23 квітня — Міжнародний день книги. Минулого року команда каналу Суспільного мовника UA: КУЛЬТУРА склала добірку найвидатніших українських творів усіх часів, цього разу ми розпитали ведучих проекту "Час поезії", письменників Василя Герасим’юка та Мирослава Лаюка, про їхні улюблені книжки сучасної української літератури. Добірки вийшли напрочуд різні!
Василь Герасим’юк
- Ігор Римарук. "Божественний вітер", 2012
Це посмертне видання віршів і циклів поезій видатного українського майстра поетичного слова, що був душею покоління вісімдесятників — мого покоління. А душа, як відомо, — безсмертна. Римарук за життя видав шість поетичних книг, і кожна була культурною подією. До книжки "останніх віршів" увійшли триптихи з книги "Бермудський трикутник", яку скомпонував і ще встиг видати сам автор, а також кілька розділів ще не друкованих творів. Окремим розділом уперше вийшла іроніка поета, частково опублікована в журналі "Сучасність", який редагував Ігор Римарук із 1992 року.
- Іван Андрусяк. "Фонетика тиші", 2018
До свого 50-річчя у 2018 році поет, прозаїк, есеїст і перекладач Іван Андрусяк видав двотомник вибраних творів. Перший том, куди увійшли вибрані вірші та поеми й повість "Реставрація снігу", має назву-метафору "Фонетика тиші". Раптове перетворення вчорашнього початківця в справжнього майстра стало для мене несподіванкою. До роману "Вурґун" мені випало писати передмову, де я означив прозу поета як справді нове слово в нашій літературі кінця сторіччя. Минуло 20 років: ні проза, ні поезія Івана Андрусяка завдяки образності й внутрішній енергетиці стилю цього самобутнього письменника не втратили художньої цінності.
- Володимир Кашка. "Житло", 1995
Дуже хочеться вірити, що цього письменника ще відкриють по-справжньому. Кашка все життя прожив у містечку Бахмач на Чернігівщині. Мені випало два місяці провчитися з ним на першому курсі філфаку в 1973 році (ми той рік називали "перевернутий тридцять сьомий" — після арештів дисидентів у 1972-му), але Володимир покинув Київський університет, бо тодішня атмосфера для нього була нестерпна. Працював у "районці" й на різноманітних підсобних роботах, де й зібрав матеріал для своєї прозової тетралогії, яка в книжковому форматі почала виходити вже посмертно. "Житло" — "роман у романі". Спосіб не новий — нове тільки тло, на якому відбувається дійство справді шекспірівського драматизму.
- Віктор Неборак. "Лексикон А.Г.", 2015
Один із трійці БУ-БА-БУ — Прокуратор. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких чи не найзнаковіша кінця століття — "Літаюча голова". Для мене літературна есеїстика Віктора Неборака сьогодні найцікавіша в Україні. Її рівень, безперечно, європейський. Книжку "Лексикон А.Г." автор скомпонував за алфавітним принципом як збірник літературної есеїстики "після помаранчевого періоду". Більшість цих статей набагато цікавіша від академічних, бо видно чіпкий погляд художника. Художні образи, а відповідно й сприйняття — багаторівневі, багатошарові. Трапляються в книжці й твори, сповнені непідробного ліризму, як-от есей про Юрка Позаяка.
- Луцій Анней Сенека. "Діалоги", 2016 (переклад Андрія Содомори)
Із перекладних видань останнього часу я виокремлю прекрасний переклад "Діалогів" римського філософа Сенеки, що його зробив Андрій Олександрович Содомора і випустив окремою книжкою зі своїми сумлінними "Коментарями" у 2016 році. Думаю, що не варто розписувати актуальність видання для нас саме на цьому етапі нашої історії. Багато чому варто повчитися в римських і давньогрецьких стоїків. Андрій Содомора, будучи сам талановитим письменником, зумів розширити межі нашого осягнення цих нетлінних текстів, у яких зафіксовано, повторюю, злободенні для нас нині думки, прагнення й спонуки.
Мирослав Лаюк
- Таня Малярчук. "Божественна комедія", 2008
Це книжка, де зібрано переважно оповідання Тані Малярчук. Як на мене, вона — одна з найталановитіших авторок нашого часу. У Тані якесь неземне письмо — у значенні, що ти знайомий із нею, знаєш, як вона говорить і де живе, ти знаєш її позицію щодо багатьох речей, але от як у неї виходять такі тексти — узагалі не збагнеш.
- Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття, 2018
Найповніша збірка української молодої поезії. Зібрані 74 автори, які пишуть і римовано, і верлібром, і про любов, і про війну. Сучасна молода поезія дуже різноманітна й багата, тому серед сотень віршів точно знайдеться такий, який ви захочете вивчити напам’ять і більше ніколи не забувати.
- Володимир Єрмоленко. "Далекі близькі", 2015
Це не художня книжка, однак те, як пише Володимир Єрмоленко про філософію, — справжнє мистецтво. Це кілька есеїв про визнаних європейських класиків, але підхід Володимира до них — із таких боків, із яких не часто заходять у наших літературних пейзажах. Я списав усі поля цієї книжки своїми міркуваннями, доповненнями й обуреннями — із нею хочеться говорити.
- Галина Ткачук. "Тринадцять історій у темряві", 2016
Це книжка для дітей. Узагалі можна рекомендувати будь-яку книжку Галі: це буде дотепно, вигадливо й чарівно. Я от перечитую її — і регочу, як малий.
- Герасим’юк Василь. "Anno афини", 2016
Не втомлюся повторювати, що вважаю Василя Герасим’юка одним із найбільших поетів нашого часу — і далеко не лише в Україні. "Anno афини" — найближче до нас вибране поета. Лиш послухайте: "…і музику, як бринзу з бербениць, / до губ несу, мов після душогубства" або: "Не під небом смертні, не на землі, / не в постелі своїй, не в труні, / не в землі з червами, не в золі, / смертні в музиці, яка — ні".
