Експертний звіт Ради Європи «Нова система фінансування Суспільного мовника — чому це необхідно?» презентували у Києві 10 квітня. Його підготували консультанти Ради Європи Тетяна Кершеван Смоквіна (Словенія), Маріус Драгомір (Угорщина) і Віктор Мазярчук (Україна). В обговоренні взяли участь представники Ради Європи, Національної суспільної телерадіокомпанії України, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг зазначив, що експертний звіт про систему фінансування Суспільного мовника вже презентовано його замовнику — Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, а також буде представлений в Комітеті з питань бюджету Верховної Ради України.
“Роль Суспільного мовника особливо важлива у передвиборчий період. Тому наша мета – надати можливість повного фінансування для належного виконання Суспільним мовником своєї місії. Великі очікування від мовника стануть можливими лише після набуття ним фінансової незалежності”, — сказав Мортен Енберг.
Нинішня модель фінансування ПАТ “НСТУ” — не менше 0,2% з державного бюджету попереднього року, закріплена законом “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”, виявилась вразливою. Від початку своєї роботи компанія не була профінансована в повному обсязі.
У пошуках захищеної від політичних втручань моделі, консультанти Ради Європи проаналізували п’ять найпоширеніших у світі джерел фінансування суспільних мовників:
- абонплата від домогосподарств,
- фінансування з держбюджету,
- збори з індустрії,
- реклама і спонсорство,
- змішана модель.
Експерти дійшли висновку, що найефективнішою в реаліях України лишається модель фінансування з державного бюджету, втім за умови встановлення запобіжника проти політичного втручання.
“Таким запобіжником буде призначення для фінансування Суспільного мовника спеціального фонду держбюджету, що наповнюється за рахунок плати за користування радіочастотним ресурсом. Таким чином вдасться уникнути впливу провладних рішень на розмір щорічного фінансування Суспільного мовника”, — пояснив консультант Ради Європи Маріус Драгомір.
Експерти також наголосили на важливості налагодження ефективного діалогу із парламентом щодо потреб Суспільного мовника. Зокрема, за словами Віктора Мазярчука, у плануванні подальшої роботи медіакомпанії важливо правильно розраховувати її потреби.
«Не може протягом п’яти років потреба мовника лишатися сталою чи навіть зменшуватись. Щоб депутати проголосували за фінансування якісної роботи Суспільного мовника, потрібно подавати детальні розрахунки. Таким чином компанії буде легше комунікувати свої потреби», — сказав консультант Ради Європи Віктор Мазярчук.
На думку секретаря Наглядової ради НСТУ Вадима Міського, запропонований механізм фінансування Суспільного — від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом є найменш ризикованим.
“Запровадження цієї моделі позбавляє нас ще більшої кількості ризиків, про які не йшлося у звіті. Наприклад, не треба проводити перемовини з комерційними мовниками чи операторами телекомунікацій на предмет їх згоди чи відмови платити внески на користь НСТУ. Ми беремо гроші з держбюджету, які надходять туди від користувачів радіочастотним ресурсом. Внесок самих операторів телерадіокомунікацій ніяк при цьому не змінюється”, — зазначив Вадим Міський.
Секретар Наглядової ради НСТУ також звернув увагу на те, що близько 50% коштів, які залучають інші суспільні мовники, надходять саме із державного бюджету. Інша половина — переважно з ліцензійного збору. Тому спроби знайти кращий механізм захисту внеску держави у щорічний бюджет Суспільного мовника України є виправданими та невідривними від європейської практики.
“Кожного року ми розробляємо бюджет компанії виходячи з тієї суми, яка нам належить за законодавством. Люди, які цю норму розробляли і прописали в законі, конструктивно підійшли до питання. Я можу підтвердити, що ці розрахунки більш-менш адекватні. Якби цю суму нам виділяли, вона покривала б усі потреби компанії. Проте, отримуючи половину належних коштів, ми маємо обов’язкові видатки, такі як заробітна плата і податки за близько 200 тис кв. м нерухомості, інші обов’язкові платежі. Після їх сплати залишається 10% на решту потреб компанії”, — сказав член правління ПАТ “НСТУ” Родіон Никоненко.
За його словами, навіть в умовах “бюджету виживання” менеджмент компанії розвиває альтернативні джерела фінансування.
“Наприклад, нерухомість. З 2017 року ми збільшили надходження від оренди в 10 разів, але це 1% від потреб компанії. Надходження від реклами було збільшено, це 10% від потреб компанії. Ми робимо все можливе, щоб покращити ситуацію фінансову, але розуміємо, що тільки наших зусиль недостатньо. Необхідне впровадження моделі фінансування, яка забезпечить Суспільному хоча б той обсяг, який належить нам за законом”, — сказав член правління Суспільного мовника Родіон Никоненко.
Нагадаємо, вперше звіт експертів Ради Європи щодо фінансування ПАТ "НСТУ" був презентований у січні 2019 року в Парламентській асамблеї Ради Європи в Страсбурзі.
10 квітня 2019 року в його обговоренні у Києві взяли участь:
Модераторка — Вікторія Сидоренко, PR-Директорка Суспільного мовника
- Мортен Енберг — голова Офісу Ради Європи в Україні;
- Маріус Драгомір — консультант Ради Європи (Угорщина);
- Віктор Мазярчук — консультант Ради Європи (Україна);
- Ігор Хохич — заступник голови Наглядової ради Суспільного мовника;
- Вадим Міський — секретар Наглядової ради Суспільного мовника;
- Родіон Никоненко — член правління Суспільного мовника;
- Юрій Макаров — член правління Суспільного мовника;
- Ольга Герасим’юк — перша заступниця голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
- Катерина Кулина — юристка ГО “ЦЕДЕМ”.
Захід відбувся за підтримки проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні".
Фотографував — Артем Галкін
