Захищаємо свободи в Україні

12 лютого 2019 року                                                    м. Київ, вул. Хрещатик, 26

14:00

 

Протокол № 27

засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ»

 

Присутні:

1. Остапа С.В., заступник голови Наглядової ради (в.о. голови);
2. Міський В.В., секретар Наглядової ради;
3. Аврахов Т.Г., член Наглядової ради;
4. Бринзак В.М., член Наглядової ради
5. Глібовицький Є.М., член Наглядової ради;
6. Карякіна Д.С., член Наглядової ради;
7. Козак В.В., член Наглядової ради;
8. Лебедєва Т.Я., член Наглядової ради;
9. Малазонія Л.Т., член Наглядової ради;
10. Павліченко О.М., член Наглядової ради;
11. Панич О.О., член Наглядової ради;
12. Скрипка Н.С., член Наглядової ради;
13. Таран В.В., член Наглядової ради;
14. Таран С.В., член Наглядової ради;
15. Хохич І.М., член Наглядової ради;
16. Яворівський В.О., член Наглядової ради;

Присутні на засіданні: Голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія, члени правління: Родіон Никоненко, Олександра Кольцова, Інна Гребенюк, Микола Чернотицький, Юрій Макаров, працівники ПАТ «НСТУ» представники Офісу Ради Європи в Україні, представники донорських організацій, представники громадськості, журналісти.

Відкриття засідання

Надійшла пропозиція розпочати засідання.

На засіданні присутні 16 (шістнадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа повідомила, що оскільки вона наразі є виконуючою обов’язки голови Наглядової ради, то головуватиме на засіданні засідання Наглядової ради, так як строк повноважень Тетяни Лебедєвої, як голови Наглядової ради, закінчився 8 лютого 2019 року. Світлана Остапа нагадала, що Тетяна Лебедєва була обрана на посаду голови 8 лютого 2017 року строком на два роки, а заступник голови і секретар Наглядової ради були обрані 22 лютого 2017 року і їх строк повноважень ще триває. С. Остапа запропонувала подякувати Т. Лебедєвій, яка була першою головою Наглядової ради єдиного в Україні Суспільного мовника і пропрацювала віддано два роки на цій посаді.

Пропозиція була підтримана оплесками.

Світлана Остапа оголосила пропозиції щодо переліку питань порядку денного, зазначивши, що питання з першого по шосте включно, це ті, які Наглядова рада не розглянула на попередньому засіданні, інші питання були запропоновані членами Наглядової ради до порядку денного в період між засіданнями.

1. Про Фінансовий план ПАТ«НСТУ» на 2019 рік.
2. Про звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
3. Про Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та Звіт про виконання Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
4. Про Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.
5. Інформація від правління про визначення аудиторської фірми для проведення аудиту річної фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
6. Інформація від правління про формат теледебатів протягом президентських виборів.
7. Про пропозиції щодо перегляду рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» про дострокове припинення контракту з З.Г. Аласанією.
8. Про утворення робочої групи з доопрацювання конкурсної документації.
9. Про обрання керівництва Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
10. Щодо втручання в діяльність Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
11. Різне.

Володимир Яворівський вніс пропозицію викласти п.7 порядку денного в редакції: «Про рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 січня 2019 року про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією».

Тетяна Лебедєва повідомила, що вона вносить свою пропозицію щодо проекту рішення з цього питання і попросила надати їй можливість доповісти та зачитати проект рішення.

Світлана Остапа поінформувала, що буде запропоновано до розгляду та голосування два проекти рішення з цього питання Є. Глібовицького та Т. Лебедєвої. Якщо у когось будуть ще пропозиції, то вони можуть їх вносити для розгляду.

Заперечень не надійшло.

Світлана Остапа поставила на голосування проект порядку денного із пропозицією В. Яворівського.

Вирішили: Затвердити порядок денний засідання:

1. Про Фінансовий план ПАТ«НСТУ» на 2019 рік.
2. Про звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
3. Про Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та Звіт про виконання Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
4. Про Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.
5. Інформація від правління про визначення аудиторської фірми для проведення аудиту річної фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
6. Інформація від правління про формат теледебатів протягом президентських виборів.
7. Про рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 січня 2019 року про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією.
8. Про утворення робочої групи з доопрацювання конкурсної документації.
9. Про обрання керівництва Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
10. Щодо втручання в діяльність Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
11. Різне.

Голосування:
За – 13. Проти – 0. Утрималися – 3 (Л. Малазонія, О. Павліченко, Є. Глібовицький).
Рішення прийнято.

 

Обговорення питань порядку денного

1. Про Фінансовий план ПАТ«НСТУ» на 2019 рік.

Ірина Горецька, директор планово-економічного департаменту ПАТ «НСТУ» інформувала, що фінансовий план був презентований на минулому засіданні Наглядової ради, за цей час були проведені робочі зустрічі з членами комітету з питань аудиту Наглядової ради ПАТ «НСТУ». Зауваження внесені комітетом були враховані, а саме: додано до Пояснювальної записки статті, в яких дефіцит недофінансування з державного бюджету розкладений по всіх статтях, які беруть на себе цей дефіцит.

Ірина Горецька поінформувала про статті підтримки з бюджету, які були розкладені згідно з можливостями компанії зберегти життєдіяльність, але це не є бюджетом розвитку, проте, це дасть можливість виплатити всі зобов’язання компанії по основних статтях. І. Горецька прокоментувала статті:

• Оплата праці та нарахування – 199 116,0 тис. грн., ця сума складається з преміальних і двох місячних посадових окладів, які передбачені колективним договором на оздоровлення. Але сумою в 650 млн. грн.  буде забезпечено штатний розпис, можливість сплачувати за нічні зміни та за роботу у святкові дні. Але тут є ризик, що при зміні структури, буде звільнено певну кількість працівників, і тут не врахована сума можливих виплат для цих працівників. У 2018 році при скороченні працівників було виплачено близько 30 млн. грн. 
• Трансляція телерадіопрограм – 181 836,0, тис. грн. планом використання бюджетних коштів передбачені суми: – телемовлення в аналоговому форматі у січні 2019 року передбачено для всіх регіональних каналів, крім каналу «UA: Донбас» у обсязі 10,5 год./добу, а канал «UA: Донбас» у ліцензійних обсягах. Регіональне мовлення у лютому-квітні передбачено в Чернігівській, Херсонській, Харківській, Сумській, Львівській та на каналі «UA: Донбас». Мовлення на каналі «UA: Перший» передбачено у ліцензійних обсягах з січня по квітень. Цифрове телемовлення передбачено на регіональних каналах та «UA: Культура» крім «UA: Донбас» в обсязі 16 год./добу, на каналах «UA: Перший» UA: Крим» та «UA: Донбас» в обсязі 24 год./добу. Супутникове мовлення передбачено у ліцензійних обсягах; – радіомовлення передбачено в ефірному, цифровому та супутниковому форматах в обсязі 24 год./добу.
• Витрати, пов’язані з виробництвом телерадіопрограм та забезпечення життєдіяльності телерадіокомпанії – 174 152,1 тис. грн., це дає змогу укласти угоди на придбання безперервних послуг (постачання комунальних послуг, оплату зв’язку, охорони, прибирання та ін.). При цьому абсолютно незабезпеченими напрямами є – здійснення міжнародної діяльності (оплата технічних послуг та внесків ЄМС, враховуючи конкурси «Євробачення» 2019 року), оплата відряджень знімальних груп, придбання якісного контенту, придбання спеціального програмного забезпечення, здійснення поточного ремонту та ін. Потреба в коштах, на забезпечення виробництва нових та оновлення існуючих проектів забезпечена лише близько 30%.
• Технічне переоснащення ПАТ «НСТУ» – 162 099,0 тис. грн., планується: модернізація комплексу телемовлення; переоснащення та модернізація комплексу радіомовлення; впровадження регіональної врізки в центральній дирекції та філіях; придбання обладнання для студійних та виїзних зйомок та записів; модернізація та підтримка комплексів філій; система новинного виробництва; обладнання комплексів відеомонтажу та комп’ютерної графіки (з регіонами); придбання основних засобів, необхідних для забезпечення життєдіяльності телерадіокомпанії.
• Придбання прав на висвітлення спортивних подій – 76 958,0 тис. грн., існує загроза неможливості здійснення висвітлення значущих спортивних подій, через неможливість здійснення оплати медіаправ (в тому числі заборгованість за 2017 рік, згідно з графіками платежів), а саме: Кубок світу з футболу 2022 року; літні олімпійські та параолімпійські ігри 2020 року; кубок та чемпіонат світу з біатлону 2019-2020; Чемпіонат Європи з легкої атлетики 2019; інші спортивні події європейського та світового значення 2019 року.

Світлана Остапа зауважила, що у зв’язку з обмеженим часом потрібно зазначити, які зміни до фінансового плану були внесені після його опрацювання разом з комітетом з питань аудиту.

Ірина Горецька повідомила, що основна зміна стосувалася виділення тих статей, які підпадають під дефіцит.

В’ячеслав Козак надав зауваження щодо помилки у фінансовому плані, яка стосується необоротних активів нерухомості Українського радіо. І. Горецька нагадала, що в 2019 році Українське радіо вже не є відокремленим структурним підрозділом, але на балансі філії залишилася нерухомість, що належала Українському радіо, як філії. І через технічний збій у програмі «M.E.Doc» ця балансова вартість не відобразилась. Цю помилку виправили.

В’ячеслав Козак поцікавився, що при фактичному недофінансуванні 811 млн грн у фінансовий план закладені «віртуальні» 555 млн грн. Якщо не буде дофінансовано Суспільне у повному обсязі, як компанія буде діяти у цьому випадку? Чи у керівництва є стратегічне бачення, як виходити із ситуації, якщо уряд і парламент не переглянуть бюджет?

Ірина Горецька відповіла, що керівництво компанії це розуміє. І. Горецька зазначила, що вже третій рік поспіль компанія немає бюджету розвитку і тому доводиться орендувати техніку, а не купувати, але при цьому компанія виготовляє контент. Це вплине на якість продукту, декорації доведеться виготовляти дешевші, не зможуть виїхати ПТС для зйомок. Також ризик для компанії складає сума за послуги, які були отримані у 2018 році від концерну РРТ за трансляцію в аналоговому форматі, ця сума досить значна і, якщо судове рішення буде не на користь ПАТ «НСТУ» доведеться сплати 90 млн грн. Керівництво розуміє цей ризик і буде змушене економити. Компанія має надію отримати прибуток від здачі в оренду площ, які були вивільнені.

В’ячеслав Козак уточнив, чи правильно він зрозумів, що якщо не буде повного фінансування, то в кампанії буде запроваджено жорсткий режим економії. І хотілося б щоб не було так, як у вересні минулого року, коли був запроваджений режим економії, працівники йшли у відпустки без збереження заробітної плати, але через декілька днів після запровадження такої економії правління приймало рішення про преміювання і було на це витрачено майже 2,5 млн грн. Для одних режим економії, а для інших такого режиму немає. Тому дуже хочеться, щоб ситуація не повторилася в 2019 році.

Зураб Аласанія відповів, що розрахувати фінплан на неповний бюджет було неможливо. Якби фінансовий план був написаний на неповний бюджет, тобто на 1 млрд 5 млн грн, то компанія заборонила б собі будь-які додаткові ймовірні надходження з державного бюджету. Він зауважив, що компанія, все ж, очікує на дофінансування. Діяльність на 2019 рік розрахована, виходячи з фактичного виділеного бюджету в 1 млрд 5 млн грн. Але, разом з тим, зобов’язана до Міністерства фінансів подавати бюджет, де зазначена повна сума фінансування, щоб допустити можливість отримання додаткових коштів.

В’ячеслав Козак поцікавився, оскільки на засіданні присутні донори, чи враховує фінансовий план обсяги надходжень благодійних грантів? Чи зможуть члени Наглядової ради дізнатися цю інформацію, чи вона є таємною?

Світлана Остапа відповіла, що фінансовий план включає розподіл коштів, які виділяються з державного бюджету або ж напряму на ПАТ «НСТУ». Інформація про усі донорські кошти буде зазначена в окремому документі. І ця інформація буде доступна для членів Наглядової ради.

Зураб Аласанія наголосив, що можливість ознайомлення з документами щодо грантових коштів у членів Наглядової ради є і завжди була, вони можуть ознайомитися з будь-якою документацією.

Вадим Міський запитав, яка реальна сума закладена у 2019 році, виходячи з цього бюджету, на виробництво телерадіопрограм.

Ірина Горецька відповіла, що це сума 108 млн грн, це життєдіяльність і виробництво з бюджетних коштів. Вона зауважила, що кошти отримані за результатами господарської діяльності також направляються на виробництво контенту.

Вадим Міський нагадав, що він на засіданні Наглядової ради 31 січня 2019 року під протокол сформулював запит щодо відсоткового розподілу видатків всієї компанії на телебачення, радіо, цифрові платформи, проте так і не отримав відповіді. Він попросив у відповіді на запит вказати суму на виробництво, яку отримає кожна із платформ. Він підкреслив, що правлінню слід перейти до збалансованого фінансування виробництва на всіх платформах, щоб запобігти перетворенню телерадіокомпанії на компанію лише однієї платформи – телебачення.

Світлана Остапа висловила сподівання, що правління врахує зауваження і бюджет на виробництво програм для різних платформ стане збалансованим.

Вирішили: відповідно до підпункту 14 пункту 45 Статуту ПАТ «НСТУ» затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1039, погодити Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік та подати його на затвердження акціонеру.

Голосування:
За – 16. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Тетяна Лебедєва подякувала членам комітету з питань аудиту за проведену роботу спільно з планово-економічним департаментом щодо опрацювання фінансового плану.

Володимир Яворівський долучився до подяки членам комітету з питань аудиту, зазначивши, що була проведена дуже важлива робота, затрачено багато сил, часу та енергії.

2. Про звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

Вадим Міський поінформував, що з проектом звіту мали можливість ознайомитися, обговорити його в групі, доповнити, висловити зауваженнями. В. Міський нагадав, що відповідно до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» проводяться за потреби, але не рідше одного разу на квартал. Протягом 2018 року Наглядова рада провела 8 засідань, на яких розглянула та обговорила 47 питань діяльності телерадіокомпанії. У 2017 році було проведено 17 засідань, але кількість документів розроблених та прийнятих Наглядовою радою у 2018 році значно перевищує кількість документів 2018 року. Звіт враховує всі вимоги, які ставить перед Наглядовою радою Закон «Про акціонерні товариства» зокрема розкриває інформацію про персональний склад Наглядової ради, систему прийняття рішень, про комітети Наглядової ради та їхні повноваження.

У звіті зазначені ключові ухвалені рішення і документи, які розробила або приймала Наглядова рада, відповідно до закону і Статуту, це: Редакційний статут ПАТ «НСТУ» пропозиції щодо нової моделі фінансування ПАТ «НСТУ» створення Служби внутрішнього аудиту та Ревізійної комісії, схвалення Концепції мовлення з тематики національних меншин та Концепції регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» Основні напрями діяльності ПАТ «НСТУ» на 2018–2020 роки, Дорожня карта ініціатив за результатами організаційного аудиту ПАТ «НСТУ» та інші.

Також у звіті відображена інформація щодо публічних заходів, які були ініційовані або відбулися за участі членів Наглядової ради, в тому числі візити до регіональних філій ПАТ «НСТУ» в Рівному, Житомирі, Луцьку, Черкасах, Кропивницькому, Одесі та «UА: Донбас» організацію яких підтримали Медійні проекти Ради Європи в Україні. Він підкреслив, що Наглядова рада працює безоплатно, без апарату та без бюджету, тому підтримка з боку Ради Європи та інших донорів є для неї дуже важливою. Також у звіті зазначена низка заходів, що були проведені або члени Наглядової ради брали у них участь в 2019 році.

В. Міський додав, що відбулася низка зустрічей, які були присвячені адвокації редакційної та фінансової незалежності Суспільного мовлення, презентацій, перемовин з депутатськими фракціями, керівництвом комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо фінансування суспільного мовлення у 2019 році, постійні перемовини з послами іноземних країн, участь у донорських зустрічах.

Світлана Остапа зауважила, оскільки останнім часом Наглядова рада потрапила під шквал критики, який виявив нерозуміння функцій і обсягу роботи Наглядової ради з боку громадськості, всі можуть ознайомитися зі звітом Наглядової ради, який буде оприлюднений на офіційному сайті. Норма закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» про безоплатну роботу членів Наглядової ради ПАТ «НСТУ» як уже зараз всім стало зрозуміло, є хибною, адже в інших  акціонерних товариствах аналогів такої волонтерської роботи в Україні немає. У всіх публічних акціонерних товариствах члени наглядових рад працюють на постійній основі. Колеги суспільних мовників інших країн працюють, якщо не на повну зарплату, то хоча б отримують відшкодування за відпрацьований час для суспільного мовлення. Вона також звернула увагу, що дехто вважає, ніби члени Наглядової ради працюють, тільки беручи участь у засіданнях. Насправді, велика кількість часу йде на участь в робочих групах, на зустрічі з колективами суспільного, участь у заходах, аналіз документів, відрядження. Це колосально велика робота. С. Остапа подякувала за допомогу юристам, які надають консультації, кошти на оплату яких дають донори. І тому, на її погляд, дуже образливо чути деякі дилетантські думки щодо якості роботи Наглядової ради протягом останніх двох років.

Вирішили: Відповідно до статті 51-1 Закону України «Про акціонерні товариства» затвердити Звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік (Додаток №1).

Голосування:
За – 16. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

3. Про Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та Звіт про виконання Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

Вадим Міський наголосив, що щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік включає в себе і звіт Наглядової ради, який був щойно затверджений.

Зураб Аласанія поінформував, що бюджетне фінансування у 2018 році зменшилося на 29%. Основний телевізійний канал суспільного мовника підняв частку у 2018 році в порівнянні з 2017 роком на 15%, основний радіоканал суспільного мовника підняв частку на 42%. Телеканал «UА: Перший» за даними NIELSEN за аудиторіями: в аудиторії 18+ додав 15%, в аудиторії 18+ 50+ додав 28%, аудиторія 18+50­– додав 7%. Максимальні показники були на церемонії закриття ХХІІІ Олімпійських ігор, частка приросту 9.4%, фінал «Євробачення» частка приросту 6.9%. За офіційними даними ІТК у третьому кварталі темпи зростання частки каналу «UА:Перший» сягнули 47%, найближчий за цим показником канал «Україна» – показати ріст на 4%. Місце в загальній таблиці рейтингів за даними Нільсен по кожній з аудиторій за 18 рік змінилося на одну сходинку вверх. Також 2018 році зафіксовано незначні зміни у профілі аудиторії телеканалу «UА: Перший». Порівнюючи з 2017 роком, зріс інтерес до телеканалу у більш молодої аудиторії.

Просвітницький напрям: 12 циклових проектів, 21 спецпроект. Серед них потрібно відмітити «Лайфхак українською» та «Енеїду» – незвичні за форматами на українському телебаченні проекти.

Розважальний напрям: 7 циклових проектів та 18 спецпроектів, серед яких найяскравіші в спортивному мовленні: «Студія зимових ігор» – висвітлення ХХІІІ Зимових Олімпійських ігор; в музичному: «Сильна доля» та крос-проект з радіо «Промінь» – «Промінь Живий».

Суспільно-політичний напрям: 10 циклових проектів, 5 спецпроектів. З найпомітніших проектів – флешмоб у співпраці з громадськими організаціями роликів «Завдяки тобі». А з найважливіших, хоч поки і менш помітних – значно зростаюча участь регіональних каналів Суспільного у загальнонаціональних подіях і ефірах.

Канал «UА: Культура»: 6 спецпроектів, 9 циклових програм та 20 спецефірів. Найяскравіші – марафон на День джазу, ефіри з «Книжкового арсеналу» спецпроекти на підтримку Олега Сенцова.

«Українське радіо»: тижневе охоплення аудиторії Першого каналу порівняно з 17-м роком зросло на 42%. Денне охоплення зросло на 34%, AQH утримується на рівні 17-го року. Серед розмовних радіостанцій «Українське радіо» впевнено тримає перше місце. Серед розмовних радіостанцій «Українське радіо» (УР-1) є на першій позиції, в загальному рейтингу його не випереджає жодна інша розмовна станція. У столиці «Українське радіо» знаходиться на 9-й позиції загального рейтингу, два найближчих конкуренти серед розмовних радіостанцій обіймають в загальному рейтингу 20 та 21 місця.

З. Аласанія зазначив, що важливим показником є збільшення в 2018 році кількості FM-передавачів – плюс 6 передавачів для УР-1, ще 2 – для Радіо «Промінь» плюс 9 – для Радіо «Культура».

Будинок звукозапису: кількість концертів зросла з 20 до 50, майже на 400% зросли комерційні надходження — до 1,7 мільйонів гривень.

Цифрові платформи: охоплення аудиторії в соціальних мережах за різними платформами та спецпроектами Суспільного зросло від 30 до 350%. Запущено мобільний додаток трьох каналів «Українського радіо» і до кінця лютого буде запущено мобільний додаток телевізійної платформи з каналами «UА:Перший» та «UА: Культура». Окремо він відзначив проекти «UА:Біатлон» «UА:Казки» та «UА:Класична музика».

Господарські справи: за 2018 рік завершено скорочення. Кількість працівників загалом по компанії зменшено на 45% і наразі складає 4 267 співробітників. Середня зарплатня збільшена на 67%. Здача приміщень в оренду принесла компанії дохід в 12 млн грн – при 2 млн в 2017 р. Ще 4 млн грн принесли виграні справи в судах. Відремонтовано 5 тис. кв. м приміщень – частково робили самі, частково ставили таки умови орендарям, яким віддали в оренду більше 10 тис. кв. м. Прийняли і затвердили нову Колективну угоду. Створили електронну базу нерухомості. Закупили більше 100 комп’ютерів та 22 станції нелінійного монтажу. Зураб Аласанія нагадав, що на капітальні видатки та на придбання техніки бюджетом на 2018 рік Мінфіном було заплановано нуль гривень.

Він також зауважив, що у 2018 році було приведено фінансову звітність компанії у відповідність до Міжнародних стандартів фінзвітності, а також здійснено випуск акцій ПАТ «НСТУ» та перереєстровано право власності з державної на власність компанії на 99 000 кв. м зі 194 000, якими володіє ПАТ «НСТУ».

Філії ПАТ «НСТУ»: 16 філій станом на кінець року отримали бренд «UA:» що є показником сталого дотримання високих редакційних стандартів Суспільного мовника. Кількість працівників зменшено на 46% – до 2118 співробітників, 14 регіональних телеканалів перейшли в широкоекранний формат мовлення 16х9.

Співпраця з донорами: в загальному обсязі на коротко- і довготривалі проекти, що виходять за межі 2018 року, залучено коштів на суму близько 10 мільйонів доларів.

Він також зауважив, звіт в повному обсязі має 168 сторінок.

Ігор Хохич поцікавився, що у минулому році, коли міжнародні аудитори перевіряли ПАТ «НСТУ» вони відмовились від надання висновку. І. Хохич зауважив, що З. Аласанія сказав, що фінансова звітність вже приведена у відповідність до міжнародних стандартів, чи можна розраховувати на те, що вже в 2019 році аудитори отримають всі фінансові документи і зможуть надати аудиторський висновок?

Зураб Аласанія відповів, що беззаперечно.

Тетяна Лебедєва зауважила, що дуже уважно аналізувала щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» але у деяких розділах зазначено «не виконано у зв’язку із змінами напряму стратегічного розвитку ПАТ «НСТУ» та хотіла би дізнатись більш детальну інформацію про даний коментар.

Микола Чернотицький відповів, що це стосувалось саме створення «хабів» на базі регіональних філій. Оскільки після схвалення Концепції регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» від «хабів» відмовилися, хоч станом на початок року ці завдання були визначені ключовими для відповідного департаменту, тому і з’явилось формулювання «не виконано у зв’язку із зміною напряму стратегічного розвитку ПАТ «НСТУ».

Олексій Панич зауважив, що у загальному звіті про діяльність ПАТ «НСТУ» у розділі про суспільне-політичне мовлення зазначено шоу з Юрієм Марченком, яке зроблене у форматі «Lаtе night show» (вечірнє шоу). Чому про нього звітує напрямок суспільно-політичного мовлення, оскільки, і в описі формату, і за змістом виступів колективів – це розважальне мовлення. Це шоу не відповідає суспільно-тематичній тематиці, а тому його доречніше перенести у розділ «Розважальне мовлення».

Зураб Аласанія відповів, що команда Суспільного не підходить настільки негнучко до програм, та бувають такі випадки, що програми переходять з напряму у напрям і це залежить від того, якому напряму це зручніше робити. Але зауваження є слушним і, якщо дотримуватись формальностей, то дану програму мав виробляти інший напрям.

Володимир Яворівський запитав щодо скорочення працівників у філіях та центральній дирекції, чи такий самий відсоток скорочення, чи там більше або менше?

Зураб Аласанія відповів, що у регіонах ця цифра сягнула 42%, у центральній дирекції 46%.

Вадим Міський зауважив, що у звіті суспільно-політичного напряму завдання «створення редакції розслідувань» зазначене як «не виконане у зв’язку з недофінансуванням». В. Міський висловив свої сподівання, що цей пункт потрапить в план наступного року, оскільки Наглядова рада уже кілька разів звертала увагу, що створення власної редакції журналістських розслідувань є пріоритетним завданням для розвитку Суспільного мовника.

В’ячеслав Козак, повідомив, що він ознайомився зі звітом, в якому звіт творчого напряму розписаний приблизно на 63 сторінках. В. Козак повідомив, що він спілкувався з працівниками філій і йому надали таку інформацію: на сторінці 4 розділу творчий напрям зазначено, що було запущено два пілотних пакети регіональних спецпроектів із використанням ПТС. Наразі пересувні телевізійні станції мають базове розташування у Львові, Запоріжжі, Чернівцях та обслуговують сусідні із ними області. За допомогою ПТС філіями було створено низку спецпроектів та програм різних жанрів (музичні концерти; суспільні події; релігійні трансляції). На основі реалізації «пілотів» департаментом програм створено алгоритм роботи ПТС у регіонах, задля спрощення процедури використання цього ресурсу філіями, що має на меті розширення кількості та якості регіональних спецпроектів та трансляцій.  В. Козак повідомив, що, за словами колег, неточність перша: вказана неправдива інформація щодо Запорізької філії, там ПТС протягом року жодного проекту не зробила, виїздила лише один раз, щоб в тестовому режимі зняти виставу в Запорізькому муніципальному театрі — лабораторії «Vie». Але цей запис не вийшов в ефір. У звіті вказано, що ця ПТС працює, створює спецпроекти, а наразі це не відповідає дійсності. В. Козак зауважив, що в тому ж розділі зазначено, що з 2018 року уніфіковано сітку мовлення у всіх регіонах. Кожна філія має динамічну ранкову програму, яка виходить у прямому ефірі і складена за схожим форматом, що забезпечує більш органічне сприйняття Суспільного радіо в цілому аудиторією. Але, за його інформацією, динамічна ранкова радіопрограма (7.10 – 8.00) у 2018 році виходила далеко не у всіх філіях, не було у Харкові, Одесі, Житомирі: в Одесі не вистачає редакторів, аби запустити ранкове радіо-шоу, хоча вакансії є, але бажаючих працювати немає. Також є неточність у зазначеному хронометражі відрізків для регіональних філій. Зокрема, сказано, що загалом філії мають 3 год. 20 хв. радіоефіру щодня 7:10 – 8:00, 12:10 – 3:00, 17:10 – 18:00, 20:10 – 21:00, насправді – 3 год. 10 хв., у відрізку не 20:10 – 21:00, а 20:10 – 20:50.

Микола Чернотицький відповів, що інформація щодо ПТС є неправдивою. На сьогоднішній день у філіях працює чотири ПТС, Запорізька ПТС дійсно виїжджала один раз, але не виїжджала лише тому, що продюсери філій не замовляли її. В цьому році у січні було прийнято рішення перевезти Запорізьку ПТС у Полтаву. Натомість південні області буде обслуговувати ПТС, яка була укомплектована обладнанням, і з наступного тижня вона буде готова до роботи в місті Кропивницький. Зауваження щодо відрізків радіоефіру слушне, це технічна помилка, яку обов’язково виправлять.

В’ячеслав Козак наголосив, що він впевнений в інформації колег, яку отримав, в той же час у звіті зазначене інше.

Тарас Аврахов зауважив, що за визначенням канал «UА:Перший» має бути суспільно-політичним і поцікавився у голови правління, чи він вважає його відформатованим як суспільно-політичний канал?

Зураб Аласанія відповів, що так, він вважає його відформатованим як суспільно-політичний канал.

Олексій Панич поцікавився, чи не варто, враховуючи попередню відповідь на питання про вечірнє шоу з Юрієм Марченком, перенести відповідний абзац у звіті із розділу суспільно-політичного мовлення до розділу розважального мовлення? Адже звіт містить інформацію не хто робив, а що вийшло в ефір.

Зураб Аласанія зауважив, що він не впевнений, що Наглядова рада має обговорювати такі питання, адже це сфера компетенції правління.

Вадим Міський зауважив, що Наглядова рада, відповідно до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (п.5 ч.2 ст. 7) затверджує щорічний звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» і, відповідно, не лише може, а й повинна обговорювати кожен пункт цього звіту.

Зураб Аласанія відповів, що це не принципово і вечірнє шоу з Юрієм Марченком буде перенесено із розділу суспільно-політичного напряму до розділу розважального напряму.

В’ячеслав Козак зауважив, що в проекті Звіту про виконання річного плану на 2018 рік зазначено, що було переміщено кондиціонери з будівлі, яка розміщена за адресою Хрещатик, 26 до будівлі, що розташована на вулиці Мельникова, 42. Але ж переміщені також ті, що були встановлені в колишніх кабінетах працівників Українського радіо (це у корпусі по вул. Грінченка,9, який нині повністю здається в оренду). Ці кондиціонери були встановлені, ще за часів роботи Національної радіокомпанії України і, якщо вони були вивільнені, то їх можна встановити в інших кабінетах працівників Українського радіо, де немає кондиціонерів, а не переміщувати на телебачення. На його погляд, такий підхід нагадує «мародерство».

Зураб Аласанія надав відповідь, що в будівлі за адресою Хрещатик, 26 були встановлені нові кондиціонери. Старі кондиціонери впливали на роботу студій, вібрація від них заважала роботі. У студіях влітку була висока температура, вирішення цієї проблеми було складним, оскільки центральне охолодження «не працює 30 років» було прийнято рішення про встановлення нових кондиціонерів.

Світлана Остапа внесла доповнення: в останньому розділі проекту загального звіту щодо оформлення майна і земельних ділянок вказано скільки вже оформлено, прохання додати скільки залишається ще неоформленого майна та землі, щоб розуміти обсяги роботи, яку потрібно виконати. С. Остапа додала редакційну правку на сторінках 36, 59 прибрати русизми.

Наталія Скрипка зауважила, що у звіті є інформація, що у другій декаді березня виконано стосовно розробки та впровадження алгоритму отримання послуг за адміністративно-господарським напрямом на договірних умовах. Н. Скрипка поцікавилася послугою перекладу на жестову мову, але у звіті немає інформації, яка частка телеефірів супроводжується перекладом на мову жестів. З цього питання впродовж року компанія вела певні перемовини, але, наприклад, в Одеській філії так і не змогли технічно забезпечити переклад жестовою мовою. Вона поцікавилася, яким є стан справ на даний час та попросила внести у звіт відповідну інформацію.

Микола Чернотицький відповів, що на сьогоднішній день технічні несправності в Одеській та Рівненській філіях усуненні, і цього року буде проведено тендер на отримання послуги з перекладу на жестову мову. В 2019 році правління розраховує забезпечити перекладом жестовою мовою на регіональних телеканалах вечірній випуск новин та вечірній випуск програми «Тема дня» що складає близько 40 хв. ефіру на добу.

Наталія Скрипка уточнила, що це тільки плани на 2019 рік, а скільки тоді було перекладено на мову жестів у 2018 році?

Микола Чернотицький відповів, що зараз надати таку інформацію він не може, а надасть її завтра.

Олександр Павліченко вніс редакційну правку, що у звіті зазначені офіційні переклади, що виконувалися компанію, але робити такі переклади компанія немає прав. Потрібно зазначити, що це звичайні переклади.

Тетяна Лебедєва зауважила, що у звіті зазначено виконання розробки маркетингової стратегії, але Наглядова рада її не отримала.

Зураб Аласанія відповів, що маркетингова стратегія розроблена, але її впровадження залежить від керівника, який очолить службу маркетингу. Наразі розглянуто багато пропозицій, але поки таку людину не знайшли.

Володимир Яворівський повідомив, що під час реформування телебачення, наприклад київського обласного телеканалу «Центральний канал» були вилучені з ефіру кілька патріотичних програм (передача Миколи Томенка, Олеся Донія, Володимира Яворівського «Що ж ми за народ такий»). Їх вилучили назвавши «токсичними». Він попросив пояснити, що це означає і чим ці передачі є «токсичними»?

Марія Фрєй, виконавчий продюсер по роботі з регіонами ТО суспільно-політичного мовлення НСТУ відповіла, що для того, щоб зробити визначення ознак токсичності було проведено обговорення з кожним працівником регіонального суспільного мовлення. Був розроблений документ, який підтверджує думки і пропозиції всіх працівників регіонального мовлення. Отже, токсичність має в собі ознаки: порушення Редакційного статуту суспільного мовника, порушення журналістської етики, а також пункти, які не відповідають цінностям та завданням суспільного мовника. Якщо контент має ознаки пропаганди, контрпропаганди або інших проектів, то цей проект може вважатися таким, що має токсичні ознаки. Вона також повідомила, що були розроблені внутрішні Політика та Рекомендації щодо висвітлення програм присвячених воєнній тематиці. Для цього були зібрані спеціалісти і фахівці з воєнної тематики, представників громадських організацій, які долучилися до створення цього документу. В ньому прописані основні засади створення контенту на військово-патріотичну тематику і з цим документом можна ознайомитися.

Володимир Яворівський зауважив, що якщо на суспільному відносять патріотизм, краєзнавство до токсичності, то йому все зрозуміло.

Вирішили: відповідно до підпункту 13 пункту 45 Статуту ПАТ «НСТУ» затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1039, затвердити Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік, з урахуванням доповнень змін, висловлених під час обговорення (Додаток №2).

Голосування:
За – 13. Проти – 0. Утрималися – 3 (В. Яворівський, В. Козак, Т. Аврахов).
Рішення прийнято.

Тетяна Лебедєва зауважила, що звіт свідчить про велику роботу компанії, але не вистачає розробленої Стратегії з термінами, планами, відповідальними, КРІ. Ця Стратегія була б запобіжником від суб’єктивних оцінок.

Вадим Міський нагадав, що кінцевий термін розробки та затвердження Стратегії розвитку ПАТ «НСТУ» встановлений Основними напрямами діяльності на 2018–2020 роки, сплив 31 січня 2019 року. Проект Стратегії не був внесений на розгляд Наглядової ради, проте у річному плані на 2019 рік завдання із розробки Стратегії розвитку ПАТ «НСТУ» відсутнє, хоча воно є дуже важливим, таким, що закладе фундамент для роботи кампанії.

Віктор Таран надав рекомендацію, щоб наступний щорічний звіт обов’язково містив інформацію про заплановані та досягнені показники ефективності, а також містив ключові задачі, які компанія ставить перед собою на наступний рік.

4. Про Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.

Олександр Челак, заступник виконавчого директора ПАТ «НСТУ» доповів, що даний план діяльності надали Наглядовій Раді для ознайомлення більше двох тижнів тому. Всі правки та пропозиції, що надійшли від членів Наглядової Ради, зокрема, від Олексія Панича, що стосувалися зменшення термінів до більш коротких, частково вже внесені в поточну редакцію. Також був створений додатковий документ під назвою «Коментар до Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» для уточнення.

Олександр Челак зазначив, що процедурно цей план готувався до аналогій з попереднім Річним планом, що складається за напрямом та розбивається на три основні ланки за пріоритетністю: ключові, важливі та поточні завдання.

Ключові завдання (близько 3-х) – це основоположні завдання, що змінюють або приносять велику користь для компанії.

Важливі завдання – це завдання, що необов’язково відносяться до реформування, але є надважливими з точки зору розвитку.

Поточні завдання – це поточна робота, яку також зазначали за напрямами.

Цей план будується на трьох основних документах:

• Основні напрями діяльності, що визначені Наглядовою радою на період 2018-2020 рр.;
• Пріоритети на 2019 рік, що визначені Правлінням, цей рік буде мати пріоритети у виробництві та трансляції інформаційного та суспільно-політичного контенту;
• Дорожня карта запровадження ініціатив за результатами організаційного аудиту 2018 року, що був проведений аудиторською компанією «Ernst & Young» і які надали покрокову інструкцію реформування компанії до 2021 року включно.

О. Челак зауважив, що терміни, які зазначені у Річному плані діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік, це кінцеві терміни виконання завдання.

Організаційна реформа: оновлення структури, яка буде впроваджена у травні 2019 року, запровадження функції управління ризиками, впровадження функції комплаєнс, структурно запровадження цих функцій відбудеться у травні 2019 року.

Телебачення: оновлення служби інформації, до якої додається частина суспільно-політичного напряму («Тема дня» спецпроекти), Національні дебати, які планується зробити в два етапи, Регіональні дебати, у проведені яких сподіваємося на підтримку донорів та партнерів. Регіональні дебати планується зробити першу частину в шести регіонах до липня, та другу частину в другій половині року у всіх регіонах країни. Планується оновлення ранкового шоу у філіях, технічне оновлення АСБ-9, запуск власних проектів у філіях. О. Челак звернув увагу, що було розглянуто на пітчингах 200 проектів, 51 планується до запуску.

Радіо: побудова нової пересувної станції, переоснащення мовного блоку УР-1, трансформація редакції мовлення німецькою мовою у редакцію спецпроектів, трансформація редакції мовлення російською мовою у редакцію мовлення на окуповані території.

Digital: біатлон (digital), дебати (digital), реліз всіх регіональних сайтів, «Євробачення» (digital), оновлення «UА:Казки» – було створено 12, а планується загалом 50, запуск проекту suspilne.media ­як VoD платформи.

Маркетинг: впровадження маркетингової стратегії «UА:Перший» розробка маркетингової стратегії «UА:Українське радіо» запуск осіннього сезону «UА:Перший».

Регіональний розвиток: оснащення шести регіональних студій під проект «Дебати» що відбудеться за допомогою донорів, супровід ремонтних робіт в межах оптимізації, запровадження управління ризиками у філіях.

Розвиток мереж мовлення: об’єднання радіопередавачів у спільну мережу доставки сигналу, організація моніторингу якості доставки сигналу.

Впровадження СКУД в регіональних філіях та корпунктах, проведення оцінки корупційних ризиків. Виведення автотранспортних послуг центральної дирекції на аутсорсинг.

Дарія Карякіна попросила до деяких пунктів Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік додати питання національних меншин. Наразі завершується розробка плану реалізації Концепції. У 2019 році планується початок її всеохоплюючої реалізації. Наразі у плані представлено пропозиції лише щодо реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин в розрізі платформи телебачення. Реалізація концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ» має здійснюватися не лише в межах регіональних філій і не лише на платформі телебачення, а й на цифрових платформах та радіоплатформі. До питань оновлення організаційної структури необхідно внести те, що буде створено новий підрозділ – координаційний центр мовлення нацменшин. У план щодо управління Академії суспільного мовлення внести комплексне навчання представників редакції національних меншин, так як дуже часто ці представники самостійно виконують функції монтажу та зйомки аби підвищити їх рівень в даній сфері.

Тарас Аврахов зауважив, що у Річному плані діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік заплановано пункт «Налагодження спільного планування з проектами суспільно-політичного мовлення «Тема дня» та «Складна розмова» це взагалі не рівень планування телекомпанії, а скоріш за все це рівень лінійного редактора. Т. Аврахов попросив пояснити пункт плану «Інтегрування команди суспільно-політичного мовлення до департаменту інформаційного мовлення».

Зауваживши, чи керівництво ототожнює поняття інформаційно-аналітичного мовлення та суспільно-політичного. На каналі суспільно-політичного мовлення практично немає. Для того щоб канал «UА:Перший» відбувся як суспільно-політичне мовлення, як того вимагає закон, ми звичайно хотіли б побачити із чого складатиметься лінійка суспільно-політичних програм, а її немає тому, що в усіх звітах фігурують дві програми: одна тижневик «Складна розмова» інша – щоденна «Тема дня». Обидві програми, з точки зору журналістики, це прості лінійні програми.

Зураб Аласанія відповів, що перше питання стосується нової структури ПАТ «НСТУ» яка вже затверджена Наглядовою радою і в ній суспільно-політичне мовлення внесене до інформаційного підрозділу. Щодо зауваження до лінійки суспільно-політичних програм, то воно слушне. З. Аласанія наголосив, що члени Наглядової ради забувають про недофінансування суспільного мовлення.

Тарас Аврахов зауважив, що він з розумінням ставиться до недофінансування суспільного мовлення.

Вадим Міський запропонував доповнити річний план окремим завданням із формування повноцінної лінійки суспільно-політичного мовлення.

Вадим Міський висловив загальне зауваження щодо формату проекту річного плану та перелічених у ньому завдань. Він звернув увагу, що правління пропонує Наглядовій раді затвердити в річному плані, до прикладу, такий пункт, як «ремонт підлоги на ганку вхідної групи новин». Він зауважив, що це не той рівень, який має розглядати та затверджувати Наглядова рада у річних планах. На його погляд, такий рівень планування в ПАТ «НСТУ» зумовлений відсутністю Стратегії розвитку компанії. Тому планується поточна робота за підрозділами, а не стратегічна робота для досягнення цілей, визначених у Стратегії розвитку компанії. Якби була розроблена Стратегія, річний план був би коротшим, але значно конкретнішим.

Олександр Челак відповів, що структура плану складається з трьох рівнів і містить «ключові» «важливі» та «поточні» завдання. Зауваження, наведене Вадимом Міським, стосується до «поточної» задачі.

Вадим Міський зауважив, що він дійсно у плані присутні й більш важливі завдання. Він запропонував не вносити для затвердження Наглядовою радою поточку роботу кожного з департаментів, щоб норми річного плану не зв’язували руки для виконання таких дрібних, але важливих завдань, як, наприклад, встановлення обіцяного пандусу на Хрещатику 26, нових кондиціонерів, або ремонту туалетів – на який, відповідно до щойно затвердженого річного звіту, в 2018 році не вистачило грошей, на відміну від туалетів на «Олівці» а в план 2019 року вони вже чомусь не потрапили.

Олександр Челак відповів, що звіт готувався за зразком минулого року, і зауваженням до форми звіту не було.

Олексій Панич подякував О. Челаку за конструктивний підхід щодо опрацювання зауважень до річного плану, зокрема щодо перегляду часових рамок запуску функцій комплаєнсу та управління ризиками, уточнення планових завдань каналу «UА:Культура» а також термінів запуску роботи апарату Наглядової ради. О. Панич також висловив уточнення щодо нової структури, яку прийняла Наглядова рада: ця структура не передбачає інтегрування команди суспільно-політичного мовлення в структуру інформаційного мовлення, як це зазначено в проекті річного плану. У структурі зазначено, що в дирекції інформаційного мовлення буде департамент спецпроектів, але блок суспільно-політичного мовлення не зводиться до цього. О. Панич нагадав, що на платформах телебачення та радіо, за логікою нової структури, будуть різні програми суспільно-політичної тематики. А у проекті річного плану відбулося зведення всієї суспільно-політичної команди до «Теми дня» та спецпроектів. Тому цей пункт потрібно переформулювати.

Зураб Аласанія нагадав, що на його думку, рамки впливу Наглядової ради на роботу компанії не можуть стосуватися роботи департаментів та управлінь. Це поточна робота правління і правління буде вирішувати де кому працювати.

Вадим Міський зауважив, що на розгляд Наглядовій раді внесено проект Річного плану ПАТ «НСТУ» на 2019 рік, який сформовано за принципом роботи підрозділів, а не за принципом досягнення стратегічних цілей, через відсутню Стратегію розвитку компанії. Наглядова рада затверджує річний план в межах повноважень, визначених законом та статутом, це не вигадані з голови повноваження. В межах своїх повноважень, Наглядова рада обговорює та затверджує річний план саме з таким рівнем деталізації, який запропонувало правління.

Тетяна Лебедєва звернула увагу на завдання департаменту управління персоналом, стосовно розроблення та введення системи оцінки КРІ – третя декада грудня. Вона поцікавилася, це будуть персональні КРІ співробітників, чи КРІ роботи всієї компанії.

Олександр Челак відповів, що це КРІ співробітників, а також повідомив, що частину КРІ вже запущено – щодо керівного складу система вже працює рік, для керівного складу філій – чотири місяці, але це дуже великий обсяг роботи. Впровадження системи заплановано на грудень і з нинішнім фінансуванням з державного бюджету це можливо не буде реалізовано. Він повідомив, що плануються перемовини з донорами щодо допомоги в цьому питанні.

Віктор Таран уточнив, чи буде додано до річного плану КРІ компанії, тому що в плані частину позицій потрібно розшифровувати і не зрозуміло, яким чином оцінювати виконано, чи не виконано.

Олександр Челак відповів, що у 2017 році, коли робили звіт, але ще не було плану, то стало питання щодо вимірювання. Саме тому до звіту додається додаток, який значиться як звіт про виконання річного плану, де по кожному пункту плану є інформація, що виконано, а що не виконано, причини невиконання, а що виконано частково.

Віктор Таран вніс пропозицію щодо внутрішнього контролю, згідно з Законом про запобіганню корупції, компанія зобов’язана додати пункт створення Антикорупційної програми.

Олександр Челак відповів, що Антикорупційна програма прийнята торік.

Віктор Таран зазначив, що Антикорупційна програма постійно змінюється і над неї потрібно працювати. Пункт запровадження внутрішнього комплаєнсу потрібно перенести терміни, вказавши 1 липня.

Олександр Челак відповів, що встановлюючи терміни виконання завдань, керівництво керується минулим досвідом і враховує умови, в яких перебуває компанія. Виписування бізнес процесів – це дуже велика частина роботи, яка обов’язково передбачає залучення досвідчених зовнішніх експертів.

Віктор Таран наголосив, що питання виписування бізнес процесів неодноразово піднімалося Наглядовою радою, ставилися терміни виконання, які не виконувалися. В. Таран наполіг на внесенні пункту виписування ключових бізнес процесів з дедлайном 1 липня.

Наталія Скрипка наполягла на внесенні до річного плану збільшення частки телеефіру, адаптованого для громадян з порушенням слуху, шляхом забезпечення перекладу на мову жестів або титрування, особливо в суспільно-політичних програмах, що пов’язані з виборами президента та виборами народних депутатів. Вона підкреслила, що не можна дискримінувати багатотисячну громаду країни. Також всі проекти, що реалізуються за рахунок донорських коштів, повинні перекладатися на мову жестів. Н. Скрипка зауважила, що міжнародні донори, які виділяють кошти на суспільне, не мають на меті дискримінацію сотень тисяч громадян України, які мають порушення слуху.

Ігор Хохич зазначив, що неодноразово підіймав питання що до сьогодні так і не з’явились конкретні цифрові показники результатів реформи, яку здійснює правління. Такі ж питання є до плану. Він зауважив, що у плані не вистачає конкретних показників. Він навів приклад «Українського радіо» яке змогло порахувати скільки вони планують виробити радіо-шоу, передач – тобто, є вимірювані показники, за якими можна оцінити в кінці року. А в переважної більшості пунктів плану показники взагалі відсутні. Зрозуміло, що за деякими пунктами цифровий показник може бути орієнтовним, але він допоможе в оцінці результатів. І. Хохич висловив підтримку колегам щодо їх зауважень до глибини і якості подання плану діяльності. Наприклад, не доцільно вказувати в плані «розглянути доцільність…» «розглянути можливість…». Як по такому пункту звітувати, що ми розглянули доцільність? Які результати виконання такого пункту плану? Або прибрати або формулювати по-іншому. І. Хохич запропонував у плані висвітлення виборів Президента України та висвітлення виборів народних депутатів розвести в окремі пункти, вказавши точні дати. Також у плані щодо господарських робіт потрібно встановити показники, бажано із зазначенням «оптимістичного» та «песимістичного» варіанту.

Дарія Карякіна зазначила, що в плані департаменту зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації немає компанії з промотування Суспільного, як бренду.

Світлана Остапа зауважила, що в плані зазначена розробка етичного кодексу, але більш правильно написати Кодексу корпоративної етики, якого компанія дуже потребує два роки.

Тетяна Лебедєва попросила зазначати у плані відповідальних осіб за виконання завдань.

Світлана Остапа відповіла, що вона ставила це питання, але отримала відповідь, що у зв’язку зі зміною структури не можливо зазначити відповідальних. І запропонувала дати доручення доповнити план із зазначенням відповідальних після впровадження нової структури та подати на розгляд Наглядової ради.

Вадим Міський порушив питання доопрацювання тих концепцій, які були розроблені та внесенні правлінням, кілька з яких були розроблені і прийняті, але не всі. Він запропонував доповнити план розробкою концепцій, які залишилися невиконаними, особливо це стосується Концепції мовлення для дитячої та молодіжної аудиторії.

Юрій Макаров повідомив, що проект Концепції дитячого мовлення готова і він готовий її внести Наглядовій раді для розгляду.

Світлана Остапа уточнила у О. Челака, чи будуть враховані зауваження, які надали члени Наглядової ради.

Олександр Челак відповів, що всі пропозиції будуть враховані.

Тарас Аврахов уточнив, чи буде враховане його зауваження щодо рішення перенести суспільно-політичний напрям до інформаційного мовлення, який нка його думку є неправильним.

Олександр Челак відповів, що це було запитання, чому переводять суспільно-політичний напрям до інформаційного мовлення. На це запитання відповідь була надана. Є рішення Наглядової ради, в якому департамент суспільно-політичного мовлення входить до складу інформаційного підрозділу і правління не може це не виконати.

В’ячеслав Козак залишив засідання Наглядової ради. На засіданні присутні 15 (п’ятнадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Вадим Міський уточнив, що в розділі «Телевізійна платформа» присутнє завдання із розробки лінійки вечірнього прайму телеканалу «UА: Культура» та запропонував додати схоже завдання щодо розробки лінійки суспільно-політичних програм для вечірнього прайму телеканалу «UА: Перший».

Вирішили: відповідно до підпункту 12 пункту 45 Статуту ПАТ «НСТУ» затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1039, затвердити Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік (Додаток №3). Доручити правлінню підготувати пакет змін до Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Голосування:
За – 15. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

5. Інформація від правління про визначення аудиторської фірми для проведення аудиту річної фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

Родіон Никоненко поінформував, що цього року аудиторська палата України визначила перелік компаній, які можуть здійснювати аудит компаній, які мають суспільне значення. Цей перелік у порівнянні з минулим роком значно збільшився з 7 до більше 80 компаній. Правління оголосило відкриті торги щодо участі у тендері і отримало на сьогодні десять пропозицій, які озвучити має право тендерний комітет. Тендерний комітет найближчим часом збереться і буде визначати, чи є переможець або чи потрібно додатково оголошувати відкриті торги.

В’ячеслав Козак приєднався до засідання Наглядової ради. На засіданні присутні 16 (шістнадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Ігор Хохич додав, що комітет з питань аудиту збирався для того, щоб погодити тендерні умови.

Вирішили: взяти до відома інформацію про визначення аудиторської фірми для проведення аудиту річної фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

Голосування:
За – 16. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

6. Інформація від правління про формат теледебатів протягом президентських виборів.

Тетяна Кісельчук, генеральний продюсер просвітницького мовлення, координатор дебатів повідомила, що на прохання донора було прибрано слово «дебати» у назві, тому що в разі згадки слова «дебати» програма потрапить під дуже негнучке законодавче регулювання. Проект переросте в повноцінне політичне шоу в період між президентськими виборами та виборами до Верховної ради. Формат телепроекту – це дебати з елементами шоу.

Т. Кісельчук зауважила, що у проекті обов’язково будуть перекладачі на жестову мову, буде синхронний переклад на кримськотатарську мову, синхронний переклад на англійську мову та на цифрових платформах також будуть давати коментар. В ході передач будуть забезпечені рівні умови для кандидатів-учасників, можливість для глядача вислухати позиції і плани, зрозуміти їхню стратегію, почути відповіді на запитання, які стосуються повноважень президента, а саме: «Національна безпека» «Зовнішня політика» та «Законодавчі ініціативи». Жодного популізму, жодних «собачих боїв» жодного «шоу одного актора». Фішкою проекту є фактологічний аналіз від експертів «Vox Check» та відеозвернення з усіх куточків України в рамках флешмобу «100 питань до кандидата у президенти». Ведучими проекту будуть Мирослава Барчук та Павло Казарін. Також у студії будуть присутні експерти – з питань оборони, економіки, міжнародних відносин. Кандидати-учасники обираються за останніми дослідженнями авторитетних соціологічних інститутів (перші 18 кандидатів). Замість жеребкування кандидати обиратимуться за співставністю рейтингів, відповідно до даних опитувань. Кожна передача складатиметься з 5 частин: вступна частина, національна безпека, зовнішня політика, законодавчі ініціативи, заключна частина. Тематичні блоки включатимуть запитання від модераторів, запитання кандидатів одне одному, відповіді кандидатів на запитання експертів, а також запитання від аудиторії та запитання з регіонів в рамках флешмобу «100 питань до кандидата у президента України». Орієнтовний хронометраж випуску – 2 год. 30 хв. (з рекламними блоками).

Віктор Таран запитав, як діятиме команда проекту, якщо хтось з кандидатів відмовиться прийти: буде присутній його представник, чи буде порожнє місце?

Тетяна Кісельчук відповіла, що представників запрошувати не будуть, у випадку відмови когось із кандидатів – порожнє місце кандидата буде підсвічуватися червоним світлом, а тривалість випуску буде скорочена на час, виділений для цього кандидата.

Тетяна Лебедєва подякувала Т. Кісельчук, відзначивши телевізійність цієї концепції.

Тарас Аврахов зауважив, що проект дебатів має дуже великі ризики. Не зрозуміла логіка групи підтримки, якщо не приходить кандидат, то і не приходить його група підтримки.

Світлана Остапа запропонувала, якщо у членів Наглядової ради є конкретні пропозиції, або є змога допомогти, то потрібно зустрітися з командою в робочому порядку.

Інформацію взято до відома.

7. Про рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 січня 2019 року про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією.

Світлана Остапа нагадала, що 31 січня 2019 року було ухвалене рішення більшістю голосів від загального складу Наглядової ради ПАТ «НСТУ» (9 голосів) про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією. Тому для ухвалення будь-яких рішень сьогодні з цього питання також буде потрібно 9 (дев’ять) голосів.

Євген Глібовицький зауважив, що він не впевнений, що потрібно для рішення дев’ять голосів, тому що є простіший механізм. Він повідомив, що сьогодні вранці він подав позов до суду з метою скасування рішення від 31 січня 2019 року, як незаконного. Позов орієнтований не тільки на те, щоб скасувати це рішення як незаконне, а й на те, щоб до моменту, коли суд розгляне це питання по суті, в порядку забезпечення позову було призупинене виконання відповідного рішення Наглядової ради. Є. Глібовицький зауважив, що він мусив це зробити, як громадянин, після ознайомлення з тим, що члени Наглядової ради зробили після того, як він покинув засідання Наглядової ради минулого разу. Є. Глібовицький сказав, що він думає, що Наглядова рада може виправити цю ситуацію, якщо зробить наступну послідовність кроків:

• Наглядова рада, зважаючи на процедурні порушення які були, має скасувати своє рішення про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією.
• Якщо є бажання у членів Наглядової ради розірвати контракт з головою правління, то для цього є визначена за законом процедура, яким чином це робиться, виноситься це питання у відповідності до цієї процедури, розглядається у відповідності до цієї процедури і, якщо є відповідна кількість голосів, це рішення ухвалюється, якщо не вистачає голосів, то це рішення не ухвалюється.

Євген Глібовицький нагадав, що ми будуємо інституцію, а не обговорюємо подальшу долю Зураба Аласанії. І, оскільки, ми будуємо інституцію, то дотримання букви закону є важливим. Чим далі його команда юристів занурюється в цю тему, тим більше бачить, наскільки Наглядова рада, ухвалюючи своє рішення, керувалася не тими мотивами, якими мала би керуватися. Починаючи від духу права, закінчуючи тим, що своїми діями Наглядова рада утворила вакуум управлінський в компанії, в якій працює понад чотири тисячі людей і, яка зараз відіграє критично важливу роль відносно виборчої кампанії. Станом на цей момент, до кінця не зрозуміло, що буде з правлінням, хто і яким чином буде виконувати обов’язки, які проекти будуть, які не будуть реалізовані в ефірі відносно ходу передвиборчої кампанії. Це є чудовим уроком для Наглядової ради, яким чином їй не треба такі речі робити.

Євген Глібовицький вніс пропозицію скасувати рішення Наглядової ради від 31 січня 2019 року про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією, додавши, що якщо Наглядова рада зараз не проголосує за це рішення, то це означає, що будь-які наступні рішення, які прийматиме Наглядова рада, на підставі цього рішення, будуть незаконні у випадку, якщо суд прийме рішення, а є висока частка ймовірності, що суд прийме рішення про скасування цього рішення, то всі наступні рішення не матимуть юридичних підстав.

Володимир Бринзак звернувся із зауваженням, що такі рішення мають прийматися за присутності всіх членів Наглядової ради. І можна було почекати один тиждень, зібратися повним складом і обговорити це серйозне питання. В. Бринзак зауважив, що він з власного досвіду знає, як нелегко міняти керівництво. З головою правління може піти вся команда, і, не зрозуміло, чи буде новий керівник та команда більш ефективними, їм доведеться починати практично з нуля. Всі можуть робити помилки, але на те і є команда, щоб всім разом працювати і допомагати. Ми бачимо, що правління рухається вперед, бачимо покращення, то ж деякі помилки можна вибачити, а краще допомогти. В. Бринзак вважає, що таке різке рішення було неправильним. Потрібно було приймати рішення повним складом, як приймалося рішення про обрання голови правління.

Олександр Павліченко доповнив Є. Глібовицького, що зараз стоїть не питання про продовження, чи не продовження контракту, це питання про Наглядову раду і про стандарти її роботи. Наглядова рада має проголосувати за те, чи вона дотримується тих стандартів, які мають бути на цьому рівні забезпечені, чи працює «волюнтариським» способом. О. Павліченко підтримав пропозицію Є. Глібовицького і попросив скасувати рішення Наглядової ради з цього питання.

Тарас Аврахов зауважив, що він далекий від думки, що зараз варто тренуватися в оціночних судженнях. На його думку, обвинувачення Є. Глібовицького на адресу колег є голослівними. Ситуація непроста, вона склалася не в найкращий час. Але крім виборів в країні йде війна, і, тим не менше, проводяться вибори. Зараз мова йде не про Зураба Аласанію, а мова йде про процедуру. Т. Аврахов зауважив, що він категоричний противник перегляду рішення Наглядової ради, тому що створюється прецедент перегляду рішень під різними мотивами, і особливо – під тиском. Є. Глібовицький, звісно, має право оскаржити рішення Наглядової ради в суді.

Вадим Міський зауважив, що лунають різні аргументи та контраргументи  стосовно дотримання чи недотримання процедури під час голосування за дострокове припинення контракту. В. Міський запропонував дочекатися рішення суду. Також В. Міський погодився з тим, час виборів є найбільш недоречним моментом для прийняття такого рішення. Крім того, варто б було спершу глибше проаналізувати та аргументувати якість роботи голови правління, дослідити річний звіт. Але рішення було прийнято, і зараз Наглядова рада має йти в чіткій відповідності до букви закону. Він нагадав, що обіцяв Євгену Глібовицькому підтримати його проект рішення, а також готовий підтримати всі проекти рішень, що дозволять телерадіокомпанії спокійно та без потрясінь провести висвітлення президентських виборів.

Олексій Панич зауважив, що він завжди відстоював чітке дотримання процедур. Ознайомившись з юридичними коментарями, можна гарантувати тільки одне, що процедури, прописані у засадничих документах телерадіокомпанії – Закон про СТ і РМ, Статут, Положення про Наглядову раду – не були порушені. Наглядова рада може вносити зміни до порядку денного у ході засідання, що робилося неодноразово; також, Наглядова рада, згідно з Положенням, може розглядати окремі питання в закритому режимі і голосувати бюлетенями. Це конкретне рішення викликало невдоволення у певних колах громадськості, але Наглядова рада не порушувала власних процедур. Можливо, це означає, що наявні процедури треба вдосконалювати. О. Панич наголосив, що як він при обранні голови правління був готовий підтримати будь-яке рішення Наглядової ради, яке не порушує процедур і не змінює процедури по ходу конкурсу, так і зараз підтримає будь-яке рішення, яке не буде порушувати процедур. Щодо пропозиції Є. Глібовицького, то є процедурний момент щодо скасування рішення простою більшістю голосів. Коли рішення ухвалене кваліфікованою більшістю, а скасовується простою більшістю, то це створює дуже небезпечний прецедент: адже колись може скластися ситуація, коли голову правління оберуть 9 голосами із 16, а потім збереться Наглядова рада у складі 11 членів і 6 голосами легітимно скасує це рішення. З іншого боку, не можна розглядати зараз це питання кваліфікованою більшістю, тому що Статут встановлює вичерпний перелік питань, які розв’язуються кваліфікованою більшістю. О. Панич запропонував дочекатися рішення суду і, яке рішення прийме суд, з того й виходити у подальших діях.  

Тарас Аврахов звернув увагу, що якщо суд першої інстанції визнає рішення недійсним, тоді потрібно буде зібратися Наглядовій раді і ухвалювати рішення подавати апеляцію, чи ні. Це дасть можливість відкрито, без таємного голосування показати свою позицію, провести обговорення. І це буде правильно та чесно. Найгірше, що відбулося, це те, що був допущений перехід етичних моментів. Симпатики голови правління допустили перехід багатьох моральних норм, це не покращило ситуацію, а погіршило. Тому в цій ситуації суд поки розгляне це питання в першій інстанції, виборча компанія вже закінчиться. Це дасть можливість тим, хто був противником цього рішення, вийти за межі передвиборчої компанії. І наступне рішення Наглядова рада буде ухвалювати у відносному спокої. Т. Аврахов підкреслив, що не можна переступати межу оціночних суджень.

Євген Глібовицький звернувся до Т. Аврахова, що ціна питання зараз це не тільки доля Зураба Аласанії, а дуже конкретна ціна питання – це наявність або відсутність дебатів у першому турі президентських виборів. Якщо Наглядова рада обирає рішення відкласти це питання, то не буде дебатів перед першим туром, тому що створюється режим правової невизначеності для партнерів. Ціна питання і в тому, як розвивається контент перед виборами, питання яким чином планують свою роботу сотні людей, які прийшли робити реформу. Це питання наскільки Наглядова рада зможе забезпечити хороший пул кандидатів на голову правління НСТУ. Відповідальність Наглядової ради – планувати, яким чином забезпечити неперервність управління в компанії. На жаль, пан Козак чи пан Панич, коли обговорювали питання розірвання контракту з головою правління, дивилися в минуле, а не в майбутнє. Досить дивно виглядає позиція Наглядової ради, яка ухвалює великою більшістю голосів звіти, які подає правління, і при цьому вважає, що керівництво правління некомпетентне.

Володимир Яворівський висловив свою думку, що він голосував на минулому засіданні «за» розірвання контракту з головою правління і не розуміє, з якої причини зараз потрібно змінювати свою думку. В. Яворівський нагадав, що на минулому засіданні, коли ставилося питання розірвання контракту, він пропонував перенести розгляд цього питання на наступне засідання. Можливо, на рішення розглядати це питання саме того дня, вплинула поведінка колег Зураба Аласанії. Люди різні, але раніше завжди знаходили консенсус. Але відбулося голосування, як голова лічильної комісії В. Яворівський підрахував голоси, абсолютна більшість проголосувала за розірвання контракту. В. Яворівський зауважив, що ще одна причина, яка не дає йому проголосувати за відміну рішення, це прив’язка цього рішення до якихось політичних мотивів. Він зауважив, що ніхто не думав про політичні мотиви, про вплив рішення на президентські вибори. До голови правління були претензії, й їх ставало все більше. Багато негативної інформації надходило від працівників Суспільного, які працюють зараз, і які були скороченні. В. Яворівський зазначив, що як народний депутат він голосував за закон про Суспільне мовлення, прагне, щоб Суспільне мовлення в Україні відбулося, і переконаний, що воно відбудеться. Іде пошук людини, яка здатна буде «підняти» Суспільне мовлення. Коли відбувалася призначення Зураба Аласанії було задано питання про те, навіщо йому йти на цю посаду. І отримав відповідь, що я маю план зробити справжнє телебачення. На його думку, це телебачення не було зроблене.

Євген Глібовицький наголосив, що Наглядова рада зараз повинна не прийняти рішення з приводу того, чи підтримує, чи не підтримує відставку голови правління, Наглядова рада, на його думку, має прийняти рішення, що вона повертається назад в «законне поле» до «статусу кво» який існував на першу половину засідання 31 січня, та скасувати рішення, стосовно якого є застереження. Інші пропозиції ­– це пошук компромісу, хто і яким чином має управляти компанією.

Олександр Павліченко поінформував, що він присутній на 9 засіданні Наглядової ради, так як був обраний її членом у грудні 2017 року, замість Тараса Шевченка, але вперше бачить усіх 16 членів Наглядової ради. Зараз розглядається питання дуже великої суспільної ваги, це не звичайне рутинне питання відставки оператора чи іншого працівника. Наглядова рада повинна зважити на те, що це не просто повернення у правове поле, з якого вийшли, ставиться завдання бути відповідальними. О. Павліченко запропонував поставити на голосування проекти рішень. На майбутнє хотілося б, що б питання відставки голови правління розглядалося тільки повним складом Наглядової ради. Якби це питання розглядалося в повному складі і із спостерігачами, то був би інший результат.

Тетяна Лебедєва звернула увагу О.Павліченка не те, що він не правий, адже не далі як грудні 2018 року було засідання, на котрому були присутні всі члени Наглядової ради.

В’ячеслав Козак зауважив, що саме через те, що члени Наглядової ради досить відповідальні, тому і було ухвалено рішення про дострокове припинення контракту з З. Аласанією.  Він попросив вказати конкретний пункт з документів, що регулюють роботу Наглядової ради, який дає право переголосування з цього питання.

Олександр Павліченко відповів, що немає такого пункту який забороняє переголосування.

Тетяна Лебедєва повідомила, що рішення Наглядової ради викликало великий резонанс. Надійшла навала звинувачень в бік Наглядової ради, з якою не можливо погодитися. Більш ніж два роки Наглядова рада працює, прийняла велику кількість рішень, провела 26 засідань, жодне рішення не було оскаржене. І зараз неможливо погодитися зі звинуваченнями у бік членів Наглядової ради у некомпетентності. Коли зверхньо висловлюються, що потрібно захищати суспільне від Наглядової ради. Але Наглядова рада – це теж суспільне. Т. Лебедєва зауважила, що не знімає із себе провини, що, можливо, не були налагоджені стосунки керівництва, треба було, щоб частіше був діалог. Але спроби такого діалогу були неодноразово. Весь час між засіданнями за допомогою, в тому числі і донорів, намагалися шукати порозуміння, відбулося декілька зустрічей, шукали, як зняти напругу, зняти звинувачення і, найголовніше, як не допустити кризи Суспільного в цілому. Не очікували звинувачень в політизації, але такі закиди лунають. Наглядова рада отримувала багато листів, у тому числі за підписами відомих людей в Україні з вимогою звільнити Зураба Аласанію, але завжди  стримувала цей тиск. О. Панич готував відповіді на ці звернення з поясненням, що Наглядова рада не працює на замовлення і не працює під тиском.

Тетяна Лебедєва запропонувала проект рішення: «З урахуванням рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» про дострокове припинення контракту від 04 травня 2017 між ПАТ «НСТУ» та Аласанією Зурабі Григоровичем (Протокол № 26 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 січня 2019 року), відповідно до п.7.10 зазначеного контракту, встановити дату припинення зазначеного контракту — 6 травня 2019 р. Доручити С.В. Остапі вручити З.Г. Аласанії повідомлення про нову дату припинення контракту».

Т. Лебедєва запропонувала за цей час вивчити всі правові позиції і лише потім або міняти це рішення, якщо будуть підстави. Якщо порушена процедура, то безумовно потрібно буде відміняти рішення, якщо буде рішення, що не було порушення процедури, то все буде зрозуміло. Т. Лебедєва зауважила, що зараз всі запевняють, що рішення Наглядової ради призупинить виробництво всіх програм. Тому для реалізації суспільної місії і допомоги громадянам зробити свідомий вибір в цей важливий час потрібно знайти компроміс.

Євген Глібовицький висловив застереження з приводу того, в яку сторону Наглядова рада йде в своїй дискусії. Наглядова рада допускає помилки «волюнтариським» чином приймається рішення про визначення якоїсь віддаленої дати для того, щоб користуючись мотиваційною частиною, яку пропонував пан Панич, дозволити правлінню з некомпетентним головою правління довше перебувати на своїй посаді. Немає нічого гіршого в практиці управління, коли голова правління абсолютно не підзвітний Наглядовій раді. Голова правління, якому Наглядова рада висловила вотум недовіри і, який далі продовжує бути головою правління впродовж тривалого періоду часу, це голова правління, з яким все найгірше вже сталося. Іншими словами, Наглядова рада робить голову правління непідзвітним Наглядовій раді на певний час. Є. Глібовицький наполіг, щоб Наглядова рада спочатку скасувала минуле рішення, а потім обговорювала можливі компроміси. Законодавець мав певну логіку, коли вибудував каскад виборів, які є в Україні. Вибори не закінчуються 1 травня 2019 року, після президентських виборів ідуть парламентські вибори, після яких ідуть місцеві вибори.

Світлана Остапа пояснила, що це компромісне рішення було напрацьоване разом з юристами ПАТ «НСТУ» для того, щоб не виник вакуум управління, якщо 19 лютого 2019 року Зураб Аласанія залишить компанію. І, якщо пройде друга пропозиція з цього питання, і за цей період суд винесе інше рішення, тоді Наглядова рада терміново збереться та розгляне це питання.

Олексій Панич уточнив, щоб не було перекручування його позиції, що «виявлений брак компетенції» абсолютно не дорівнює формулі «некомпетентний керівник». Керівник компанії може бути в одних речах більш компетентним, в інших менше. О. Панич підтримав проект рішення Тетяни Лебедєвої.

Олександр Павліченко зауважив, що ніхто не забороняє поставити питання розірвання контракту з головою правління, але зробити це коректно та правильно, що б не виникало питань.

Володимир Яворівський запитав, чи хтось може пояснити, в чому було порушення процедури на минулому засіданні?

Світлана Остапа зауважила, що в суді нададуть пояснення.

Зураб Аласанія звернувся до членів Наглядової ради: «Я насилу стримувався, тому, що є неетичним обговорювати при мені, те що ви обговорюєте. Я дуже не хочу переводити це на персональний рівень, але мені доводиться стримуватися, коли ви говорите слово “некомпетентний”. Якщо ви ще раз скажете щось таке, то я сприйму це вже персонально. Я не вважаю пана Козака та пана Панича компетентними в тому питанні, щоб визначати мою компетенцію. Якби назвали причину “втрата довіри” – і слова не сказав би. Ніяких компромісів в цьому питанні я не сприйму. Ви нанесли образу. Ви ведете себе, як Росія, яка відібрала частину України та Крим, а потім каже «вибачте, будь ласка, давайте ми залишимо вам Донбас, тільки про Крим забудьте». Я не збираюся про те забувати, про першу частину про некомпетентність, це є образою, яка отримає позов до суду. Повертайтеся до точки нуля, голосуйте, висловлюйте недовіру, і я жодного слова вам не скажу і попрошу команду продовжити всю роботу – сам звернуся, персонально. Ви двічі принизили мене і зараз додали образу».

Світлана Остапа поставила на голосування проект рішення Євгена Глібовицького.

Голосували: Скасувати рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 січня 2019 року про дострокове припинення контракту з головою правління З.Г. Аласанією.

Голосування:
За – 4 (Є. Глібовицький, В. Міський, С. Остапа, О. Павліченко). Проти – 4 (Т. Аврахов, В. Козак, В. Яворівський, Т. Лебедєва). Утрималися – 8.
Рішення не прийнято.

Світлана Остапа запропонувала розглянути пропозицію Т. Лебедєвої про встановлення дати припинення контракту з 6 травня 2019 року, а також висунула пропозицію встановити дату припинення контракту 1 листопада 2019 року (після парламентських виборів).

Голосували: З урахуванням рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» про дострокове припинення контракту, укладеного 04 травня 2017 між ПАТ «НСТУ» та Аласанією Зурабі Григоровичем (Протокол №26 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 грудня 2018 року), відповідно до п.7.10 зазначеного контракту, встановити дату припинення зазначеного контракту — 06 травня 2019 р. Доручити С.В. Остапі вручити З.Г. Аласанії повідомлення про нову дату припинення контракту.

Голосування:
За – 8 (Н. Скрипка, В. Таран, С. Таран, В. Бринзак, В. Міський, О. Панич, І. Хохич, Т. Лебедєва). Проти – 2 (О. Павліченко, В. Козак). Утрималися – 6 (Т.Аврахов, В. Яворівський, Д. Карякіна, С. Остапа, Л. Малазонія). Не голосували – 1 (Є. Глібовицький).
Рішення не прийнято.

Світлана Остапа поставила на голосування третій проект рішення.

Голосували: З урахуванням рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» про дострокове припинення контракту, укладеного 04 травня 2017 між ПАТ «НСТУ» та Аласанією Зурабі Григоровичем (Протокол №26 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 грудня 2018 року), відповідно до п.7.10 зазначеного контракту, встановити дату припинення зазначеного контракту — 01 листопада 2019 р. Доручити С.В. Остапі вручити З.Г. Аласанії повідомлення про нову дату припинення контракту.

Голосування:
За – 6 (С. Остапа, Т. Лебедєва, В. Міський, С. Таран, В. Бринзак, В. Таран). Не голосували ­– 10.
Рішення не прийнято.

Віктор Таран запропонував проголосувати за повернення до розгляду пропозиції Тетяни Лебедєвої.

Вирішили: повернутися до розгляду пропозиції Тетяни Лебедєвої.

Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 3 (В. Яворівський, Д. Карякіна, В. Козак). Не голосували – 3 (Є. Глібовицький, Т. Аврахов, О. Павліченко).
Рішення прийнято.

Вирішили: З урахуванням рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» про дострокове припинення контракту, укладеного 04 травня 2017 між ПАТ «НСТУ» та Аласанією Зурабі Григоровичем (Протокол №26 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 31 грудня 2018 року), відповідно до п.7.10 зазначеного контракту, встановити дату припинення зазначеного контракту — 06 травня 2019 р. Доручити С.В. Остапі вручити З.Г. Аласанії повідомлення про нову дату припинення контракту.

Голосування:
За – 11. Проти – 3 (О. Павліченко, В. Козак, Є. Глібовицький). Утрималися – 2 (Д. Карякіна, Т. Аврахов).
Рішення прийнято.

Світлана Остапа поставила на голосування проект рішення про перенесення розгляду інших питань на наступне засідання Наглядової ради.

Вирішили: перенести розгляд решти питань порядку денного на наступне засідання Наглядової ради.

Голосування:
За – 16. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Головуюча закрила засідання.

Додатки:

1. Звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік;
2. Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік;
3. Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.

 

В.о. Голови Наглядової ради                                                   С. В. Остапа

Секретар Наглядової ради                                                       В. В. Міський