Заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко гарантував надання фінансування Суспільному на наступний рік в повному обсязі та невтручання в редакційну політику. Водночас представники Офісу президента підтримали ідею зміни моделі фінансування на базі ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом України. Про це йшлося 11 липня в Офісі Ради Європи під час експертної зустрічі з питань реформування Суспільного мовлення.
Від Офісу Президента були присутні заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко, радник Президента України Микита Потураєв та експерт інформдепартаменту Офісу Президента України Максим Кречетов. Також у зустрічі взяли участь представники ПАТ "НСТУ", Ради Європи, Представництва Європейського Союзу, Агентства США з міжнародного розвитку та громадянського суспільства.
У ході зустрічі обговорили такі теми:
- ключові досягнення та виклики Суспільного мовлення;
- фінансування Суспільного мовника – пропозиції щодо зміни моделі фінансування (експертний звіт Ради Європи щодо моделі фінансування Суспільного мовлення);
- гарантії незалежності СМ відповідно до європейських стандартів;
- міжнародна підтримка реформування Суспільного мовлення в Україні.
Заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко зазначив, що їхня політична сила готова гарантувати надання фінансування ПАТ "НСТУ" на наступний рік у повному обсязі. Пан Тимошенко також зазначив, що вони планують моніторити ефективність витрачання коштів мовником і бажають отримати чітку стратегію Суспільного з плановими показниками роботи на найближчий рік.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг нагадав, що створення Суспільного мовлення — це зобов’язання України перед РЄ з 2005 року. Незалежний суспільний мовник, на який не впливають влада та комерційні/політичні інтереси, має бути джерелом об’єктивної інформації/новин, це надзвичайно важливо для України в умовах концентрації медіа. Рада Європи надавала постійну експертну, методологічну підтримку процесу створення суспільного мовлення відповідно до стандартів Ради Європи і кращих європейських практик на всіх етапах створення і розвитку Суспільного мовлення. Незалежність Суспільного мовника є ключовою вимогою всіх стандартів Ради Європи в цій галузі, а справжня незалежність базується на належному і сталому фінансуванні. Відповідно до стандартів Ради Європи, модель фінансування повинна відповідати певним принципам — мають існувати надійні і прозорі законодавчі гарантії, працювати запобіжники використання фінансування з метою здійснення редакційного впливу. Також, фінансування має здійснюватися на рівні, що відповідає визначеним завданням суспільного мовлення — виконання його місії. Процес визначення рівня фінансування повинен унеможливлювати втручання в редакційну незалежність суспільного мовлення.
Голова правління Суспільного Зураб Аласанія презентував досягнення мовника і розповів про організаційні зміни в компанії та оптимізацію штату. Також, Зураб Аласанія презентував зміни в контенті (новини за стандартами, крос-платформений підхід, трансляції і записи концертів світового рівня), створення 38 проектів та 139 спецпроектів. Також він детально розповів про проблеми недофінансування ПАТ "НСТУ".
Голова Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Світлана Остапа розповіла про виклики, що стоять перед компанією, серед яких негатив, успадкований від державного мовлення, велика кількість зайвих приміщень, які потребують утримання тощо.
В ході зустрічі Мортен Енберг презентував звіт Ради Європи щодо системи фінансування українського суспільного мовника ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" у світлі стандартів Ради Європи на запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
Перший варіант — це впровадження цільового джерела фінансування зі спеціального фонду державного бюджету, надходження до якого отримані внаслідок сплати рентної плати (збору) користувачами радіочастотного ресурсу (наприклад, телерадіомовні компанії чи надавачі телекомунікаційних послуг).
Другий варіант базується на вдосконаленій версії поточної моделі фінансування, згідно з якою ПАТ "НСТУ" фінансується із загального фонду Державного бюджету. Чинне законодавство гарантує в бюджеті окрему графу бюджету для фінансування ПАТ "НСТУ". Проте, на думку експертів, цю модель важко реалізувати в реальності: досвід на сьогоднішній момент показав, що із самого початку цією моделлю зловживали для отримання політичної вигоди.
Відповідно до аналізу ризиків, три ризики високого рівня пов’язані зі Сценарієм А, в той час як 5 ризиків високого рівня пов’язані зі Сценарієм Б. Звіт можна переглянути за лінком.
Секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський презентував детальніше пропоновану модель фінансування і розповів, що чинна модель фінансування НСТУ надала Уряду та Парламенту необмежену дискрецію у розрахунку обсягів щорічного фінансування. Це фактично перетворило систему фінансування на інструмент політичного тиску на редакційну незалежність Суспільного мовлення. Тому, вона не відповідає міжнародним стандартам.
Вадим Міський назвава такі переваги нової моделі:
- Не вводиться новий податок;
- Обсяг гарантованого фінансування не зросте, а навпаки зменшиться, проте гарантія стане надійнішою;
- Нині радіочастотна рента є надходженням у Загальний фонд;
- Держбюджету і не має цільового отримувача;
- Налагоджена система адміністрування.
Представники Офісу Президента підтримали ідею зміни моделі фінансування на базі ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом України. Також було запропоновано проводити періодичні зустрічі в подібному форматі щодо реформування Суспільного мовлення.
Нагадаємо, за законом "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" має отримувати належне фінансування з державного бюджету, що становить не менше ніж 0,2% від держбюджету попереднього року. Проте від початку своєї роботи компанія не була профінансована в повному обсязі.
Щоб змінити ситуацію, міжнародні експерти-аналітики запропонували більш захищену й прозору модель фінансування Суспільного мовника: шляхом спрямування до Спеціального фонду Державного бюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України. У квітні минулого року ці пропозиції схвалила Наглядова рада НСТУ.
Джерело — Медійні проекти Ради Європи в Україні
