Позиціювання жінок у військових конфліктах, гендерний баланс у медіа та вживання фемінітивів обговорили на панельній дискусії в межах Lviv Media Forum.
"В українських медіа дуже мало можна дізнатися про досвід життя жінок у війську, в уряді й у тих професіях, де раніше голос мали лише чоловіки. Те саме стосується й експерток. У цьому аспекті команда Суспільного зробила крок уперед. Наші редактори та редакторки думають про це. Якби хтось порахував кількість жінок і чоловіків, які беруть участь у наших програмах, то було б чи не порівну, — розповіла учасниця дискусії продюсерка UA: Радіо Культура Ірина Славінська й додала: — Журналісти, які працюють за професійними стандартами, ніколи й нікого не дискримінуватимуть за якоюсь ознакою".
"Суть не в тому, хто стає спікером у матеріалах журналістів — чоловік чи жінка, а хто приймає рішення брати саме в них інтерв’ю. Тут варто звернути увагу на те, скільки є представників тієї чи іншої статі й хто може впливати на цю кількість. Бувають редакції, де представлена тільки одна гендерна чи соціальна група, тоді вона вже по своїй суті упереджена, і це впливає на роботу", — розповів консул Посольства Швеції в Україні Калле Кнійвіля.
Непоодинокими є випадки позиціювання жінки в ролі жертви: як у матеріалах про збройні конфлікти, так і про побутові. Репортерка з Італії Моніка Еллена працювала на лінії вогню Карабаського конфлікту. У траншеях на передовій вона зустріла як чоловіків, так і жінок.
"За гендерною ознакою жінки й діти позиціювалися як жертви. Безперечно, вони постраждали під час насильства, руйнувань і воєнних дій. Це — частина історичного минулого. Але треба змінити акценти, бо жінки не були пасивними спостерігачами, а брали активну участь у всіх процесах”, — переконана Моніка Еллена.
"Щоб не позиціювати жінок як жертв, варто запитувати їх в інтерв’ю не про страждання, а про рішення, які вони приймають, і чому саме так”, — радить Калле Кнійвіля.
Не оминули й тему фемінітивів в українській мові.
"Їх потрібно вживати, бо вони роблять жінок видимими”, — зазначила Ірина Земляна з Інституту масової інформації.
На теле- й радіоканалах UA: Суспільне мовлення фемінітиви розпочали вживати задовго до нової редакції Українського правопису.
"Я щаслива працювати на Суспільному, бо тут колегам не треба пояснювати, для чого гендерний баланс. Ми можемо порадити одне одному, "як” уникнути дискримінацій, але питання "для чого" й "навіщо" не виникає зовсім”, — розповіла Ірина Славінська.
Нагадаємо, у Львові триває Lviv Media Forum, який зібрав 120 спікерів із 25-ти країн світу та майже 1000 учасників. У перший день медіаподії продюсерку UA: Радіо Культура Ірину Славінську нагородили премією імені Олександра Кривенка "За поступ у журналістиці".
Про роль політичної журналістики в передвиборчому процесі, вплив телебачення на електорат і нові платформи, які нівелюють функції журналістів, ішлося під час дискусії "Чи пройшли українські медіа випробуваннями виборами". Докладніше про це тут.
