Про це йдеться у резолюції, яку підтримали медійники, науковці та представники громадськості за результатами обговорень під час круглого столу 28 листопада в Ужгородському національному університеті. Присутні зійшлися на думці, що конфлікти та непорозуміння на ґрунті мови та інтересах нацменшин загрожують державній безпеці.
Участь у круглому столі "Вирішення мовних проблем як основа національної безпеки й державного існування України" взяли: головна редакторка телеканалу "21 Ужгород" Тетяна Вашаргелі; письменник, журналіст "Радіо Свобода" Олександр Гаврош; журналістка, голова ГО "Рух захисту української мови" на Закарпатті Ірина Гармасій; менеджер філії Суспільного UA: ЗАКАРПАТТЯ Мирослав Поляковський; головний редактор газети "Вісті Ужгородщини" Віктор Дрогальчук; політолог, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко; доцент кафедри журналістики УжНУ, власкор телеканалу "НТН" у Закарпатській області Євген Соломін; головна редакторка редакції нацменшин телеканалу "Sirius" Юлія Тайпс та інші.
Менеджер UA: ЗАКАРПАТТЯ Мирослав Поляковський під час промови за круглим столом зазначив, що суспільне мовлення в Україні має потужний інструмент для вирішення непорозумінь між етнічними групами. Цим інструментом є редакції національних меншин у регіонах.
"Суспільний мовник об’єднує представників різних етнічних груп. Адже, згідно із новою концепцією мовлення для нацменшин, ми виготовлятимемо двосторонній контент: не лише безпосередньо для національних меншин, а й про них – для усіх, – сказав Мирослав Поляковський. – Також на базі національних редакцій філій планується створити бюро перекладів інформаційних матеріалів для їх розміщення у закордонних медіа".
Додамо, що в Закарпатській філії Суспільного є п’ять редакцій нацменшин, працівники яких створюють контент сімома мовами.
Коротке резюме із обговорень круглого столу:
- врегулювання всіх непорозумінь має відбуватися лише через діалог із представниками національних меншин;
- необхідно відстежувати факти маніпуляцій щодо мовного питання у Закарпатті;
- "мовна" тема зараз заполітизована;
- у регіонах України не можна допустити створення так званих "мовних гетто";
- необхідно напрацювати оновлений проект "Закону про мову".
За результатами обговорень прийняли резулюцію, якою звертаються до українських медійників. "Нині мова залишається чи не єдиним чинником інтеграції соціуму й основою національноїх безпеки й державності України. Разом із тим мовні питання стають предметом маніпуляцій політиків, особливо в Закарпатті як прикордонному поліетнічному регіоні. Спекуляції активізуються у передвиборчий період, який цього разу для України унікальний – супроводжується запровадженням воєнного стану", – йдеться в документі.
Зокрема, учасники круглого столу рекомендують журналістам таке:
- готувати більше матеріалів, зокрема, аналітичних, про мовні питання;
- до публікацій із цієї проблематики ставитися особливо уважно, дотримуватися стандартів журналістики;
- не поширювати провокативні матеріали;
- до коментування подій, пов’язаних із мовним питанням, залучати не тільки політиків, а й незалежних експертів та науковців.
Нагадаємо, нещодавно була презентована концепція мовлення з тематики національних меншин, яку розробляла команда Суспільного за підтримки медіаюристів і міжнародних медіаекспертів. Текст концепції пройшов кілька етапів громадських обговорень і витримав декілька редакцій.
Також 23 листопада Закарпатська філія Суспільного отримала новий логотип із знаком якості – префіксом "UA:". Рішення про присвоєння нової назви філії Суспільного ґрунтується на результатах моніторингу ефірів усіх регіональних мовників. Тож тепер суспільний мовник у регіоні називається UA: ЗАКАРПАТТЯ.
