Fest та інших проєктах. За нашої ініціативи стартував проєкт «Я — віртуоз». Це ціла ідеологія, яку продукуємо ми — Симфонічний оркестр Українського радіо.
Чим проєкт «Я — віртуоз» важливий?
— Цей проєкт ми назвали національним, тому що він таким є за своєю суттю — як територіально, так й ідеологічно. Ми знаходимо талановитих дітей-музикантів у різних куточках України. Це діти, які представляли нашу країну на різних міжнародних конкурсах. Вони були там, де не бувала більшість українців. І це вони, юні й талановиті, говорили з найвідоміших сцен світу: «Я — українець». Ми їх збираємо, щоб показати народу наше головне багатство. Вони — наше майбутнє і гордість. Дайте дітям розвиток тут, поки вони не розлетілися по всьому світу. Цей проєкт неповторний, тому що зібрати їх ще раз у такому самому складі майже нереально. Нещодавно відбувся вже п’ятий концерт у межах проєкту «Я — віртуоз». Завдяки цьому ми бачимо, що талановитих молодих музикантів у нас дуже багато. Нам є чим пишатися. Ми маємо, що показати світу!
Слухайте трансляцію святкового концерту Симфонічного оркестру Українського радіо в складі Суспільного мовника 1 листопада о 19:00 на хвилях третього каналу Суспільного радіо UA: Радіо Культура.
Спілкувалася Вікторія Ковальова
Фотографували Володимир Шевчук, Анастасія Мантач та Артем Галкін
