Ситуація із суспільними медіа в Україні є тривожною через найнижчий рівень фінансування на одиницю населення з-поміж усієї зони Європейської мовної спілки (ЄМС)*: 0,29 євро на громадянина у рік. Для порівняння: у Молдові цей показник становить 1,45, у Грузії – 4,20, у Польщі – 10,81. Найвищий рівень фінансування – у Швейцарії, – 180,7 євро на одиницю населення.
Про це йдеться у звіті служби медіадосліджень ЄМС від 2017 року "Фінансування суспільних медіа". Звіт охоплює 64 організації публічної форми власності, які надають суспільні медіапослуги.
У 2016 році фінансування суспільних медіа в середньому дорівнювало 0,18% ВВП країн-членів ЄМС. Рівень ВВП має тенденцію зростати швидшими темпами, ніж фінансування суспільних медіа у більшості європейських країн, – стверджується у дослідженні.
Як відомо, в Україні фінансування ПАТ "НСТУ" залежить від державного бюджету. Законом передбачено фінансування у розмірі 0,2% від видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік, що має становити приблизно 40 мільйонів євро. Але, як наголошують у Європейській мовній спілці, відповідно до стандартів організації і такий показник означав би надто низький рівень фінансування.
ГОЛОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
У 2016 році зі 46 ринків ЄМС, що увійшли до цього звіту, 22 – переважно залежать від публічних коштів, 22 – фінансуються переважно за рахунок ліцензійного внеску, а решта 2 – переважно від реклами.
Найпоширенішим джерелом фінансування були публічні кошти (державний бюджет і державні гранти, податки на товари та послуги, а також інші види публічного доходу), домінуючи у 29 з 56 країн-членів ЄМС (51,8%) та на 22 з 45 ринків.
У 2016 році ліцензійний внесок збирався у 30 з 56 країн-членів Європейської мовної спілки (53,6%), але був головним джерелом фінансування суспільних мовників лише у 23 країнах-членах ЄМС (41,1%).
Лише у двох країнах – Польщі та Мальті – головним джерелом доходів суспільних медіа була реклама (44.9% і 55.0% загальних операційних доходів відповідно) й публічні доходи становили 1/3 операційних доходів. У звіті резюмується, що такий показник є надзвичайно низьким і пояснюється складнощами у процедурі збору внесків.
Нагадаємо, у 2018 році на розбудову суспільного мовлення в Україні держава виділила 776 мільйонів 565 тисяч гривень, що майже вдвічі менше за суму, передбачену законом "Про суспільне телебачення та радіомовлення України". Відповідно до Закону цього року Суспільному мали виділити 1 млрд 534 мільйони гривень. Суттєве недофінансування гальмує реформу суспільного мовлення, позбавляє можливості оновити техніку, а також виробляти високоякісний конкурентоспроможний контент.
У зв’язку з цим, секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський вважає, що Суспільне мовлення потребує вдосконаленої моделі фінансування. Зокрема, він пропонує спеціалізувати один із наявних податків таким чином, щоби ці кошти зі спеціального фонду державного бюджету йшли на фінансування НСТУ. Така модель дозволить уникнути можливого втручання політиків у діяльність суспільного мовника. За його словами, робота із розробки можливої моделі фінансування буде фіналізована найближчим часом, і такий варіант буде представлено громадськості.
*Європейська мовна спілка – одна із найвпливовіших організацій у світі, яка об’єднує суспільні мовники з 56 країн не лише в Європі, а й за її межами. Разом члени Спілки керують сотнями телеканалів і радіостанцій, мовлення яких здійснюється на понад 120 мовах і охоплює понад мільярд людей. Станом на середину 2017 року суспільні медіаорганізації ЄМС оперували 392 телеканалами та 700 радіостанціями, а також понад 500 місцевими радіо та вікнами у ефірі. Канали та станції суспільних медіа – майже універсального характеру. У 2016 році середня добова частка телеаудиторії становила 24,1%, а добова частка радіоаудиторії – 40,3% в зоні ЄМС.
