Захищаємо свободи в Україні

Протокол № 56
засідання Наглядової ради АТ «НСТУ»

27 квітня 2021 року                                                                           м. Київ, вул. Хрещатик, 26
11:00

Присутні:
1. Остапа Світлана Віталіївна, голова Наглядової ради;
2. Павліченко Олександр Миколайович, заступник голови Наглядової ради;
3. Міський Вадим Васильович, секретар Наглядової ради;
4. Ананьєв Дмитро Юрійович, член Наглядової ради;
5. Батенко Катерина Миколаївна, член Наглядової ради;
6. Березовська Людмила Володимирівна, член Наглядової ради;
7. Бобиренко Віктор Анатолійович, член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
8. Гарач Наталія Ростиславівна, член Наглядової ради;
9. Глібовицький Євген Мирославович, член Наглядової ради;
10. Козак Вячеслав Вячеславович, член Наглядової ради;
11. Кречетов Максим Геннадійович, член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
12. Малазонія Лаврентій Теймуразович, член Наглядової ради;
13. Романюк Оксана Миколаївна, член Наглядової ради;
14. Титиш Галина Йосифівна, член Наглядової ради;
15. Харченко Олексій Сергійович, член Наглядової ради.

Запрошені: кандидати на посаду голови правління АТ «НСТУ»: Віталій Докаленко, Оксана Цибуля, Микола Чернотицький, Андрій Шаповалов; корпоративний секретар АТ «НСТУ» Микола Дроздовський; головна юрисконсультка апарату Наглядової ради АТ «НСТУ» Катерина Поливач; головна фахівчиня апарату Наглядової ради АТ «НСТУ» Марія Власюк.

Відкриття засідання

Надійшла пропозиція розпочати засідання.

На засіданні присутні 11 (одинадцять) з 15 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа поінформувала, що сьогодні Наглядова рада АТ «НСТУ» проводить другий етап конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ». Рішення про обрання голови правління має бути мотивованим, з обґрунтуванням підстав, на основі яких Наглядова рада надала перевагу одному кандидату перед іншим. С. Остапа висловила сподівання, що Наглядова рада обере такого керівника, який виконуватиме свої функції в інтересах Суспільного мовника і на благо суспільства, а не окремої політичної сили чи бізнес-групи.

Світлана Остапа оголосила засідання Наглядової ради відкритим.

Світлана Остапа поінформувала, що під час другого етапу конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ» Наглядова рада заслуховуватиме програми розвитку АТ «НСТУ» та голосуватиме за голову правління. Претенденти виступатимуть відповідно до алфавітного порядку їхніх прізвищ. Кожен із них матиме 20 хвилин для презентації. Після цього члени Наглядової ради мають право поставити претендентам необмежену кількість запитань. Після заслуховування всіх претендентів Наглядова рада АТ «НСТУ» оголосить перерву в засіданні тривалістю до однієї години задля обговорення. У разі якщо під час першого туру голосування один із претендентів отримує голоси більшості членів від загального складу Наглядової ради АТ «НСТУ», такий претендент вважається обраним на посаду голови правління АТ «НСТУ».

Наразі в засіданні беруть участь 11 членів Наглядової ради. Двоє членів беруть участь дистанційно, вони голосуватимуть відкрито. Ще двоє членів Наглядової ради приєднаються за декілька хвилин й загалом у засіданні братимуть участь 15 членів Наглядової ради. Таким чином задля перемоги претенденту достатньо буде отримати 8 голосів.

Світлана Остапа звернулася до членів Наглядової ради із пропозицією оголосити про конфлікт інтересів, якщо у когось такий є.
Ніхто з членів Наглядової ради не заявив про конфлікт інтересів.

Світлана Остапа оголосила перелік питань проєкту порядку денного:
1. Про обрання голови правління АТ «НСТУ».
2. Різне.

Вирішили:

Затвердити порядок денний.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Олександр Павліченко повідомив, що всі кандидати давали письмову згоду на обробку персональних даних, але оскільки засідання Наглядової ради транслюється в прямому ефірі в соціальних мережах, кандидати мають дати згоду на оприлюднення інформації. О. Павліченко поінформував кандидатів, що члени Наглядової ради будуть ставити різні запитання, і якщо кандидат вважатиме запитання і свою відповідь на нього такими, що не підлягають оприлюдненню, то кандидат має право вимагати розгляду цього запитання в непублічному режимі. Якщо кандидати не висловлять заперечення про трансляцію їхніх виступів і відповідей на запитання, то за замовчуванням вважатиметься, що кандидати згодні з оприлюдненням їхніх виступів та відповідей на запитання.

Обговорення питань порядку денного

1. Про обрання голови правління АТ «НСТУ»

Світлана Остапа запросила до виступу Докаленка Віталія Вікторовича.

Віталій Докаленко розпочав виступ: «Перший крок на посаді голови правління АТ «НСТУ» – це створення повноцінного інформаційного каналу на базі всієї структури Суспільного мовника з розгорнутими блоками новин: окрім традиційних суспільно-політичних півгодинних блоків, буде блок міжнародних новин, новин культури, спорту. В обов’язковому порядку формуються півгодинні блоки регіональних новин на основі регіональних філій. Регіональні компанії формують свої півгодинні блоки новин і виходять одразу після основного блоку всеукраїнських новин. Усі блоки користуються уніфікованою універсальною графікою, оформленням студій, загальним стилем і не виглядають чужими в рамках загального ефіру. Підіймаємо статус регіонального кореспондента і журналіста – це престижно, це гордість працювати на Суспільному і нести інформацію людям. Повертаємо авторитет регіональним компаніям – вони впливові, свої, вони поруч, вони цікаві й вони можуть допомогти. Наразі у штаті новин Суспільного близько 225 людей, і це більше, ніж на більшості комерційних новинних каналах. Також у кожній регіональній компанії є свої служби новин. Тобто доступ до регіональної інформації може бути набагато швидшим, ніж у конкурентів. Як приклад: новинний канал у системі суспільного мовлення в Польщі – TVP Іnfo з регіональними блоками з 17:00 до 20:00 та з 21:45 до 22:15 щодня. За таким самим принципом побудовані інформаційні канали у Франції, Данії та інших країнах. А BBC News – є одним з головних новинних агрегаторів світу.

До засідання долучився Лаврентій Малазонія. На засіданні присутні 12 (дванадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Новинний канал це: інформаційна безпека – всі бачили, як швидко комерційний інформаційний канал може перетворитися в пропагандистський; оперативність – наразі новини на Суспільному виходять у фіксований час і по оперативності появи в ефірі вже встигають застаріти і фактично стати непотрібними; база для регіонального мовлення – знімається навантаження для регіональних компаній в необхідності забезпечувати 24 годинне мовлення. У фіналі створюється головний новинний HUB для всіх платформ – телебачення, радіо та інтернет-платформи Суспільного мовника.

Одночасно запускається процес отримання ліцензії на мовлення для окремого новинного каналу UA24 (супутник, в мережу Т2, до кабельних операторів, в інтернет). До кінця першого року країна отримує окремий новинний канал UA24 з поступовим виходом на частку перегляду 1 – 1,5 % з подальшим зростанням до 2 – 3 % за аудиторією 18+ (вся Україна). Як перехідний етап – новинна сітка з півгодинним кроком блоків новин у розвитку, через студії з експертами і спеціальними репортажами – це стає основою формування сітки мовлення, що дає можливість переформатувати решту редакційних служб каналу під майбутню нову сітку. Поступове введення нових програм, серіалів, ток-шоу в сітку основного каналу.

До засідання долучилася Оксана Романюк. На засіданні присутні 13 (тринадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Запуск інформаційного каналу дасть час на переформатування і покроковий запуск головних блоків на основному каналі. В ідеалі – до кінця першого року в сітці основного каналу з’являються переформатовані блоки циклічних програм – ранковий блок, щоденне денне ток-шоу для жіночої аудиторії у будні з можливим дайджестом на вихідні, підсумкове політичне ток-шоу щотижня, блоки дитячого мовлення на вихідні.

До кінця другого року Суспільне вийде на частку мовлення 2,5 – 3% на основному каналі. На другий рік запускаються цикли документальних фільмів, програм, реаліті про країну – програми про історію, простих українців, культуру, музику, кулінарію, регіональні подорожі, розширюються блоки журналістських розслідувань. Формуємо та створюємо своїх зірок як на ТБ, так і на радіо, й онлайн. За можливості залучаємо «розкручених зірок» з незіпсованим іміджем.

Мені подобається, як працює зараз Українське радіо під керівництвом Дмитра Хоркіна, це потрібно далі розвивати. На мій погляд, радіо не вистачає візуалізації і реклами радійного продукту.

У пріоритеті буде діджитал-платформа, адаптація готового продукту для трансляції в інтернеті та виділення коштів на виробництво окремого продукту для діджитал-платформи.

Запускається система серіального виробництва – одна година прайму з ранковим повтором у будні. Плануємо дві великі прем’єри в сезон. Від 12 до 36 епізодів з поступовим наповненням серіальної бібліотеки, з можливістю закривати в майбутньому щоденний праймовий тайм-слот до 250 епізодів на рік. Створюється свій сценарний хаб, який формує тематичний соціальний запит, на основі якого створюються не порожні мелодрами, а контент із соціальною місією і здоровим глуздом. Формується нове ставлення до історії, стереотипів поведінки, обстоюванням своїх прав простою людиною, норм поведінки в суспільстві. Поступове зростання рівня серіального виробництва і його тематичне наповнення виходять на міжнародні продажі і приносять додаткову монетизацію.

Опрацьовується система спільного виробництва серіалів з міжнародними партнерами. Опрацьовується система закупівель програмного контенту під конкретні тайм-слоти: денний – як пізнавально-розважальний, вечірній – топконтент для формування дорослої лояльної аудиторії. Ми займаємося кропіткою селекцією як документальних, так і художніх фільмів, серіалів. Ми говоримо про контент зі змістом, з місією – формування соціально відповідального, активного, освіченого європейського глядача. Як приклад, фільм «Вихор душ» виробництва Латвії увійшов у шорт-лист Оскара – найкасовіший національний фільм про трансформацію особистості 16-річного хлопця в період Першої світової війни та революцій: від безтурботного закоханого до професійного військового, який у фіналі захищає свою Батьківщину.

Ми – активний учасник проєктів Європейської мовної спілки. Національний відбір на Євробачення ми проводимо самі, як і трансляції самого конкурсу Євробачення. Ми не віддаємо наш контент комерційним конкурентам. Ми підіймаємо престиж свого каналу.

UA1 (головний канал) працює з аудиторією 18+ (вся Україна) з виходом до четвертого року на частку 5 – 7% за умови збереження системи традиційного перегляду;
UA24 (новинний) працює з аудиторією 18 – 54, 50+ з виходом на частку 2 – 3 %;

КУЛЬТУРА – переміщаємо акцент на аудиторію 4 – 25 (підлітково-молодіжну аудиторію), а до неї автоматично підтягнуться їхні бабусі та дідусі. Робимо культуру модною, сучасною, престижною. Змінюємо підходи до подання інформації: все динамічно, сучасно.

Ми вчимо любити класику, працюємо з усіма видами сучасної культури і її тенденціями, тим самим повертаємо юну глядацьку аудиторію.

Регіональні компанії – максимальна локалізація під глядача своїх регіонів.

У правлінні я бачу ще п’ять членів: напрям телебачення беру на себе, один член правління – новинний напрям, один член правління – радійний напрям, один член правління – регіональний напрям, один член правління – господарський напрям та один член правління – юридичний напрям.

Чому я вважаю, що зможу бути головою правління? Я на телебаченні з 1987 року, освоїв більшість телевізійних спеціальностей, очолював телевізійні канали. У 2004 році вивів нішевий канал «Тоніс» на самоокупність. Керував телеканалом «СІТІ», який декілька років отримував нагороди «Телетріумф» в регіональній номінації. Канал був дуже впливовим в Києві, на каналі формували окрему стрічку новин, не користуючись інформаційними агентствами, тому що люди самі давали теми для зйомок. На каналі штат був 220 працівників, і ми робили оригінальні новини та близько тридцяти проєктів власного виробництва».

Катерина Батенко зазначила, що кандидат представив багато цікавих ідей, та поцікавилася, чи знає кандидат, в яких законодавчих рамках працює Суспільний мовник. Адже на заваді реалізації цих ідей будуть певні законодавчі обмеження. К. Батенко запитала, як кандидат планує це вирішувати та долати бюрократичні перепони на шляху реалізації своїх ідей.

Віталій Докаленко відповів, що його запитують, чи можливо Суспільному створювати додаткові канали. У Законі України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (стаття 5) зазначено, що НСТУ здійснює мовлення не менше, ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення. Суспільні мовники в Європі роблять зараз 4 і більше каналів у різних напрямах. Окремий канал для фільмів, окремий дитячий канал та інші. Закони в нашій країни змінюються дуже швидко, вносити зміни в закони також можливо, і для цього в правлінні буде член правління, який відповідатиме за юридичний напрям. Якщо для реалізації проєкту будуть законодавчі обмеження, то з цим потрібно буде працювати.

Катерина Батенко зауважила, що внесення змін в законодавство триватиме не менше трьох років, і поцікавилася, чи готовий кандидат до тривалого бюрократичного процесу?

Віталій Докаленко відповів, що він звик працювати в критичних умовах та в умовах певних обмежень – фінансових чи законодавчих, і переконаний, що ці обмеження не можуть завадити робити цікавий продукт. В. Докаленко зауважив, що коли він був президентом НТКУ, було створено перший сітком, в умовах обмеженого бюджету.

До засідання долучився Дмитро Ананьєв. На засіданні присутні 14 (чотирнадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Катерина Батенко уточнила, що отримала на своє запитання не зовсім точну відповідь. Адже вона запитувала не про обмеження бюджету, а про законодавчі обмеження, наприклад у трансляції реклами. Чи ці обмеження дадуть змогу пану Віталію реалізувати презентовані ідеї чи ні?

Віталій Докаленко відповів, що зможе. Суспільний мовник на п’ятому році існування може заповнювати 10% ефірного часу рекламою. Комерційні канали заповнюють рекламою 12% ефірного часу. Чому Суспільне не заробляє на рекламі?

Олексій Харченко запитав, чого, на погляд Віталія Докаленка, не вистачає проєктам «Культові українці», які перегукуються з анонсованими ним проєктами про відомих українців, та як пан Докаленко оцінює майбутній проєкт «NewsHouse 2.0» та вже наявні проєкти на Суспільному?

Віталій Докаленко відповів, що створення новинного хабу є гарною ідеєю і її потрібно розвивати, новинний хаб має стати основою для новинного мовлення. Не маючи доступу до структури Суспільного і не знаючи, яке обладнання буде у «Ньюсхаусі» і який штат, важко оцінити цей проєкт більш конкретно. Нові проєкти потрібно робити як і про великих українців, так і про звичайних людей, про тих, хто поруч з нами. Є книги видатних українських письменників, за творами яких можна зняти багатосерійні серіали.

Лаврентій Малазонія поцікавився, якщо Наглядова рада обере головою правління іншого кандидата і він запропонує Віталію Докаленку працювати на Суспільному, чи погодиться він, і якщо так, то на якій посаді?

Віталій Докаленко відповів, що йому було б цікаво працювати на Суспільному. Зараз він займається розробкою фільмів та серіалів, і цей досвід можна використати у компанії.

Вячеслав Козак запитав, як кандидат оцінює сьогоднішню ситуацію з філіями Суспільного? Адже для багатьох журналістів, які там працюють, ситуація неоднозначна.

Віталій Докаленко зауважив, що створення новинного каналу дасть можливість всім працівникам філій працювати далі і розвивати ті регіональні блоки, які будуть в сітці мовлення регіонального мовлення. Регіональне мовлення може бути цікавим для всієї країни. Потрібно розвивати регіональне мовлення, зберігати те найкраще, що там є. В. Докаленко запевнив, що має для цього достатній досвід.

Вячеслав Козак уточнив: на думку Віталія Докаленка, потрібно скорочувати обсяг регіонального мовлення чи збільшувати?

Віталій Докаленко відповів, що для точної відповіді потрібно провести аудит філій. У філіях буде визначений час для ефіру, якщо там є цікаві сучасні проєкти, то вони залишаться.

Вадим Міський зауважив, що пан Докаленко планує виробництво Суспільним мовником серіалів та фільмів. Таке виробництво є дуже вартісним, і хоча Суспільному в 2021 році уперше виділили формально повний бюджет, невідомо, чи будуть кошти наступного року, і жодних гарантій наглядова рада не може дати голові правління. Зараз підготовлено законопроєкт, в якому депутати пропонують значний відсоток коштів НСТУ спрямувати на виробництво комерційними продакшенами, а не на власне виробництво, і таким чином підтримувати ринок серіального та кіновиробництва в країні через НСТУ. Також зараз є законодавчі обмеження щодо спільного виробництваЖ щоб реалізувати один спільний проєкт, потрібна довга процедура погодження. За чотири роки існування Суспільного мовника ці проблеми не вирішилися. В. Міський поцікавився у пана Докаленка, яким він бачить кіно- та серіальне виробництво НСТУ з огляду на цю проблематику? Які пріоритети: власне виробництво, спільне виробництво чи замовлення продукту у сторонніх продакшенів?

Віталій Докаленко відповів, що він працював у раді з підтримки кіно і там ті ж самі проблеми, але кіно працює. Там теж довгий шлях, щоб проєкт дійшов до виробництва, і у фіналі теж є процедура погодження у Кабінеті Міністрів України. Віталій Докаленко запевнив, що має значний досвід, і якщо буде потреба щось змінювати, то буде змінювати. Якщо розпочати пітчинги на початку року, то до завершення року можна все встигнути. Потрібно також вивчати, наскільки Суспільне зможе співпрацювати з бюджетами Держкіно. Спільне виробництво можна здійснювати, якщо є український продакшн, що є гарантом для спільного виробництва, а продакшн вже працює з компанією. Не прямі стосунки з іноземним виробником, а залучення ще одного українського партнера.

Вадим Міський зауважив, що за такої моделі спільного виробництва виникне проблема з авторськими правами. Як розподілити частки?

Віталій Докаленко відповів, що система розподілу часток при спільному виробництві має бути комбінованою. Також деякий продукт потрібно виробляти власними силами, а деякий – замовляти. Замовлення має відбуватися на базі тематичних конкурсів. Щодо бюджету, то є серіали, які вартісні у виробництві, а є серіали, які можна знімати за невеликі кошти. Кошти на серіали у Суспільного є. Бюджет Суспільного відповідає бюджету комерційного каналу.

Галина Титиш зазначила, що в програмі розвитку кандидата багато інформації про телевізійний напрям і небагато про радіо та цифрові платформи. Г. Титиш поцікавилася, де в системі пріоритетів пана Докаленка буде цифрова платформа? Як він планує залучати дитячу аудиторію? У програмі розвитку кандидата зазначено: «Формуємо систему міжнародного співробітництва та обміну новинами в першу чергу з телевізійними компаніями сусідніх країн – Польща, Білорусь, Грузія, країни Балтії, Молдова, Вірменія, Азербайджан, власні кореспонденти в Росії тощо». Г. Титиш запитала, чому саме ці країни вибрані для співробітництва?

Віталій Докаленко відповів, що історично так склалося, що ми сусіди, і тенденція світова – це локалізація. В. Докаленко наголосив, що особисто йому не вистачало інформації про події в Білорусі. Наприклад, в Польщі суспільний мовник зробив канал «Белсат». Суспільний мовник України може співпрацювати з цим каналом, з опозиційними каналами Росії, із суспільними мовниками країн Балтії, знайомити українців з новинами із цих країн та робити спільні проєкти. Щодо пріоритетів, то цифрові платформи безумовно потрібно розвивати, це інший контент, він коротший і він більш динамічний. На сьогодні Суспільному потрібна комбінована система, тому що потрібно повертати глядача і до головного каналу, і одночасно робити контент для інтернету. Суспільному потрібно створювати дитячі програми, але для цього мало фахівців.

Олександр Павліченко поінформував, що згідно із законом про Суспільне мовлення ДП «Укртелефільм» має перетворитися у ПАТ «Укртелефільм» і приєднатися до Суспільного. Наразі ДП «Укртелефільм» перебуває в стадії реорганізації. О. Павліченко поцікавився, як кандидат бачить вирішення ситуації з ДП «Укртелефільм»? Також О. Павліченко попросив кандидата назвати декілька переваг та недоліків Суспільного мовника, якщо порівнювати з державними та комерційними мовниками.

Віталій Докаленко відповів, що в Європі і світі система суспільного мовлення – це форпост мовлення в країнах, вони конкурують з комерційними мовниками, вони будують свої сітки мовлення на тому, що ніколи не буде показано на комерційних каналах. Якщо щось трапляється і суспільні канали втрачають рейтинг, то відбувається трансформація, і вони повертаються в першу трійку каналів. Суспільне мовлення в Україні робить тільки перші кроки, тому важко говорити про недоліки, але Суспільне насамперед має обстоювати суспільний інтерес. Щодо ДП «Укртелефільм», то існування такої студії може бути виправдано, коли там відбуватиметься систематичне виробництво, інакше структура стане збитковою.

Оксана Романюк зауважила, що в програмі кандидата зазначено «планування формування мережі фрілансерів і народних репортерів». Як це узгоджується з плануванням розвитку регіональних філій, де є багато журналістів? Як тоді кандидат планує тренінги для таких народних репортерів, адже є певні журналістські стандарти, журналістська етика, як оплачувати їхню роботу? О. Романюк додала, що в програмі є цікава концепція щодо позитивних новин, але хто і за якими критеріями буде визначати позитивна новина чи ні?

Віталій Докаленко відповів, що наразі в ефірі не вистачає позитивних новин про країну. В ефірі повинен бути баланс новин. Для того щоб поважати свою країну, в ефірі мають бути позитивні новини. У країні відбуваються зміни, і це потрібно показувати. Щодо народних кореспондентів, то вони вже існують в тих місцях, де немає мовників. Деякі новини, які виходять в селі чи окремому районі Києва, є більш цікавими, ніж на центральних каналах. Сюжети від народних кореспондентів будуть проходити модерацію редакторів Суспільного.

Наталія Гарач поцікавилася, яке бачення людей з інвалідністю на Суспільному у пана Докаленка, і не тільки щодо висвітлення їхнього життя, а й як людей, які можуть бути працівниками Суспільного.

Віталій Докаленко зауважив, що колись планували організацію курсів інженерів монтажу для людей з інвалідністю, це дало б їм можливість бути залученими до процесу виробництва, але, на жаль, не вдалося реалізувати ці плани. Проблеми людей з інвалідністю потрібно показувати, говорити про них, створювати програми.

Наталія Гарач запитала, який позитив пан Докаленко бачить для людей з інвалідністю на Суспільному, зокрема спорт людей з інвалідністю?

Віталій Докаленко відповів, що коли він був президентом НТКУ, подавали заявку на трансляцію паралімпіади і виявилося, що права на трансляцію важко отримати і трансляція коштує дуже дорого, але трансляція відбулася і були непогані рейтинги.

Наталія Гарач поцікавилася, чи бачить пан Докаленко людей з інвалідністю, як приклад позитивних історій, які могли б бути в новинах і в програмах Суспільного, і як пан Докаленко особисто до цього ставиться?

Віталій Докаленко відповів, що він не розділяє людей за жодним принципом, всі люди рівні.

Людмила Березовська поцікавилася, як пан Докаленко збирається підіймати вмотивованість персоналу?

Віталій Докаленко зауважив, що на сьогодні середня зарплата на Суспільному майже дорівнює середній зарплаті на комерційних каналах. Повинно бути престижно працювати на Суспільному, люди повинні пишатися тим, де вони працюють, як працюють і що вони там роблять.

Дмитро Ананьєв зазначив, що в Україні проживає понад 130 національностей, і, звичайно, вони хочуть бути почутими. Д. Ананьєв поцікавився, як пан Докаленко, якщо стане керівником Суспільного, задовольнить це бажання?

Віталій Докаленко відповів, що відразу всіх задовольнити буде важко, потрібно шукати форми, формати, як про це показувати. Можливо створити тревел-реаліті про всі національності, які проживають в Україні.

Світлана Остапа запитала, як, на думку пана Докаленка, має виглядати канал UA: ПЕРШИЙ через рік за його керівництва компанією, які програми будуть в ефірі, які будуть вилучені з ефіру і які будуть показники рейтингу?

Віталій Докаленко відповів, що через рік буде побудовано сталі лінійки мовлення, створено якісне ранкове мовлення, створено ток-шоу для жіночої аудиторії, реаліті та низку документальних фільмів. Через рік можна вийти на показник рейтингу 2-3%.

Світлана Остапа поінформувала, що в кінці 2021 року Наглядова рада має затвердити концепцію регіонального мовлення АТ «НСТУ», яку розробляє правління. С. Остапа попросила пана Докаленка назвати три основні завдання, які повинні бути прописані в цій концепції.

Віталій Докаленко відповів, що побудова якісного регіонального мовника, який буде забезпечувати потреби регіонального мовника на тій території, на яку він мовить, потребує вивчення.

Світлана Остапа запросила до виступу Цибулю Оксану Володимирівну.

Оксана Цибуля розпочала виступ: «За останніми даними 0,23% – частка Суспільного. Аудиторія – 65+. Я хочу це змінити.
Ми не можемо йти шляхом ВВС. Прикладів успішних суспільних мовників у світі багато. І компанія, яка почала своє існування 99 років тому (я кажу про ВВС) як приватна радіокомпанія, не може бути прикладом для прямого наслідування українським Суспільним, яке формувалося на базі низки державних телерадіокомпаній. ВВС – це карго-культ.

Українське Суспільне, яке за законом все ж таки поки що, перш за все, телебачення і радіомовлення, на мою думку, має виробляти контент. Гідний контент, який захочуть дивитися всі. Так, важко робити різножанровий контент з дотриманням всіх вимог, які стоять перед Суспільним. Важко, але можливо. Тому я не розділяю той шлях, яким рухається Суспільне зараз – нагромадження великої кількості платформ, утримання всіх адміністративних будівель і нуль контенту. «Нуль – контенту» – це моє оціночне судження. Я працювала продюсером і знаю, що філії можуть і хочуть робити більше. І для цього не потрібні захмарні суми. Для цього потрібна децентралізація і працююча, нехай і бюрократична, але працююча система.

За законом Суспільне має бути різножанровим, щоб «сприяти якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб населення України, у тому числі шляхом створення та поширення економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп».

Можна нескінченно говорити про недостатнє фінансування Суспільного. Але.

По-перше, досить дивно фінансувати Суспільне з державного бюджету і казати про незалежність. При такій моделі фінансування незалежне Суспільне завжди буде залежати від примх політичних структур та окремих депутатів. До речі, ВВС фінансується через окремий податок. Але такий шлях нам теж не підходить. Єдиний шлях, який я бачу, – стати привабливим для рекламодавців, привабливими для інших приватних компаній, які захочуть платити нам роялті за вироблений контент. І ми таке майже зробили на Суспільному у Дніпрі, щоправда, ми так і не дочекалися розрахунків по роялті з центральної дирекції. Вочевидь заробляння грошей (хоч і потроху) – не в пріоритеті. Як і вироблення різножанрового контенту. Таким шляхом (стати привабливим для рекламодавців) пішов британський Channel 4. Має статус громадського мовника. Channel 4 заробляє на рекламі, а також публікує матеріали, які можна подивитися (почитати) лише за підпискою. Звичайно, до такої моделі фінансування можна прийти лише поступово. Спочатку існувати за підтримки державного бюджету, а потім вже самостійно. Але цього треба прагнути, бо найлегше отримувати фіксовану суму з бюджету і взагалі не думати про прибутковість медіа. Державне фінансування збільшує корупційні ризики. І досить дивно на одному із зібрань, від далеко не останньої людини у компанії чути: «Відверто, ми не готові до цих грошей. Їх ще треба встигнути освоїти». Жодним чином нікого не звинувачую, але дуже прикро, коли гроші людей, які сплачують податки, «швидко освоюють» у будь-який спосіб. Така реальність державного фінансування загалом.

На мій погляд, утримувати стільки платформ, скільки утримує Суспільне можуть собі дозволити лише дуже заможні країни. Треба все це оптимізувати. Тому, на мій погляд, логічно визначити пріоритетну платформу і зосередитись на її розвитку. Коли 24 регіональні канали та UA: ПЕРШИЙ транслюють одне й те саме, маючи при цьому різні ліцензії, у мене, як і у будь-якого глядача, виникає питання. Навіщо вони всі транслюють один контент у той самий час? А на все це витрачаються кошти. І при цьому контенту немає і немає рейтингів. А ще за власні кошти я дивлюся старі документалки про природу або австралійське реаліті «Фермер шукає дружину» 2008 року випуску.

За результатами установчого дослідження Індустріального телевізійного комітету (вибірка – 4406 домогосподарств по всій Україні, період жовтень – грудень 2018 року), лише 28% від загальної кількості домогосподарств з телевізорами дивляться телебачення у цифрі (через супутник – 33,8%, кабель – 29%, цифровий ефір – 28%, IPTV (мається на увазі телебачення через інтернет на телевізорі) – 4,5%). У 2020 році Суспільне дозволяло собі трансляцію в аналогу, цифрі та супутнику. І все б нічого, якби контент був і проблем з грошима не було.

Дивною виглядає і ситуація із супутниковим мовленням каналів. У той час як всі канали з так званої великої четвірки медіахолдингів (StarLightMedia, Медіа Група Україна, 1+1 media, Inter Media Group), які мають сукупну частку 70% (68,23%) всієї аудиторії країни, знаходяться на супутнику Astra 4A, канали Суспільного знаходяться на супутнику Amos 3/7, де немає жодного з представників великих медіахолдингів. Досить незручно для користувача змінювати налаштування.

І, до речі, Марк Томпсон, який керував ВВС з 2004 по 2012 рік, казав, що «ризик для BBC, як і для інших старих медіакомпаній, полягає в тому, що його спосіб доставки або стиль контенту застряг, сфокусувавшись на існуючій аудиторії, і ВВС не зможе залучити молодь. Це виклик для New York Times, The Economist, усіх нас, але для BBC – це надзвичайно важливо, оскільки його фінансування зумовлене його здатністю звертатися до всіх: як молодих, так і старих».

Залучення платоспроможної аудиторії зробить канал привабливим для рекламодавців. Це не означає відмову від існуючої аудиторії, це означає її розширення.

Залучивши рекламодавців, можна поступово відходити від існуючої моделі фінансування. У першій редакції закону про Суспільне від 2014 року так і було прописано, що Суспільне не може постійно фінансуватися за рахунок державного бюджету. Але потім цю норму змінили.

І треба відмовитись від такої кількості приміщень та землі. Передати їх на баланс держави. Обґрунтувати, прописати, знайти шлях. І знову ж, зменшити навантаження на бюджет та знизити корупційні ризики для тих людей, які прагнуть очолити Суспільне.

Треба мінімізувати всі корупційні ризики, щоб врешті в очільників Суспільного не було стільки кримінальних проваджень, а співробітників регіонів не викликали на допити про розкрадання керівництвом грошей на грантах.

І необхідно виділяти гроші на промо. Бо зараз Суспільне навіть не дуже активно анонсує власні нові програми на власних платформах. Ну, і знову ж, важко дізнатися про нові програми на Суспільному, якщо їх анонсують лише на Суспільному, у якого частка 0,23%. Замкнуте коло, яке можна і треба розірвати. Шановні члени Наглядової ради, дайте Суспільному шанс на зміни та сталий розвиток. Я вірю, що зі мною, з Андрієм Шаповаловим, з Віталієм Докаленком у Суспільного є такий шанс».

Людмила Березовська зауважила, що пані Оксана в програмі розвитку написала про порушення статті КЗпПУ на Суспільному, і попросила уточнити, які саме статті КЗпПУ порушуються?

Оксана Цибуля відповіла, що коли вона працювала продюсером філії і намагалася вносити пропозиції, то її не вислуховували, і це порушення статті 214 КЗпПУ.

Людмила Березовська поцікавилася, на думку пані Оксани, який бюджет має бути в кожній філії, який штат та які функції він має виконувати?

Оксана Цибуля відповіла, що вона подавала пропозиції щодо штату Дніпровської регіональної дирекції, і це 60 штатних одиниць, бюджет – на рівні теперішнього – 700 тис. грн.

Олександр Павліченко нагадав, що якщо кандидатка вважатиме запитання членів Наглядової ради і свою відповідь на нього такими, що не підлягають оприлюдненню, то кандидатка має право вимагати розгляду цього запитання в непублічному режимі. О. Павліченко зауважив, що пані Оксана у програмі розвитку вказала на низку недоліків у сьогоднішній роботі Суспільного мовника. І поцікавився, чи має кандидатка свій бекграунд з розробки правових норм, розробки документів, розробки концепцій документів, тобто, наскільки кандидатка може оцінювати необхідність і підготовку змін або на рівні закону, або на рівні підзаконних документів? О. Павліченко попросив кандидатку назвати декілька переваг та недоліків Суспільного мовника, якщо порівнювати з державними та комерційними мовниками.

Оксана Цибуля відповіла, що вона журналістка за освітою й із законодавчих питань консультується з юристами. Головною перевагою Суспільного мовника є незалежність, а головний недолік – це низький рейтинг.

Вячеслав Козак зауважив, що пані Оксана два роки працювала продюсером філії і знає ситуацію зсередини. Деякі журналісти говорять про занепад регіонального мовлення та про звільнення професіоналів. Також існує проблема із будинками радіо в деяких філіях, які не використовуються. В. Козак поцікавився, чи переймалася пані Оксана цими проблемами і, якщо стане головою правління Суспільного, чи буде щось змінювати чи продовжить курс, який є сьогодні? І чи потрібно зменшувати або збільшувати обсяг регіонального мовлення?

Оксана Цибуля відповіла, що продовжувати теперішній курс точно не буде, потрібно змінювати, філії мають стати продакшенами. У Дніпровській філії не звільняли людей, люди звільнялися самі, деякі не захотіли працювати під керівництвом пані Оксани. Щодо обсягу мовлення, то в кожної філії є свої сильні сторони, і саме ці сторони потрібно розвивати.

Дмитро Ананьєв зазначив, що в Україні проживає понад 130 національностей, і, звичайно, вони хочуть бути почутими. Д. Ананьєв поцікавився, як пані Оксана, якщо стане керівницею Суспільного, задовольнить це бажання?

Оксана Цибуля відповіла, що гарна ідея – проведення пітчингів для нацменшин, представники нацменшин дуже зацікавлені створювати проєкти про себе самі.

Наталія Гарач поцікавилася, як кандидатка бачить людей з інвалідністю у Суспільному, яке особисте ставлення у пані Оксани до людей з інвалідністю і чи можуть вони працювати на Суспільному?

Оксана Цибуля зазначила, що для неї найвища форма толерантності – це не помічати, що це люди з інвалідністю, не акціонувати увагу, що це люди з інвалідністю, бачити їх рівними. Люди з інвалідністю мають право і можуть працювати на Суспільному.

Світлана Остапа поцікавилася, чи знає пані Оксана, який зараз бюджет каналу UA: ПЕРШИЙ і як, на її думку, має виглядати канал UA: ПЕРШИЙ через рік за її керівництва компанією, які програми будуть в ефірі, які будуть вилучені з ефіру і які будуть показники рейтингу?

Оксана Цибуля відповіла, що за один рік важко суттєво підняти показники рейтингу, підняття показника на 0,2 % – це вже досягнення. Потрібно урізноманітнювати жанри, виробництво контенту – перш за все.

Світлана Остапа повідомила, що в кінці 2021 року Наглядова рада має затвердити концепцію регіонального мовлення АТ «НСТУ», яку розробляє правління. С. Остапа попросила пані Оксану назвати три основні завдання, які повинні бути прописані в цій концепції.

Оксана Цибуля відповіла, що перше – це децентралізація в рішеннях, друге – це фіксований бюджет для кожної філії, третє – це розподіл виробництва контенту за тематикою між філіями.

Галина Титиш звернула увагу, що в програмі розвитку кандидатки зазначена одна мета. Це єдина мета чи є інші?

Оксана Цибуля відповіла, що вона зазначила основну мету.

Галина Титиш запропонувала Оксані Цибулі назвати три основні особисті досягнення, які демонструють лідерські, управлінські якості, і можуть переконати членів Наглядової ради, що вона зможе впоратися з керівництвом такою великою корпорацією як Суспільне мовлення.

Оксана Цибуля відповіла, що це вміння згуртовувати і мотивувати колектив; вміння виготовляти контент, який зацікавив комерційних мовників; вміння швидко навчатися. О. Цибуля запевнила, що вона зможе керувати Суспільним мовником.

Світлана Остапа запросила до виступу Чернотицького Миколу Миколайовича.

Микола Чернотицький розпочав виступ: «Ми спільно із командою розробили програму розвитку АТ «НСТУ», відповідаємо за кожен пункт програми і готові їх реалізувати. У програмі виконано SWOT-аналіз компанії, в якому зазначені сильні сторони: незалежність, фінансова доброчесність, відповідність журналістським стандартам, наявність різних платформ, професійна і цілісна команда, унікальний архів відео- та аудіоматеріалів, розгалужена мережа філій, підтримка та розуміння міжнародних партнерів, членство в ЄМС, гарантований соціальний захист працівників; слабкі сторони: репутаційна спадщина державного медіа, короткий горизонт планування, зарегульованість процедур, наслідки об’єднання, складність розбудови нових бізнес-процесів між структурними підрозділами, наявність невмотивованого персоналу, технічна відсталість, компанія потребує суттєвих капіталовкладень в оновлення технічної бази, наявність неліквідних активів; можливості: розвиток мобільної індустрії, зміна способу споживання контенту від лінійних медіа до онлайн, розвиток OTT-платформ, виграшна динаміка споживання медіа під час карантинних заходів, готовність великих продакшн-компаній співпрацювати із Суспільним; загрози: бюджетування компанії залежить від політичного рішення Верховної Ради, політичний тиск на роботу Суспільного мовника, незабезпечення капітальними видатками компанії, несформоване розуміння суспільством важливості Суспільного мовника, недружнє законодавство до спільного виробництва контенту з приватними компаніями, законодавча зарегульованість операційних процесів порівняно з приватними медіа, обмеження у використанні бюджетних коштів на потреби промо.

Основні завдання контентної політики: інформувати через новини та власні розслідування, пояснювати процеси через дебати та ток-шоу, надихати до самовдосконалення та навчання через спортивні трансляції, музичні концерти, історії успіху, демонструвати різноманітність та об’єднувати різні групи через контент для та про національні спільноти, контент про регіони, навчати та спонукати до розвитку критичного мислення через дитячий контент, просвітницьке мовлення, розвивати українську ідентичність через серіали про відомих українців, розважати через комедійні серіали, художні фільми, розважальні шоу, створювати нові сенси та підтримувати вразливі групи, створюючи контент, який мотивує на розвиток та повагу до «іншості».

На сьогодні демографічна структура телевізійних та радіоактивів НСТУ обслуговує потреби здебільшого старших категорій населення. Новостворені онлайн-активи надали доступ до молодших аудиторій, проте відразу кілька ключових для розвитку українського суспільства вікових груп усе ще залишаються без послуг Суспільного. Тож завдання компанії на найближчі роки – створити активи, що могли б контактувати з новими цільовими аудиторіями. Зміни в медіаспоживанні населенням України впродовж останніх років демонструють сталу тенденцію до надання пріоритету отримання інформації з онлайн-платформ. Зважаючи на падіння телеперегляду та «старішання» аудиторій класичних медіа, онлайн-платформи є єдиним способом доставляння інформації до аудиторії, молодшої за 45 років, а отже, контентним та дистрибуційним фокусом Суспільного на найближчі роки має стати принцип «digital-first».

Щоб виконати стратегічне завдання та увійти в топ-3 за довірою аудиторії, новини Суспільного: утримують позицію номер один з дотримання журналістських стандартів, будують міцний зв’язок зі своєю аудиторією, висвітлюють складні історії, які підіймають дискусії в суспільстві, розповідають історії успіху, які надихають на нові звершення, пропонують конструктивну журналістику, подають новини в контексті, розвивають оригінальну журналістику, власну експертизу в суспільно важливих темах на всіх платформах, інформацію суспільного значення (політика, економіка, культура, злочинність тощо) подають збалансовано, без переважання однієї з тематик, суспільне зосереджується на якісній, глибокій, змістовній журналістиці і постійному вдосконаленні знань журналістів.

Щоб виконати стратегічне завдання й увійти в топ-10 за часткою 18+ та збільшити аудиторію віком 45–50 років телеканал UA: ПЕРШИЙ: зберігає акцент на якісних, незаангажованих, рівновіддалених від політичних груп впливу передачах новин, найякісніші новини – на «ПЕРШОМУ»; інвестує у виробництво масштабних дискусійних форматів; запроваджує лінійку якісного соціального ток-шоу; створює нові рейтингоутворюючі формати щорічно відповідно до контентної політики; залучає нові аудиторії через збільшення частки розважального контенту в сітці мовлення (вікторини, сімейні змагання, скетч-шоу, сатира та інше); тримає у фокусі масштабні події, що привертають увагу максимально широкої аудиторії: суспільно-політичні, міжнародні, спортивні, релігійні тощо та здійснює їхні прямі трансляції; розвиває напрям незалежних журналістських розслідувань; інвестує в збільшення кількості якісного українського та закордонного серіального контенту (включаючи виробництво власного художнього та документального), який матиме потенціал утримувати глядача у передпраймових та праймових слотах, стабілізуючи та збільшуючи цільові показники.

Щоб виконати стратегічне завдання та увійти в топ-25 за часткою 18+ канал UA: КУЛЬТУРА: висвітлює культурні події національного та міжнародного рівня; співпрацює з провідними діячами культури та мистецтва країни; виробляє документальні фільми та серіали на культурну та соціальну тематику; розробляє та запускає щоденні та щотижневі формати на власних майданчиках; збільшує бібліотеку ексклюзивного художнього контенту; здійснює партнерство з головними осередками та інституціями країни, що є амбасадорами сучасної української культури; створює лінійки концертів народної та популярної музики, що відповідає прямому запиту цільової аудиторії телеканалу; створює іміджеві лінійки концертів молодої української музики для популяризації українських виконавців серед аудиторії загальнонаціонального телеканалу; проводить презентації головних літературних прем’єр країни; створює спецпроєкти з головних світових культурних подій.

Щоб виконати стратегічне завдання та увійти в топ-20 за часткою 18+ регіональне мовлення: збільшує кількість локального інформаційного контенту; створює майданчики для локальних дискусій; виробляє локальні розслідування; нарощує можливості для виробництва контенту локальними продакшенами; виходить на гіперлокальні аудиторії; оновлює лінійки закупних документальних циклів; розширює лінійки ігрових серіалів.

До 2025 року Українське радіо має увійти в топ-10 індустріального рейтингу (за цільовою та комерційною аудиторіями) завдяки тому, що УР-1 як суспільно-політичний радіоканал НСТУ буде радіомайданчиком номер один для політичних дискусій, спеціальних радіотрансляцій, спецпроєктів національного масштабу та виїзних студій на топових форумах. УР-1, «Радіо «Промінь», «Радіо «Культура» мають стати першими у своєму сегменті. У планах – виробництво аудіоконтенту в тісній співпраці з онлайн-платформами шляхом виробництва подкастів: створення та дистрибуція унікального на ринку радіоконтенту. У питанні мережі передавачів радіостанцій АТ «НСТУ» головне завдання – тотальне покриття FM-сигналом «Українського радіо» (УР 1) всієї України добудова FM-мережі «Радіо «Промінь» (УР-2) і «Радіо «Культура» (УР 3) у найбільших містах України. Новою метою для мережі обласних редакцій радіо (філій НСТУ) стане, крім продовження лінійного мовлення у відрізках Українського радіо, розбудова системної роботи з виробництва аутсорсного контенту (пошук та реалізація проєктів незалежних студій на часткове виробництво радіопередач).

Основна мета онлайн-медіаактивів Суспільного увійти у топ-10 новинних сайтів за величиною аудиторії (за вимірюванням Gemius). Завдання: виробництво діджитал-орієнтованого контенту; розбудова та актуалізація соціальних мереж; охоплення аудиторії віком до 45 років; розробка єдиної екосистеми медіаактивів.

Новим замінником лінійної моделі споживання є система потокового відео. Це місце переходу класичного телебачення в онлайн. Згідно з дослідженням EBU Media Intelligence Service – PSM VOD Landscape майже всі Європейські суспільні мовники мають потокову платформу або анонсували її запуск. Потокова платформа OTT/VOD має стати основним напрямом роботи Суспільного на найближчі чотири роки та місцем зустрічі з новими аудиторіями. Розвиток власної ОТТ-системи є критичним, тому що це питання виживання традиційних медіакомпаній. Мета створення ОТТ-системи Суспільного – у комплексному залученні нових аудиторій (які перебувають поза межами досягнення традиційних медіа) до сучасного розважального, просвітницького, інформаційного та суспільно важливого українського контенту на безкоштовній основі в зручний спосіб. Технологія OTT охоплює лінійний (онлайн-трансляцію з функцією запису) та нелінійний контент VOD (відео на замовлення), до якої може увійти архів лінійних медіаактивів Суспільного. Створення архітектури OTT охоплюватиме всі платформи Суспільного, отже, ОТТ стане тим місцем, де платформи вийдуть із режиму телебачення, радіо, діджитал та перейдуть у режим відео та аудіо. Національна платформа співіснуватиме з міжнародними цифровими гігантами, які монополізують права на блокбастери (фільми, серіали, шоу) та майже всі міжнародні спортивні змагання. Тому локальний український високоякісний контент – пріоритетний шлях наповнення платформи.

Соціально відповідальний контент: виробництво загальнонаціональних проєктів українською мовою; залучення представників / представниць національних спільнот та корінних народів до розробки проєктів та офлайн-заходів; створення кореспондентських пунктів у містах / селах компактного проживання нацспільнот та корінних народів; створення окремого майданчика на платформі Суспільного з контентом, який відображає різноманітність; розробка і реалізація ключового загальнонаціонального медіатренінгового проєкту «Прикордоння»; окремий вектор діяльності щодо чутливих нацспільнот.

Платформа UA: КРИМ: збереження у порядку денному громадянина України пам’яті про окупацію півострова та актуалізація поточної ситуації в Криму; налагодження громадянського діалогу; фіксація актів російської агресії в Криму; збереження культурної спадщини та розвиток мови корінних народів Криму; цикли програм про корінні народи Криму; пояснення та актуалізація в суспільстві інформації про міжнародний контекст щодо Криму.

Протидія дезінформації та пропаганді: популяризація механізмів, що ідентифікують пропаганду та дезінформацію; участь у підвищенні рівня медіаграмотності населення; співпраця з фактчекінговими агенціями; створення контенту з новими сенсами в стилі «over propaganda».

Інклюзивність: протидія дискримінації відповідно до статті 21.1 Хартії основних прав Європейського Союзу; інтеграція та залучення, доручення до прийняття рішень щодо виробництва контенту відповідних груп населення; репрезентативність та доступ, працівником компанії може стати кожен; покращення охоплення, відшукування історій, що не були розказані або почуті раніше; адаптація контенту для людей з інвалідністю.

Корпоративна культура: розвиток культури інноваційної компанії; підвищення рівня залученості працівників, спільне розуміння місії та цінностей компанії; продовження впровадження грейдингової системи оплати праці; посилення функціональної спроможності Академії суспільного мовлення як навчального центру; введення в роботу індивідуальних планів розвитку працівників, запуск лідерських програм, створення ціннісних профілів керівництва та менеджменту компанії.

Операційні процеси: перетворення операційного блоку в повноцінну сервісно-орієнтовану службу; скорочення часу на запуск проєктів; завершення процесів щодо створення чітких правил, регламентів та процедур; діджитал-трансформація операційних процесів, впровадження системи планування ресурсів та внутрішньої системи управління проєктами; побудова надійної та однорідної IT-інфраструктури з відповідними правилами та регламентами роботи; подальше повноцінне запровадження системи управління ризиками.

Суспільне володіє як унікальними матеріальними та нематеріальними активами, так і активами, що майже повністю втратили цінність і лише обліковуються Суспільним. Пріоритетами у роботі з матеріальними активами є: систематизація наявних активів (земельних ділянок, рухомого і нерухомого майна), їх оптимізація та закріплення за власниками бізнес-процесів; адвокація внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо можливості відчуження майна, яке не використовується; удосконалення бізнес-процесів з надання послуг з оренди приміщень та обладнання. Пріоритетами у роботі з нематеріальними активами є: створення системи управління об’єктами інтелектуальної власності; оптимізація та вдосконалення бізнес-процесів з продажу прав інтелектуальної власності.

Реорганізація комерційної складової це: збільшення ролі цифрового контенту, перебудова надання послуг; комерційні доходи від оренди та монетизація унікальних об’єктів інтелектуальної власності Суспільного; створення власної безкоштовної ОТТ/VOD-платформи, це надасть відчутну конкурентну перевагу на національному ринку та дозволить додатково залучати рекламу та спонсорство для цифрових продуктів; продаж прав на використання власного контенту; запровадження краудфандингових спільнот з однодумців; приріст доходів від активу Будинку звукозапису Українського радіо.

До основних стейкхолдерів, із якими взаємодіє Суспільний мовник як інституція, належать: Наглядова рада, акціонер, державна або місцева влада, міжнародні партнери та донори, лідери думок, громадські організації, локальні спільноти, суспільство. Взаємодія з Наглядовою радою як органом управління Суспільного мовника базується на положеннях, визначених Законом, Статутом компанії, Кодексом корпоративного управління, Положенням про Наглядову раду. Взаємодія з акціонером базується на принципах, визначених Законом, Статутом та Кодексом корпоративного управління, із розумінням, що акціонер не може втручатися в поточну господарську діяльність компанії, здійснювати повноваження інших органів управління або мати вплив на реалізацію та формування редакційної політики. Для взаємодії з органами державної та місцевої влади буде запроваджено окремий GR-напрям, розроблена та імплементована GR-стратегія, у рамках якої на регулярній основі буде здійснюватися комунікація та заходи з метою донесення політикам та представникам органів державної влади інформації щодо досягнень Суспільного мовника, його цінностей та пріоритетів діяльності компанії. Створення Суспільного мовника та, власне, реформа суспільного мовлення відбулася завдяки підтримці міжнародних партнерів і донорів. Подальша взаємодія має базуватися на принципах довіри, відкритості і прозорості з метою формування тривалих партнерських зв’язків, регулярного залучення як матеріальної, так і дипломатичної підтримки для завершення реформи Суспільного мовника. Взаємодія з лідерами думок полягає у посиленні інформаційної співпраці. Взаємодія з громадськими організаціями полягає в інформаційній та партнерській співпраці. Взаємодія зі спільнотами – у створенні умов для діалогу. Крім взаємодії з суспільством через контент, що розповсюджується на основних платформах, Суспільне мовлення також інвестує свої знання та досвід у розвиток усього суспільства через Академію суспільного мовлення, інкубатори ідей та акселератори проєктів.

Розподіл функціональних повноважень між членами правління відбувається за логікою збереження платформного розподілу та адміністративно-сервісних напрямів, що обслуговують ці платформи.

Голова правління
1. Член правління, відповідальний за новини та онлайн-платформи;
2. Член правління, відповідальний за платформу радіо та аудіоконтент;
3. Член правління, відповідальний за платформу телебачення;
4. Член правління, відповідальний за операційну діяльність;
5. Член правління, відповідальний за стратегічний розвиток та комунікацію;
6. Член правління, відповідальний за технічний, IT-напрям та дистрибуцію.

Очікувані результати за напрямами роботи: розширення аудиторій, стала динаміка зростання кількісних показників – входження в топ-10 основних медіаактивів; інформування, новини – в топ-3 за довірою; принцип «Digital-first»: запущена OTT-платформа Суспільного (виробник художніх форм, документальних стрічок, серіалів, анімації тощо); якісна конкуренція, регулярні пітчинги на національному та локальному рівнях; вплив на ринок, номер один серед медіа з дотримання журналістських стандартів; охоплення, медіаактиви Суспільного взаємодіють з усіма віковими групами та соціальними верствами населення; відкриті для світу і світ відкритий для нас, участь у міжнародному копродакшені; стратегічна доступність: розбудова тотального покриття УР; наближеність та залучення: гіперлокальна мережа репортерів; розвиток корпорації: автоматизація основних бізнес-процесів.

Катерина Батенко зауважила, що у пана Миколи вже є певне бачення, хто буде членом правління в його команді і поцікавилася, чи є в нього план Б, якщо Наглядова рада не затвердить запропонованих кандидатур на посаду членів правління, і чи усвідомлює кандидат свій рівень відповідальності як керівника Суспільного мовника, і чи готовий до такої відповідальності?

Микола Чернотицький відповів, що затвердження членів правління належить до компетенції Наглядової ради, і він ці повноваження поважає та готовий представити членів своєї команди Наглядовій раді. Якщо щодо призначення когось із команди на посаду члена правління будуть аргументовані заперечення – можливо, відбудеться заміна кандидата. Хоча керівників такого рівня важко знайти. М. Чернотицький заявив, що розуміє свою відповідальність в разі обрання його головою правління.

Катерина Батенко запитала, чи може пан Микола назвати особисте недопрацювання чи поразку на посаді члена правління, яку б він хотів виправити.

Микола Чернотицький відповів, що помилкою було створення у 2018 році структури, яка передбачала колективне прийняття рішень, а працівники не були до цього готові. Це суттєво загальмувало певні процеси в компанії.

Олексій Харченко запитав, що на думку пана Миколи потрібно зробити, щоб Суспільне і канал UA: ПЕРШИЙ увійшли в топ-6 каналів за рейтингом? У програмі зазначено введення нових форматів, О. Харченко попросив назвати приклади таких форматів і що заважало реалізувати ці формати раніше?

Микола Чернотицький відповів, що для того, щоб канал UA: ПЕРШИЙ увійшов у топ-6 каналів за рейтингом, потрібно закрити всі інші платформи Суспільного і всі ресурси перенаправити на один канал, і тоді, можливо через 6-8 років, це відбудеться. Щодо нових форматів, то наразі оголошено мистецький конкурс на соціальне ток-шоу і конкурс на розважальні проєкти, реалізувати раніше такі проєкти заважала відсутність коштів.

Олексій Харченко поцікавився, чи планує Микола Чернотицький зі своєю командою переходити в діджиталі від реферального контенту до директу?

Микола Чернотицький відповів, що переадресування на сторінки Суспільного іде із соцмереж, і користувачі заходять напряму на сторінки Суспільного. Звичайно краще, коли користувачі заходять на сторінку Суспільного напряму, і хотілося б, щоб цей показник становив не менше, ніж 50%, але відмовлятися від переадресування також не потрібно. Прямі переходи можна досягти якісним SEO та якісним контентом на цьому ресурсі.

Олексій Харченко запитав, яке фінальне бачення у пана Миколи щодо регіональних дирекцій Суспільного: це буде філія, це буде хаб, чи це буде окремий регіональний канал?

Микола Чернотицький відповів, що планується у регіональних дирекціях діджитал-платформа, радіоплатформа окремо, а буде один телевізійний канал із регіональними включеннями.

Олександр Павліченко поцікавився щодо юридичних боргів, які має на сьогодні Суспільне, наскільки пан Микола бачить себе активним щодо відстоювання інтересів Суспільного і чи не боїться порушення кримінальних справ проти себе особисто. Яким чином ситуація з Covid-19 вплине на Суспільне в частині змін, що відбуваються із суспільством, із введенням локдаунів?

Микола Чернотицький відповів, що завдання Суспільного мовника – це інформування населення. Інформація має бути правдивою. Суспільне проводило марафон під час введення локдауну, також постійно в новинах висвітлює цю тему. Щодо кримінальних справ, то з 19 відкритих справ 16 вже закриті. Правління і надалі буде робити все можливе для захисту та відстоювання прав Суспільного в усіх напрямах.

Вячеслав Козак висловив побажання в разі обрання пана Миколи головою правління зробити Суспільне зоною, де панує українська мова. В. Козак поцікавився: чи було, на особисту думку Миколи Чернотицького, правильним рішення щодо знищення кореспондентської мережі за кордоном, і чи потрібні Суспільному власні кореспонденти за кордоном.

Микола Чернотицький відповів, що Суспільному потрібна кореспондентська мережа за кордоном, але вона має бути професійною та якісною. За умови достатніх ресурсів можна буде планувати створення власної кореспондентської мережі за кордоном.

Вячеслав Козак нагадав, що було відключено передавач, який транслював Українське радіо на середніх хвилях і був розміщений в селі Луч Миколаївської області у зв’язку з недофінансуванням. Питання відновлення роботи цього передавача це питання інформаційної безпеки країни. Наглядова рада розглядала це питання і ухвалила рішення звернутися до правління з пропозицією закласти в бюджеті кошти для придбання сучасного передавача. В. Козак запитав у М. Чернотицького, чи планує правління придбати передавач, який би покривав своїм сигналом Крим, частину Росії та непідконтрольні Україні території України.

Микола Чернотицький повідомив, що Суспільне відновило мовлення на середніх хвилях. Придбання сучасного твердотільного передавача потребує значних коштів та суттєвих капітальних видатків протягом декількох років. На сьогоднішній рік Суспільне має 32 млн капітальних видатків. Правління наразі проводить перемовини з концерном РРТ для того, щоб такий передавач придбав концерн, який здійснює трансляцію сигналу. Таким чином, концерн зменшить свої видатки, а Суспільне зекономить значні кошти. Питання наразі на стадії перемовин.

Вадим Міський поцікавився, як кандидат бачить спортивне мовлення на Суспільному, та якими є плани щодо його розвитку.

Микола Чернотицький відповів, що правління вже над цим працює, на регіональних каналах нещодавно відбулася трансляція найбільших міжнародних змагань з тенісу Кубка Девіса. Суспільне має права на показ змагань з біатлону, з легкої атлетики, Олімпіади та деякі інші, але забезпечення трансляції цих змагань буде залежати від наявності коштів. Також планується ширше висвітлення локальних змагань з масових видів спорту.

Вадим Міський запитав, як пан Микола бачить розвиток бренду «Українське радіо» в системі Суспільного мовлення, чи планується зміна назви. З якою назвою планується розміщувати його в інтернеті?

Микола Чернотицький відповів, що Суспільне мовлення зараз оперує багатьма брендами, і багато компаній успішно це роблять. Зміни назву бренду «Українське радіо», якому вже 96 років, у планах немає.

Галина Титиш поцікавилася, як буде виглядати задоволення освітніх потреб українців після реалізації програми розвитку кандидата, і попросила відповісти, чим канал UA: ПЕРШИЙ буде відрізнятися через декілька років від теперішнього.

Микола Чернотицький відповів, що Суспільне має створювати контент? який буде спонукати молоде покоління до навчання, в пріоритеті буде діджитал-платформа. М. Чернотицький висловив сподівання, що нові відібрані на конкурсах проєкти покращать рейтинг каналу UA: ПЕРШИЙ, також буде закуплено фільми українського виробництва та більш якісні фільми закордонного виробництва, на які цього року виділено більше коштів.

Світлана Остапа запитала, які показники рейтингу каналу UA: ПЕРШИЙ очікуються до кінця року під керівництвом пана Миколи.

Микола Чернотицький відповів, що відповідно до річного плану діяльності АТ «НСТУ» частка становитиме 1,06, і хотілося б, щоб частка каналу росла кожного року не менше ніж на 15 %.

Наталія Гарач попросила пояснити більш детально пункт програми розвитку щодо протидії дискримінації людей з інвалідністю та висловити своє бачення людей з інвалідністю на Суспільному.

Микола Чернотицький зауважив, що будь-якої дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, етнічного походження, інвалідності та ін. не може бути на Суспільному. У приміщеннях компанії створено всі умови для вільного пересування людей з інвалідністю, працівником компанії може стати кожен, хто має відповідні знання та навички, кожен працівник має право на кар’єрне зростання та особистісний розвиток, кожному працівнику гарантується доступ (безбар’єрність) для виконання своїх обов’язків.

Наталія Гарач запитала, чи працюють журналісти Суспільного з першоджерелами при підготовці сюжетів до ефіру, чи звертаються до організацій, до відання яких належить сюжет.

Микола Чернотицький зазначив, що відповідно до регламентів журналісти мають звертатися до першоджерел при підготовці сюжетів для новин.

Людмила Березовська запитала, яким чином планується зробити канали «Радіо «Промінь» та «Радіо «Культура» першими у своєму сегменті?

Микола Чернотицький відповів, що «Радіо «Промінь» – серед музично-розважальних станцій з україномовним контентом, УР-3 «Радіо «Культура» – серед аналітичних і просвітницьких радіо. Планується розбудова мережі цих каналів у найбільших містах України, виробництво аудіоконтенту в тісній співпраці з онлайн-платформами, виробництво аутсорсного контенту, пошук та реалізація проєктів незалежних студій на часткове виробництво радіопередач.

Людмила Березовська зауважила, що акціонерне товариство, на її думку, передбачає отримання прибутку, і запитала, яка думка у пана Миколи щодо цього?

Микола Чернотицький поінформував, що європейські суспільні мовники отримують до 20 відсотків доходів від реклами. Наразі Суспільне в Україні отримує доходи від реклами та здавання в оренду приміщень, хотілося б отримувати доходи від діджитал-платформи та від продажу авторських прав. Правління працює над проєктом зміни моделі фінансування Суспільного мовника, яка була б більш стабільною.

Людмила Березовська запитала, як пан Чернотицький планує мотивувати персонал?

Микола Чернотицький відповів, що є два фактори мотивації працівників: людина має бути задоволена – це включає рівень заробітної плати, приміщення, в якому вона працює, обладнання, на якому вона працює; і людина має бути вмотивована та бачити перспективи власного зростання, кар’єрного зростання. І тільки за наявності цих двох факторів та у разі правильної HR-стратегії компанія отримує вмотивованих працівників, які ефективно працюють.

Світлана Остапа попросила пана Чернотицького назвати три основні завдання, які повинні бути прописані в концепції регіонального мовлення, яку має затвердити Наглядова рада в кінці 2021 року.

Микола Чернотицький відповів, що це – збільшення інформаційного мовлення, збільшення регіонального контенту на центральному каналі радіо, розвиток цифрових платформ.

Світлана Остапа запросила до виступу Шаповалова Андрія Анатолійовича.

Андрій Шаповалов розпочав виступ: «Я поясню, в чому полягає практичний, а не теоретичний зміст моєї програми розвитку, як далі розбудовувати ту інституцію, яку почали розбудовувати.

Творчий напрям включає креативну синергію всіх платформ, об’єднує митців Суспільного в єдину потужну команду, яка співпрацює в замкнутій системі взаємодії і нарешті видає конкурентний продукт, який одночасно містить як стандарти та принципи, закладені в базових документах Суспільного, так і додану вартість, яка забезпечує його рейтинговість та впливовість. У розвитку цього напряму – надважливе стратегічне планування, постійна тактична взаємодія творчого персоналу компанії задля ефективного обміну інформацією та ідеями, досягнення конкретних цілей, показників, розрахунків вказаних у стратегіях.

Корпоративний напрям включає чітку взаємодію процесів та менеджменту розвитку, тобто пов’язану та погоджену кадрову, маркетингову, комерційну і технічну стратегії, які, своєю чергою, спираються на жорсткий контроль за виконанням внутрішніх регламентів, що працюють в єдиній системі управління ризиками, внутрішнього та зовнішнього аудиту, комплаєнс- процедур. Керівник цього напряму має перенести корпоративний розвиток у вигляді замкнутих циклів з паперу у свідомість персоналу.

Економічний напрям спирається на простий принцип: є чи немає фінансування, бюджетне воно чи комерційне, топменеджмент, відповідальний за економічний блок, спираючись на чітке розуміння собівартості усіх процесів, працює на створення додаткової вартості, що дозволяє не тільки мати збалансований бюджет, а й розвивати та й капіталізувати компанію. Напевно, ніде у світі немає таких викликів, коли менеджер змушений упродовж декількох років волати: «Я не можу впоратись, тому що мені не вистачає коштів» при тому, що він має увесь інструментарій для їх отримання. Ми маємо активувати всі важелі на вплив для їх залучення.

Ще раз хочу наголосити на двох важливих аспектах, з якими треба працювати негайно. Перший – наразі в компанії є велика проблема з реальними, не паперовими стратегічними плануваннями в силу об’єктивних обставин. Ті документи, що є в публічному доступі, не містять чітких, зрозумілих алгоритмів зон відповідальностей, методології дослідження результатів. Я маю на увазі наші реалії. Є чіткі цілі, але ризики нівелюють реалії. Маркетингова стратегія компанії, наприклад, взагалі чомусь таємна. Стратегія регіонального розвитку не стикується з існуючими реаліями. Другий аспект – менеджмент компанії на будь-якому рівні, крім регіонального, завжди має, та не завжди усвідомлює персональну відповідальність за керування процесами та людьми і головне – результатами. Тобто ці вищевказані три напрями розвитку та дві головні проблеми, що уповільнюють рух компанії, є більш ніж достатніми для того, щоб почати активні дії в цьому напрямі. Є ще декілька не менш важливих викликів, які і ви як члени Наглядової ради, і ми – претенденти напевно знаємо, і з цим треба активно працювати. І ці питання – це ті змісти, які ми спільно з вами маємо вирішувати та втілювати заради нашого Суспільного мовника. Безумовно, це зміни до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», про це давно йдеться, і цю процедуру ми маємо якось довести до логічного завершення. Але ще раз, треба розуміти, що жодної фіналізації цього процесу раз і назавжди не відбудеться. Всі процеси, які відбуваються в законодавчій базі, вони розподіляються в часі і постійно підлягають змінам. Треба ретельно і уважно осмислити та розглянути побудову юридичної системи компанії, зважено обміркувати, чи правильно вона працює і що саме ми можемо і маємо змінити. Можливо, треба обговорити створення власного продакшену, рекламної агенції та ще деяких відокремлених підрозділів, які дозволять диверсифікувати фінанси та збільшити додану вартість. Нам обов’язково треба обговорити та зіставити різні моделі розвитку регіональних дирекцій. Роботи дуже багато і її глибина, як і конкретна суть, мені зрозумілі. Моє головне завдання – розподілити відповідальність за її виконання між собою, членами правління, керівниками підрозділів й усім некерівним складом компанії та швидко і без втрат вивести Суспільного мовника на, так би мовити, висоту. Саме таке завдання для себе я вважаю дійсно важливим, цікавим та принциповим».

Оксана Романюк відмітила, що пан Андрій зазначив у пріоритетах сподівання на допомогу донорів і на дебатах повідомляв про відкриття каналу «Донбас онлайн» з допомогою донорів. О. Романюк попросила назвати цих донорів і які суми грантів були отримані? На допомогу яких донорів розраховує пан Андрій та з ким планує співпрацювати, якщо стане головою правління Суспільного?

Андрій Шаповалов відповів, що канал «Донбас онлайн» він не відкривав, цей канал належить дружині і цей канал не відкривався на кошти донорів. На каналі UA: ДОНБАС, що утворився внаслідок об’єднання двох регіональних філій Суспільного мовника – телеканалу «ЛОТ» і телеканалу «До тебе», який він очолив у 2018 році, після тривалої роботи з донорами за програмою «UCBI II» вдалося переконати надати унікальну можливість зробити студію для виробництва восьми програм власного виробництва в місті Сєверодонецьку. Розмір гранту був 186 тис. доларів. Андрій Шаповалов заявив, що пишається відкриттям цієї студії.

Олександр Павліченко попросив більш детально розповісти про зазначене паном Шаповаловим в пріоритетних напрямах розвитку продовження розбудови FM-покриття радіо, використавши абсолютно нестандартний підхід до вирішення цього питання. Та як, на думку пана Андрія, Суспільний мовник має врахувати фактор пандемії і навчитися працювати в умовах пандемії, враховувати виклик, який поставила пандемія і відповідати йому належним чином. О. Павліченко запитав, чи належним чином працює Суспільний мовник щодо висвітлення наслідків конфлікту на Донбасі й у напрямі об’єднання країни. Олександр Павліченко поцікавився, що буде з судовим позовом Андрія Шаповалова до компанії в разі обрання його головою правління.

Андрій Шаповалов відповів, що має певний досвід у розбудові мережі передавачів. Наразі існують білі плями у покритті FM-сигналом Українського радіо території України. А. Шаповалов запевнив, що має рішення, як швидко ці білі плями закрити, і як збільшити аудиторію. Щодо пандемії, то пан Шаповалов заявив, що вважає її викликом для Суспільного. Коли велика кількість людей пішла в онлайн, то такий надпотужний виробник контенту має закрити величезну кількість інформаційних, розважальних, освітніх, дитячих дірок в українському контенті. А якщо це ще буде виконано згідно з місією й цінностями Суспільного, то буде впевненість, що люди отримають правильну нетоксичну інформацію. Відповідаючи на запитання щодо конфлікту на Донбасі, Андрій Шаповалов заявив, що з того боку знаходиться цинічний і жорсткий ворог, який цинічно і жорстко діє, і в плані інформаційної безпеки України в першу чергу. У відповідь потрібно подавати правдиву інформацію. На питання щодо судового позову пан Андрій відповів, що він буде діяти в межах законодавства і виключить навіть теоретичну можливість виникнення конфлікту інтересів.

Дмитро Ананьєв запитав, які досягнення теперішнього керівництва Суспільного пан Андрій може виділити, як найбільш значущі?

Андрій Шаповалов відповів, що сьогодні існує теза, що не треба знецінювати досягнення Суспільного мовника за чотири роки. Найголовніше досягнення – це звільнення від тягаря державного тиску, переформатування мислення працівників Суспільного.
Галина Титиш зауважила, що в програмі розвитку пана Андрія є пропозиція знімати відеоуроки з повним циклом навчання і транслювати їх на каналі UA: КУЛЬТУРА, і попросила деталізувати цю пропозицію, зокрема і якщо буде вибудовуватися співпраця з проєктом «Всеукраїнська школа онлайн».

Андрій Шаповалов заявив, що переконаний у тому, що попит на відеоуроки значно перевищує пропозицію, і саме Cуспільне має використати весь свій творчий потенціал для більшого розвитку програми «Всеукраїнська школа онлайн» і долучитися до цього проєкту.

Галина Титиш додала, що в програмі розвитку не зазначена дитяча аудиторія.

Андрій Шаповалов відповів, що дітей важко залучити до телебачення чи радіо, потрібно використовувати цифрові платформи. У першу чергу залучення має відбуватися через їхнє залучення до процесу створення програм, важко робити програми для дітей без самих дітей.

Галина Титиш зазначила, що в програмі розвитку пана Андрія написано: «при якісному менеджменті, компанія зможе знайти фінансування навіть в непрофільних витратних статтях державного бюджету (наприклад, ті статті, з яких фінансуються видатки на висвітлення діяльності армії, науки, мистецтва, промисловості, державних органів влади і т.д.)», і попросила пояснити, що мається на увазі.

Андрій Шаповалов пояснив, що у своїй роботі як голова правління Суспільного користуватиметься Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», у якому в розділі ІІІ (стаття 14) зазначено, що НСТУ фінансується з державного і місцевих бюджетів у тому числі. А. Шаповалов повідомив, що коли у своїй програмі писав про фінансування Суспільного, то мав на увазі можливість отримання коштів з місцевих бюджетів, з бюджетів територіальних громад і, звичайно, не порушуючи місії і цінностей Суспільного мовника. Адекватна співпраця місцевих громад із засобами масової інформації прописана в Законі України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», і закон їм не дозволяє, а зобов’язує висвітлювати діяльність місцевих органів влади. Висвітлення – це і критика в тому числі.

Лаврентій Малазонія поцікавився, чи відзвітував пан Андрій про використання грантових коштів для будівництва студії в Сєверодонецьку.

Андрій Шаповалов відповів, що всі звіти грантодавцям були подані, і ніяких претензій чи зауважень отримано не було.

Лаврентій Малазонія запитав, у чому полягав конфлікт, якщо він був, у пана Андрія з керівництвом АТ «НСТУ» та чи вплине цей конфлікт на стосунки з чинними нині членами правління.

Андрій Шаповалов запевнив, що в нього немає жодного особистого конфлікту ні з головою, ні з членами правління, позов стосується процедурних питань.

Вячеслав Козак запитав, чи бачить пан Андрій провали в роботі теперішнього менеджменту Суспільного в розвитку філій, чи є в нього кандидатури на членів правління, чи бачить кандидат шляхи технічної та технологічної модернізації компанії?

Андрій Шаповалов відповів, що про провали менеджменту в розвитку філій йому некоректно говорити, адже на той час він керував філією і виконував все, що на той час потрібно було зробити. Це була складна процедура, але її гідно пройшли. Невдалим було рішення про двовладдя на філії: менеджер та продюсер. Погано, коли один планує і втілює проєкти, а інший підписує документи і несе за це відповідальність. Також неправильним є скорочення регіонального мовлення, одна година мовлення для регіонів – це дуже мало. Щодо команди, то Андрій Шаповалов запевнив, що команда в нього є, члени якої радо долучаться до Суспільного мовника. Він запропонував зробити праймеріз на посади членів правління, щоб разом з наглядовою радою обрати найбільш гідних претендентів, він також зазначив, що хоче розділити відповідальність за підбір кадрів з наглядовою радо. Відповідаючи на запитання щодо модернізації, пан Андрій наголосив, що в нього є значний досвід щодо створення найсучаснішого телеканалу, він обізнаний з програмним забезпеченням, з тим, як це працює. Технічна сторона компанії має бути побудована за модульним принципом, щоб можна було певний модуль швидко замінити, на Суспільному потрібно зробити технічну революцію, і це буде не дуже дорого коштувати.

Лаврентій Малазонія зауважив, що Наглядова рада не матиме жодного стосунку щодо цього так званного «праймеріз» і не нестиме жодної  відповідальність за нього, це не є комперенцією наглядової ради.

Олексій Харченко попросив деталізувати HR-стратегію щодо управління талантами.

Андрій Шаповалов пояснив, що людський ресурс – це те, на чому має бути побудована мотивація людей, які працюють на Суспільному. Люди мають розуміти долучення до місії, яку вони виконують, мають розуміти свободи, які в них є завдяки тому, що вони працюють на Суспільному, люди повинні мати впевненість у завтрашньому дні. Мова йде про механізми компенсації, які дадуть змогу мотивувати людський ресурс, про зрозумілі і прозорі правила кар’єрного і професійного росту, про можливість навчання, про соціальні гарантії.

Олексій Харченко звернувся з проханням назвати принципи щодо відбору кандидатів у члени редакційної ради Суспільного.

Андрій Шаповалов відповів, що це доброчесність, професіоналізм та відповідний досвід.

Олексій Харченко попросив назвати перші рішення після перебування на посаді голови правління в перші шість тижнів.

Андрій Шаповалов повідомив, що перше – це зустріч з двома членами правління, які продовжують свою роботу, друге – це вивчення ситуації з регіональними дирекціями, третє – це ознайомлення з роботою діджитал- платформи.

Олексій Харченко звернувся з проханням пояснити, який зміст вкладає пан Андрій в поняття «агресивна комерційна стратегія».

Андрій Шаповалов відповів, що в Законі України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (розділ ІІІ стаття 14) зазначено «продажу власної теле- і радіопродукції…», і Суспільне має виробляти і продавати свою продукцію. Також потрібно проводити роботу не тільки з великими рекламними агенціями, а й з невеличкими рекламними надходженнями, до яких немає цікавості у великих медіахолдингів. Власна агресивна комерційна стратегія надасть можливість знайти цей потенціал на ринку рекламних послуг. У філіях Суспільного також не використовується цей потенціал. Суспільне може знімати вебсеріали та продавати їх.
Наталія Гарач запитала, де в баченні пана Андрія люди з інвалідністю, на якому вони місці особисто для нього і для Суспільного.

Андрій Шаповалов відповів, що люди з інвалідністю мають знайти своє активне місце в житті, і Суспільне має допомогти суспільству сприймати цих людей як звичайних активних членів суспільства. У телецентрі створені умови для праці людей з інвалідністю, але у філіях таких умов немає. Історії людей з інвалідністю є надихаючими і такими, що дуже мотивують і надихають.

Наталія Гарач поцікавилася, чи можуть працювати люди з інвалідністю ведучими на телеканалі?

Андрій Шаповалов відповів, що, звичайно, можуть.

Вадим Міський попросив уточнити, яке бачення у пана Андрія розвитку діджитал-платформи.

Андрій Шаповалов відповів, що він планує працювати з діджитал ретельно. Найголовніше в діджиталі – це залучення аудиторії, і саме в цьому напрямі буде працювати.

Катерина Батенко запитала, чому пан Шаповалов вважає себе більш ефективним керівником, ніж інші кандидати, і що особисто для нього є в пріоритеті – рейтинги чи слідування стандартам і місії Суспільного?

Андрій Шаповалов відповів, що в його біографії немає таких справ, за які він брався і не виконав, хоча було непросто і нелегко. Сильні сторони – це гарні вчителі, наполегливість, відповідний досвід і бажання змінити «існуюче положення речей».

Світлана Остапа запитала, як, на думку пана Андрія, має виглядати канал UA: ПЕРШИЙ через рік за його керівництва компанією, і які будуть показники рейтингу.

Андрій Шаповалов відповів, що в ефірі каналу UA: ПЕРШИЙ через рік має бути 40 % закуплених фільмів з хорошими сценаріями, 10 % має займати власне промо, 10 % – новини, 10 % – ток-шоу, 20 % – публіцистика і регіональний контент, 10 % – дитячі й освітні програми. Показники рейтингу мають становити від 3 до 5%.

Світлана Остапа поінформувала, що в кінці 2021 року Наглядова рада має затвердити концепцію регіонального мовлення АТ «НСТУ», яку розробляє правління. С. Остапа попросила пана Шаповалова назвати три основні завдання, які повинні бути прописані в цій концепції.

Андрій Шаповалов відповів, що це збільшення власного виробництва, потрібно відпустити творчу складову від ручного керування з центру і зменшити адміністративне перенавантаження.

Світлана Остапа повідомила, що відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Положення про конкурс після заслуховування всіх претендентів оголошується перерва в засіданні тривалістю пів години задля обговорення членами Наглядової ради презентацій програм претендентів.

Світлана Остапа оголосила про продовження засідання Наглядової ради АТ «НСТУ» після перерви.

На засіданні присутні 14 (чотирнадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа поінформувала, що для голосування з обрання голови правління АТ «НСТУ» необхідно затвердити форму бюлетеня. Члену Наглядової ради необхідно поставити позначку навпроти прізвища того кандидата, за якого віддається голос. Така позначка має дати змогу чітко та однозначно ідентифікувати голос члена Наглядової ради. Наявність більш ніж однієї позначки у бюлетені тягне за собою його недійсність та неврахування при визначенні підсумків голосування.

Вирішили:
Відповідно до пунктів 10, 11 розділу ІІІ Положення про конкурс з обрання голови та членів правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого рішенням Наглядової ради АТ «НСТУ» від 13.02.2021 № 51, затвердити форму бюлетеня для голосування з обрання голови правління АТ «НСТУ» (додаток 1).

Голосування:
За – 14. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Світлана Остапа повідомила, що для підрахунку результатів голосування необхідно обрати лічильну комісію. С. Остапа внесла пропозицію обрати лічильну комісію у складі трьох осіб, а саме: Дмитро Ананьєв, Вадим Міський, Вячеслав Козак.

Вирішили: Для підрахунку результатів голосування утворити лічильну комісію у складі трьох осіб: Дмитро Ананьєв, Вадим Міський, Вячеслав Козак.

Голосування: За – 14. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

До засідання долучився Максим Кречетов. На засіданні присутні 15 (п’ятнадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа поінформувала, що на засіданні Наглядової ради особисто присутні 13 (тринадцять) членів Наглядової ради, а 2 (двоє) членів Наглядової ради беруть участь дистанційно. Кожному з присутніх членів Наглядової ради роздано по одному бюлетеню для голосування з обрання голови правління, які попередньо підписані головою та секретарем Наглядової ради у присутності всіх членів Наглядової ради.

Світлана Остапа звернулася до членів лічильної комісії з проханням розпочати свою роботу.

Лічильна комісія у складі Дмитра Ананьєва, Вячеслава Козака і Вадима Міського обрали головою лічильної комісії Дмитра Ананьєва, секретарем лічильної комісії – Вадима Міського.

Світлана Остапа звернулася до членів Наглядової ради, які беруть участь в засіданні очно, проголосувати за одного з кандидатів на посаду голови правління АТ «НСТУ», поставивши відповідну позначку в бюлетені.

Світлана Остапа звернулася до членів Наглядової ради, які беруть участь в засіданні за допомогою засобів дистанційного зв’язку, з проханням відкрито проголосувати за кандидатів або не брати участі в голосуванні.

Віктор Бобиренко віддав свій голос (відкрито) за Чернотицького М.М.

Максим Кречетов віддав свій голос (відкрито) за Шаповалова А.А.

Після проведення голосування, підрахунку голосів та підписання протоколу лічильної комісії голова лічильної комісії Дмитро Ананьєв оголосив результати голосування з обрання голови правління АТ «НСТУ»:
Бюлетенями:
 Докаленко Віталій Вікторович: за – 0.
 Цибуля Оксана Володимирівна: за – 0.
 Чернотицький Микола Миколайович: за – 9.
 Шаповалов Андрій Анатолійович: за – 4.
Дистанційно:
 Докаленко Віталій Вікторович: за – 0.
 Цибуля Оксана Володимирівна: за – 0.
 Чернотицький Микола Миколайович: за – 1 (В. Бобиренко).
 Шаповалов Андрій Анатолійович: за – 1 (М. Кречетов).
Підсумок голосування:
 Докаленко Віталій Вікторович: за – 0.
 Цибуля Оксана Володимирівна: за – 0.
 Чернотицький Микола Миколайович: за – 10.
 Шаповалов Андрій Анатолійович: за – 5.
За підсумками голосування головою АТ «НСТУ» обрано Чернотицького Миколу Миколайовича.
Максим Кречетов залишив засідання Наглядової ради. На засіданні присутні 14 (чотирнадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.
Вирішили:
1. Відповідно до підпункту 6 пункту 1 розділу ІІ Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ», затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 03.11.2020 № 102, пункту 13 розділу ІІІ Положення про конкурс з обрання голови та членів правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого рішенням Наглядової ради АТ «НСТУ» від 13.02.2021 № 51, та на підставі результатів голосування у першому турі другого етапу конкурсного відбору обрати Чернотицького Миколу Миколайовича головою правління АТ «НСТУ» строком на 4 роки з дня набрання чинності контрактом, що буде укладений з ним.
2. Доручити голові правління та корпоративному секретарю АТ «НСТУ» забезпечити розкриття особливої інформації про зміну складу посадових осіб емітента відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2180/24712.

Голосування:
За – 14. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Голова Наглядової ради закрила засідання.
Додаток: форма бюлетеня для голосування з обрання голови правління АТ «НСТУ».

Голова Наглядової ради                                   С.В. Остапа
Секретар Наглядової ради                               В.В. Міський